- •Дрогобицький державний педагогічний університет
- •Лабораторна робота №1 Перевірка кріплення головки циліндрів двигуна
- •1. Теоретичні відомості
- •2. Послідовність виконання роботи
- •Головок циліндрів двигунів ваз - 2101, 2103, 2106
- •3. Завдання для звіту
- •2. Послідовність виконання роботи
- •Двигун ваз-2101
- •3. Завдання для звіту
- •4. Питання для самоконтролю
- •2. Послідовність перевірки справності термостата
- •3. Завдання для звіту
- •2. Послідовність виконання роботи
- •3. Завдання для звіту
- •4. Питання для самоконтролю
- •Література
- •Лабораторна робота №5 Визначення продуктивності паливного насоса високого тиску і регулювання циклової подачі палива
- •1. Теоретичні відомості
- •2. Послідовність виконання роботи
- •3. Завдання для звіту
- •3. Завдання для звіту
- •4. Питання для самоконтролю
- •Література
- •Заряджання акумуляторних батарей
- •1. Теоретичні відомості
- •1. Визначення ступеня зарядженості акумуляторної батареї
- •2. Перевірка рівня електроліту
- •3. Зарядка акумуляторних батарей
- •4. Вимірювання густини електроліту
- •5. Способи зарядки акумуляторних батарей
- •2. Послідовність виконання роботи
- •2. Послідовність виконання роботи
- •3. Завдання для звіту
- •2. Послідовність виконання роботи
- •В.М.Т. Двигуна змз-53-12
- •3. Завдання для звіту
- •4. Питання для самоконтролю
- •Література
- •Технічне обслуговування стартера
- •1. Теоретичні відомості
- •2. Послідовність виконання роботи
- •3. Завдання для звіту
- •1.2. Несправності зчеплення
- •2.3. Регулювання вільного ходу педалі муфти зчеплення
- •2.4. Видалення повітря з гідроприводу муфти
- •2. Послідовність виконання роботи
- •3. Завдання для звіту
- •4. Питання для самоконтролю
- •Література
- •Лабораторна робота №12 Технічне обслуговування ведучого моста
- •1. Теоретичні відомості:
- •Послідовність виконання роботи
- •3. Завдання для звіту
- •4. Питання для самоконтролю
- •1. Теоретичні відомості:
- •Догляд за рульовим керуванням
- •2. Послідовність виконання роботи
- •3. Завдання для звіту
- •Регулювання зазору між колодками і гальмівними барабанами
- •Установка гальмівних колодок регулюється таким чином.
- •Регулювання зазору між штовхачем і поршнем головного циліндра
- •Заповнення системи гідроприводу робочою рідиною
- •Очищення гальм від бруду
- •2. Послідовність виконання роботи
- •3. Завдання для звіту
- •2. Послідовність виконання роботи
- •3. Завдання для звіту
- •4. Питання для самоконтролю
- •Література
4. Вимірювання густини електроліту
Густина електроліту вимірюється ареометром (рис. 2а). Для цього за допомогою гумової груші 3 всередину скляної колби 2 ареометром засмоктується певна кількість електроліту, достатня для спливання розміщеного усередині колби денсиметра 5 (поплавця з шкалою), і по рівню рідини визначається густина.
Ще простіше вимірюється густина електроліту за допомогою компактного і зручного густиноміра (рис. 2.б). Для цього в його прозорий пластмасовий корпус 4 за допомогою гумової груші 5 засмоктується невелика кількість електроліту, достатня для спливання поплавця 2. На пластмасовому корпусі густиноміра є шкала 3, по якій визначається густина електроліту. У густино мірі є декілька поплавців, густина електроліту визначається по тому з поплавців, що спливли, який показує найбільше значення. Наприклад, якщо спливли поплавці із значеннями густини 1,19, 1,21, 1,23 і 1,25, то густина електроліту складає 1,25 г/см .
Слід мати на увазі, що густиномір має вужчий діапазон вимірювання (1,19—1,31 г/см3), тому з його допомогою не можна зміряти густину електроліту сильно розрядженої акумуляторної батареї (понад 50 %).
Рис. 2. Прилади для визначення густини електроліту:
а — ареометр: 1 — трубка для забору електроліту, 2 — скляна колба, 3 — гумова груша, 4 — шкала денсиметра, 5 — денсиметр;
б — густиномір: 1 — трубка, 2 — поплавець, 3 — шкала на корпусі густиноміра, 4 — прозорий пластмасовий корпус, 5 — гумова груша.
Одночасно з вимірюванням густини електроліту вимірюється його температура. Якщо температура електроліту відрізняється від 25°С більш ніж на 5 °С, те набуте при вимірюванні значення густини електроліту слід скоректувати з урахуванням температурної поправки: на кожен 1°С робиться поправка 0,0007 г/см3. Якщо менше, то віднімається, якщо більше — додається.
Оптимальна температура електроліту 15—30°С, акумуляторну батарею, що тому зберігалася при низькій температурі, і готовий електроліт, що має нижчу температуру, перед заливкою слід витримати якийсь час в теплому місці (при температурі не вище 60 °С).
Після заливки сухозаряженої акумуляторної батареї електролітом вона повинна постояти 2 год. При кімнатній температурі. Після цього проводиться вимірювання густини електроліту з урахуванням його температури. Якщо густина електроліту знизилася більш ніж на 0,03 г/см3 або напруга акумуляторної батареї менше 12,5 В, її слід зарядити
5. Способи зарядки акумуляторних батарей
Заряджають акумуляторні батареї від джерела постійного струму. Позитивний контакт джерела струму сполучають з позитивним контактом акумуляторної батареї, а негативний — з негативним. Для протікання зарядного струму необхідно, щоб напруга зарядного пристрою була більше ЕРС акумуляторної батареї.
Найчастіше використовуються два способи зарядки: при постійному зарядному струмі і постійній напрузі. Рідше застосовуються модифікована зарядка, при якій змінюються і струм, і напруга, і прискорена зарядка, що є зарядкою струмами великої сили.
При будь-якому способі зарядки температура електроліту в акумуляторних батареях повинна бути не вищою 35 °С
Зарядка акумуляторної батареї перевіряється вимірюванням густини електроліту.
По
зміні первинної густини залитого в
акумуляторну батарею електроліту (яка
повинна відповідати даним
Акумуляторну батарею, розряджену влітку більш, ніж на 50 % (при середньому зниженні густини електроліту на 0,08 г/см3), а взимку більш, ніж на 25 % (при зниженні густини електроліту на 0,04 г/см3), слід зняти з автомобіля і зарядити. Акумуляторну батарею, поставлену на зберігання, слід ставити на заряджання при розрядці на 25—30%, що відповідає зниженню густини електроліту в акумуляторах на 0,04—0,05 г/см3.