2 Основні рекомендації

група з розробки настанов виділила наступні рекомендації як ключові клінічні рекомендації, які повинні бути пріоритетними для впровадження. Градація рекомендацій пов’язана з силою підтверджуючих доказів, на яких вони ґрунтуються. Вони не відображають клінічне значення рекомендації.

2.1 організація послуг

А	пацієнти з інсультом, які потребують госпіталізації, повинні бути госпіталізовані до відділення інсульту, в якому є мультидисциплінарна команда, що займається лікуванням хворих на інсульт.

В	У виняткових випадках, коли госпіталізація до відділення з інсульту не можлива, реабілітація повинна проводитися в загальній палаті реабілітації на індивідуальній основі.

В	Основу міждисциплінарної команди повинні складати співробітники відповідних рівнів надання сестринської, лікарської допомоги, фізіотерапії, трудотерапії, відновлення мовлення та соціальної допомоги.

В	Пацієнти і особи, які за ними доглядають, повинні залучатися до процесу реабілітації на ранньому етапі.

2.2 Стратегії профілактики і лікування

В	Пацієнтів з інсультом необхідно мобілізувати якомога раніше після інсульту.

В	персонал з трудотерапії рекомендує підготовку з повсякденної життєдіяльності як частину програми стаціонарної реабілітації.

В	на початку лікування можна розглянути одноманітне механічне тренування для поліпшення швидкості ходьби хворого, який може ходити самостійно.

А	Там, де метою лікування є негайне поліпшення швидкості ходьби, ефективності ходи або утримання ваги тіла, пацієнти повинні оцінюватися стосовно виправлення деформації щиколотки медичним працівником з відповідною кваліфікацією.

В	Фізіотерапевти не повинні обмежувати свою практику одним "підходом", а повинні вибирати заходи відповідно до індивідуальних потреб пацієнта.

А	Фізичні тренування, орієнтовані на ходу, повинні бути доступним для всіх пацієнтів, які оцінюються як стабільні з медичної точки зору, і безпечні з функціональної – для тренувань, коли метою лікування є поліпшення функціональної здатності пересуватися.

В	Реабілітація повинна включати завдання повторювання тренування, де воно оцінюється як безпечне і прийнятне для пацієнта, коли метою лікування є поліпшення швидкості і дистанції ходьби, функціональної здатності пересуватися або сідати – вставати – сідати.

В	Де безпечно, будь-яку можливість збільшення інтенсивності терапії для поліпшення ходи слід продовжувати.

В	Не рекомендується накладання шини для поліпшення функції верхньої кінцівки.



▪ Пацієнти з інсультом повинні пройти повну оцінку їх когнітивної сили і слабкості при проходженні реабілітації або при поверненні до когнітивної діяльності, як наприклад водіння автомобіля або роботи. ▪ Когнітивна оцінка може бути проведена фахівцем з трудотерапії з досвідом неврологічної допомоги, хоча деякі пацієнти з більш складними потребами вимагатимуть доступу до фахівців з нейропсихологічним досвідом роботи.

С	Всі пацієнти з інсультом повинні проходити обстеження щодо проблем із зором, тому повинні направлятися належним чином до відповідних фахівців.

D

постійний моніторинг стану харчування після інсульту повинен містити цілий комплекс таких параметрів: ▪ біохімічні вимірювання (наприклад, низькі попередні рівні альбуміну, порушення вуглеводного обміну) ▪ стан ковтання ▪ ненавмисна втрата ваги ▪ оцінки можливості споживати їжу і залежність ▪ харчування.

	Кожна служба з догляду за хворими з інсультом повинна розробити і дотримуватися локальної настанови з принципів удержання сечі і фекалій, в тому числі консультування за відповідними направленнями.

А	Електрична стимуляція супраспінального і дельтовидного м'язів повинні розглядатися як можна швидше після інсульту у пацієнтів з ризиком розвитку підвивиху плеча.

	Пацієнтів потрібно запитати про біль, і наявність болю потрібно оцінити (наприклад, за допомогою інструментів для оцінки болю) і провести відповідне лікування як найшвидше.

	З огляду на комплексність післяінсультного болю в плечі, має розглядатися використання алгоритмів (простий приклад наводиться в Додатку 3) або комплексного маршруту для його діагностики і лікування^10.

	Відповідні направлення до клінічної психологічної служби охорони здоров’я слід надавати пацієнтам та особам, які за ними доглядають, щоб сприяти належному відновленню/адаптації та профілактиці і лікуванню неналежної адаптації до наслідків інсульту.