6.4 Логопедична терапія

Логопеди є невід’ємною частиною команди з інсультної допомоги. Їх особлива роль полягає в оцінці і веденні комунікаційних порушень і дисфагії після інсульту (див. розділ 4.6, 4.7 і таблицю 5). Дисфагія є темою окремої настанови SIGN (SIGN 119)^6.

4

Таблиця : Ключові елементи логопедичної терапії

Надання діагностичних послуг:	Визначення індивідуальної логопедичної терапії, наприклад:
Комунікаційних порушень та ковтання	▪ відновлення специфічних процесів ▪ стратегії компенсаторного навчання ▪ сприяння досягненню особистих коротко і довгострокових цілей ▪ підтримка пацієнтів та сім’ї в період адаптації
Надання інформації:	полегшення доступу до інформації стосовно:
пацієнтам, особам, які за ними доглядають, медичному персоналу про порушення/інвалідність, пов’язані з ними можливості і лікування комунікативних порушень і ковтання	▪ стратегій боротьби ▪ наявних методів лікування ▪ груп підтримки, наприклад, CHSS, Speak ability
Детальна оцінка	Допомога в направленні
з використанням формальних і неформальних підходів до визначення сили і слабкості, впливу на психологічний стан хворого і сім’ї і загальний стан	до інших спеціалістів

D	Логопеди повинні залучатися в процес ведення інсульту на всіх етапах відновлювального процесу і повинні тісно співпрацювати з усіма спеціалістами охорони здоров’я, іншими закладами, як з офіційними, так і волонтерськими, з пацієнтами, які перенесли інсульт і з особами, які за ними доглядають.

6.5 Трудотерапія

Трудотерапевти надають допомогу людям з порушеннями, обмеженням активності та обмеженням можливості брати участь в результаті травми або хвороби з метою досягнення ними найбільш високого рівня самостійності^283. Ліцензований фахівець з трудотерапії співпрацює з пацієнтом, особою, яка за ним доглядає, іншими спеціалістами охорони здоров’я та добровільним персоналом на всіх етапах — від невідкладної до амбулаторної і громадської. Трудотерапевт повинен визначити індивідуальні аспекти, які відбивають здатність людини виконувати певні види діяльності (тобто фізичні, когнітивні, перцептивні, психологічні соціальні, екологічні і духовні) і спільно використовувати певні цілі та цілеспрямовану діяльність у втручаннях, які проводяться (див. Таблицю 6). Вони будуть використовувати цілеспрямовану діяльність зі сприяння відновлення функцій і забезпечення максимальної участі в значущих заходах, тобто в самообслуговуванні, домашній, соціальній і робочій сферах^12.

4

Кокранівський огляд 9 РКВ, які включали 1258 пацієнтів, показав, що трудотерапія, спрямована на поліпшення особистої діяльності в повсякденному житті після інсульту, покращує загальний стан і знижує ризик погіршення цих здібностей. Трудотерапія у хворих після інсульту, націлена на особисту активність в повсякденному житті, покращила показники загального стану (SMD 0,18, 95% ДІ від 0,04 до 0,32, р = 0,01) і знизила ризик несприятливого результату (смерть, погіршення стану або залежність у особистому повсякденному житті) (ВР 0,67, 95% ДІ від 0,51 до 0,87, р = 0,003)^283.

1

Таблиця 6 Ключові елементи трудотерапії

Оцінка

Втручання:

▪ застосування аналізу діяльності, в якому визначаються компоненти діяльності, а також обмеження в їх виконанні ▪ оцінка вмінь, які впливають на активність (наприклад сенсорно-моторна, когнітивна, перцепційна і психологічна недостатність) ▪ оцінка навиків виконання функцій самодопомоги (наприклад, умивання, одягання, харчування) домашніх функцій (наприклад покупки, приготування їжі, прибирання) роботи і дозвілля ▪ оцінка соціального оточення (наприклад, сім’я, друзі, партнери). ▪ оцінка фізичного оточення (наприклад, домашні умови, місце роботи)

▪ допомога кожному пацієнтові в досягненні максимально можливого рівня самостійності ▪ розвиток фізичних, сенсорних, когнітивних і перцептивних умінь за допомогою діяльності і практики ▪ підтримка цілеспрямованої активності ▪ навчання новим стратегіям для підвищення рівня самостійності ▪ оцінка і консультація щодо відповідного обладнання і адаптація для підвищення рівня самостійності ▪ оцінка щодо визначення правильної пози при сидінні і консультація щодо позиціонування ▪ оцінка, консультація і допомога в питаннях транспортування і мобільності, наприклад керування автомобіля ▪ допомога в передачі ведення пацієнта — від гострої фази до реабілітації і виписки ▪ співпраця і направлення до інших спеціалістів в рамках мультидисциплінарної команди ▪ навчання пацієнтів і осіб, які за ними доглядають з усіх необхідних аспектів допомоги при інсульті ▪ співпраця з групам підтримки і волонтерськими організаціями

В	Всі пацієнти, у яких є проблеми з діяльністю в повсякденному житті після інсульту, повинні мати доступ до трудотерапевта, який має знання і досвід в наданні неврологічної допомоги. Трудотерапія повинна засновуватися на оцінці індивідуальних проблем кожного пацієнта.