4.4 ПізнАвальна здатність

Когнітивні зміни після інсульту можуть бути загальними (наприклад, уповільнення обробки інформації) або можуть зачепити певні області (наприклад, орієнтація, увага, пам'ять, зорова і просторова та зорова і конструктивна діяльність, розумова гнучкість, планування та організація і мова)¹⁴. Слід також визнати, що когнітивні порушення могли існувати до інсульту. У деяких пацієнтів можуть виникнути проблеми з аргументацією або недостатньою обізнаністю або відсутністю розуміння їхніх труднощів. Близько чверті пацієнтів можуть зазнати серйозних загальних когнітивних порушень¹⁴. При менш серйозних порушеннях відновлення відбувається, але залишковий дефіцит може бути довготривалим.

Є мало послідовної інформації про частоту цих проблем та їх вплив на повсякденне життя, хоча вони можуть бути пов'язані з повільним прогресом у реабілітації¹⁴. Повна оцінка має важливе значення, а явна відсутність мотивації в самообслуговуванні може бути пов'язана з проблемою початку або планування дій або з проблемою візуально-просторових порушень або обох.

	Повне розуміння когнітивної сили і слабкості пацієнта має бути невід'ємною частиною реабілітаційного плану.

4.4.1 Скринінг

Короткі стандартизовані методи когнітивного скринінгу можуть використовуватися спеціалістами охорони здоров'я зі спеціальними знаннями і досвідом у області прояву когнітивного функціонування та факторів, що впливають на нього. Їх можна використовувати в якості інструменту зменшення ймовірності виявлення проблем, а також для виміру прогресу⁹⁵. Важливо, щоб співробітники зрозуміли, що ці скринінгові заходи можуть пропустити деякі когнітивні проблеми, які можуть бути найбільш важливим для реабілітації і функціонування. Ці проблеми різноманітні, але можуть включати в себе такі питання, як погане усвідомлення проблем, їх наслідків, уповільнення обробки інформації і здатність справлятися з відволіканням⁹⁶. Слід бути уважними при виборі заходів для використання у людей, які мають труднощі в спілкуванні і, в ідеалі, вибір слід робити у співпраці з логопедами.

4.4.2 ОЦІНКА

Скринінгові інструменти не надають інформацію про глибину і характер проблем пацієнта або їх силу, і отже, не є достатніми для оцінки планування реабілітації або для встановлення відповідності для конкретної ролі роботи (наприклад, робота з обладнанням). Призначення та інтерпретація результатів повної оцінки вимагають спеціальної підготовки і повинні здійснюватися в рамках клінічних бесід з отриманням доступу до додаткової інформації.



▪ Пацієнти з інсультом повинні оцінюватися в повній мірі щодо їх когнітивної сили і слабкості при проходженні реабілітації або при поверненні до когнітивної діяльності, як водіння автомобіля або роботи. ▪ Когнітивна оцінка може бути проведена трудотерапевтом з досвідом неврологічної допомоги, хоча щодо деяких пацієнтів з більш складними потребами – необхідні спеціальні нейропсихологічні знання.

4.4.3 КОГНІТИВНА РЕАБІЛІТАЦІЯ

Когнітивні реабілітація — це спроба допомогти пацієнтам зрозуміти їх порушення і відновити функцію або компенсувати втрачені функції (наприклад, за допомогою стратегій навчання) з метою допомогти адаптуватися та отримати самостійність⁹⁷. Ще недостатньо доказів, щоб підтвердити або спростувати переваги когнітивної реабілітації хворих з проблемами уваги або пам’яті^98,99. Коли є підозра на когнітивні проблеми, і родичі відзначають зміни особистості, пацієнта можна направити до клінічного психолога для оцінки і, при необхідності, психологічного втручання, яке може включати навчання і підтримку особи, яка доглядає за хворим. Одне РКВ при наданні такої допомоги виявило тенденцію в бік зменшення напруги у особи, яка доглядає за хворим¹⁰⁰. в даному дослідженні брали участь помічники психолога і клінічні психологи, які не пройшли підготовку в повному обсязі.

Важливо, щоб когнітивні підходи до реабілітації ставили питання, як когнітивні труднощі проявляються в повсякденному житті пацієнта, і забезпечити, щоб будь-які успіхи, досягнуті в лікувальних закладах, переносились у повсякденне життя. Формальна нейропсихологічна оцінка повинна проводитись спочатку з метою виявлення когнітивних можливостей і недоліків у пацієнта і розгляду їх у більш широкому контексті особисті і соціальних стосунків пацієнта.