2. Послідовність виконання роботи

2.1. Визначити продуктивність паливного насоса.

2.1.1. Встановити насос на стенд і з’єднати його вал з валом привода стенда. Під’єднати до насоса паливопроводи низького тиску. Схема під’єднання паливопроводів показана на рис 2.

2.1.2. Очищені, промиті, відрегульовані на відповідний тиск початку подачі палива форсунки встановити в стакани датчиків з допомогою перехідників.

Рис. 2 Схема під’єднання паливопроводів

2.1.3. Паливопроводами високого тиску з’єднати форсунки з відповідними секціями насоса.

2.1.4. Включити електродвигун вала привода стенда і по тахометру встановити номінальну частоту обертання кулачкового вала насоса. Видалити повітря з системи живлення.

Встановити важіль регулятора на максимальну подачу палива. Ручкою лічильника-автомата встановити число обертів, яке здійснить вал привода стенда за час випробування. Включити лічильник-авто­мат для відрахунку числа обертів. Шторка, що перешкоджає доступу палива в мензурки, відсунеться, і паливо з форсунок подаватиметься в мензурки. Після того як кулачковий вал насоса здійснить задане число обертів, шторка повернеться в вихідне положення і паливо направить­ся в забірний резервуар, а звідти - в бак. За поділками на мензурках визначити об’єм палива. Рівень палива в мензурках визначити по нижньому меніску.

2.2. Перевірити рівномірність подачі палива секціями насоса. Нерівномірність подачі палива визначити за формулою

 = 2*(Qmax - Qmin)/(Qmax + Qmin) ,

де Qmax і Qmin - відповіднно кількість палива, поданого за час досліду секціями, що мають найбільшу і найменшу подачу.

Допустима нерівномірність подачі палива при номінальній частоті обертання вала насоса 3%. Якщо подача і нерівномірність не відповідають даним технічної документації, то необхідно виконати регулювання відповідної секції насоса зміною положення поворотної втулки насосної секції відносно зубчастого сектора. Для цього потрібно відпустити гвинт зубчастого сектора і повернути втулку вліво для збільшення подачі, або вправо для зменшення подачі. При повертанні втулки на одну поділку подача палива змінюється на 12-15 см3/хв . Гвинтом номінальної подачі палива можна змінити в разі по­треби подачу всіх секцій насоса.

3. Завдання для звіту

3.1. Заповнити таблицю 1. Визначити нерівномірність подачі пали­ва секціями насоса. Зробити висновок про придатність насоса до екс­плуатації.

Таблиця 1 Результати перевірки насоса УТН-5

на продуктивність

Режим роботи	№ досліду	Продуктивність секцій, см^3
		1	2	3	4
Максимальна подача палива при частоті обертання ______ об/хв	1 2 3 середнє значення

4. Питання для самоконтролю

4.1. Яке призначення стенда КИ-921М ?

4.2. Як видалити повітря з системи живлення ?

4.3. Як визначити продуктивність паливного насоса ?

4.4. Як відрегулювати насосні секції паливного насоса на рівномір-ність подачі палива ?

Література

1. Мельніков Д.І., Заборовський М.А., Бойко Б.Й. Трактори і авто­мобілі. - К.: Вища школа, 1984. – С.53-55, 70-75.

2. Стенд КИ-921М с комплектом приборов, приспособлений и ин­струмента. Инструкция по эксплуатации. – С.14-43.

3. Техническое обслуживание и ремонт автомобилей. Практическое пособие/ Боровских Ю.И., Буралев Ю.И., Морозов К.А. и др. -М.: Высш. шк.,1988. – С.32-37

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №6

Технічне обслуговування акумуляторної батареї

Мета: Набути практичних навиків по діагностиці технічного стану акумуляторної батареї.

Обладнання: Акумуляторна батарея, ареометр, термометр, навантажувальна вилка, скляна трубка діаметром 5 мм, дерев’яна палочка довжиною 50 мм, наждачний папір, дистильована вода, 10% розчин кальційованої соди чи нашатирного спирту, обтиральний матеріал, плакати, довідкова література.

1. Питання для самопідготовки

1.1. Основні несправності свинцевих акумуляторних батарей.

1.2. Правила техніки безпеки при обслуговуванні акумуляторних ба­тарей.

2. Послідовність виконання роботи

2.1. Ретельно оглянути батарею. При наявності тріщин в кришці і мо­ноблоці, випучуванні і відшаруванні замазки батареї розбирають і ремонтують.

2.2. Протерти кришку акумуляторної батареї сухою ганчіркою. Якщо на поверхню попав електроліт, то його нейтралізують 10% розчином нашатирного спирту, а потім протирають поверхню сухою ганчіркою.

2.3. Клеми і штирі акумуляторної батареї ретельно зачистити від окислів наждачним папером і протерти ганчіркою, змоченою в 10% розчині нашатирного спирту чи 5% розчині каустичної соди. Після цього змастити клеми і штирі технічним вазеліном.

2.4. Викрутити пробки з кожної банки акумуляторної батареї. Перевірити і при необхідності прочистити з допомогою дерев’яної палички вентиляційні отвори в пробках.

2.5. З допомогою скляної трубочки перевірити рівень електроліту. Для цього опустити трубку в отвір кришки до упору в запобіжний щиток, верхній кінець трубки щільно закрити пальцем і вийняти її. Висота електроліту в трубці вкаже рівень електроліту над пластинами. Рівень електроліту повинен бути в межах 10-15 мм.

Якщо рівень електроліту нижче нормального, то в акумулятори доливають дистильовану воду, якщо вище, то електроліт відбирають гумовою грушею.

2.6. З допомогою ареометра виміряти густину електроліту в кожній банці батареї. Результати замірів записати в таблицю 11.1.

2.7. Заміряти температуру електроліту в кожній банці батареї. Резуль­тати замірів записати в таблицю.

2.8. Визначити ступінь розрядженості батареї за густиною електроліту. Зменшення густини на 0,01 г/см3 по відношенню до густини у повністю зарядженого акумулятора відповідає його розряду приблиз­но на 6%. Перед цим необхідно виміряну густину електроліту привес­ти до температури 15^оС (зміна температури на 1^оС викликає зміну густини на 0,0007 г/см3). Отримані результати записати в таблицю.

Ступінь розрядженості батареї визначають за ступенем розрядженості акумулятора, що має найнижчу густину електроліту. Батареї розряджені взимку більш як на 25% і влітку більш як на 50% знімаються з експлуатації і заряджаються.

2.9. Визначити е.р.с. акумуляторів за густиною і вольтметром.

Е.р.с. за густиною визначають за залежністю:

Ео = 0,85 + 15 ,

де 15 - густина електроліту при температурі 15^оС.

З достатньою точністю е.р.с. можна визначити навантажувальною вилкою при відключеному навантаженні. Для цього ніжки навантажу­вальної вилки щільно притискають до вивідних клем акумулятора і по вольтметру визначають напругу Uв.

Результати обчислень і замірів записати в таблицю.

Порівнюючи величини е.р.с. підрахованої і заміряної, судять про наявність несправностей батареї. Якщо Uв = Ео то ступінь розрядженості, підрахований за густиною, відповідає дійсності. Якщо Uв = 0, то в акумуляторі має місце повне коротке замикання електродів, або обрив в колі. Для виявлення обриву необхідно заміряти напругу батареї. Якщо Uв значно менше Ео , в акумуляторі є часткове замикання електродів. Якщо Uв більше Ео, то в акумуляторі сульфатовані електроди або відстоявся електроліт.

2.10. Визначити напругу кожного акумулятора під навантаженням з допомогою навантажувальної вилки. Для цього ніжки вилки щільно притиснути до вивідних клем акумулятора і в кінці п’ятої секунди визначити напругу за вольтметром. Результати замірів записати в таблицю.

Напруга справного і повністю зарядженого акумулятора в кінці п’ятої секунди повинна бути не менше 1,7 В. Напруга всіх акумуля­торів не повинна відрізнятися більше ніж на 0,1 В. При менших значеннях напруги батарея до експлуатації не придатна і її потрібно зарядити чи ремонтувати.

2.11. Зробити висновок про технічний стан акумуляторної батареї.