Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ЛЕКЦИИ з ф нансового права1.doc
Скачиваний:
15
Добавлен:
06.02.2016
Размер:
766.46 Кб
Скачать

Тема 11. Відповідальність за порушення податкового законодавства

    1. Фінансово-податкове правопорушення, його склад і види

Будь-яке правопорушення, у тому числі і фінансово-податкове, з погляду юридичної науки має ознаки, що є складовими частинами правопорушення (іншими словами, склад правопорушення). Відсутність хоча б одного з елементів правопорушення спричиняє неможливість визнання правопорушення як такого.

До складу правопорушення входять:

■ об'єктивна сторона;

■ об'єкт;

■ суб'єктивна сторона;

■ суб'єкт.

Об'єктивну сторону відображає протиправне діяння, що виражається у формі фактично протиправних дій або у протиправному невиконанні запропонованої законом поведінки.

Об'єктивна сторона складається з трьох елементів:

■ діяння (дії, бездіяльність);

■ наслідок;

■ причинний зв'язок між діянням і наслідком.

Причинний зв'язок - це такий об'єктивний зв'язок між діянням і наслідком, при якому протиправне діяння передує у часі наслідкам і є головною і безпосередньою причиною, що неминуче ініціює даний наслідок, тобто шкода, що виражається в сукупності негативних наслідків.

Шкода - наслідок, що може носити матеріальний, фізичний і інший характер та зазіхати на суспільний і індивідуальний інтерес.

Об'єкт правопорушення - це суспільні відносини, на які зазіхають, чи правопорушення визначених благ.

Суб'єктивна сторона правопорушення означає, що правопорушенням визнається лише винне діяння, тобто такі дії, що на момент здійснення знаходилися під контролем волі і свідомості особи, тобто передбачалася можливість вибору іншого варіанта поводження.

Суб'єктивна сторона виражається в двох формах провини:

■ намір (прямої, непрямий);

■ необережність.

Прямий намір - суб'єкт усвідомлює протиправність свого діяння, припускає і бажає настання негативних наслідків.

Непрямий намір - суб'єкт усвідомлює протиправність свого діяння, припускає негативні наслідки, однак легковажно відноситься до можливості їх настання.

Необережність поділяється на:

■ протиправну самовпевненість;

■ протиправну недбалість.

Протиправна самовпевненість - суб'єкт усвідомлює протиправність свого діяння, передбачає можливість настання негативних наслідків, однак сподівається, що воно не наступить.

Протиправна недбалість - суб'єкт усвідомлює протиправність свого діяння, але не передбачає можливість настання негативних наслідків, хоча в силу свого розвитку мав і міг передбачити.

У залежності від форми суб'єктивної сторони існує різна міра покарання.

Порок волі, обумовлений неосудністю, малолітнім віком, фізичним чи психічним примусом, є юридичною умовою, за якої діяння не визнається правопорушенням, навіть якщо воно має шкідливий наслідок.

Суб'єкт правопорушення - це деликтоспособна особа, яка зробила правопорушення.

Делікт - здатність перетерплювати покарання.

Деліктоздатність є однією зі складових дієздатності. Однак вік у деліктоздатності і дієздатності не збігається.

Виходячи з перерахованих складових частин правопорушення, варто розглядати фінансово-податкові правопорушення.

Але для визначення фінансово-податкового правопорушення необхідно аналізувати об'єктивний бік правопорушення, а саме суспільні відносини, на які зазіхає фінансово-податкове правопорушення.

У даному випадку це відносини, що виникають у сфері мобілізації, розподілу і використанні централізованих і децентралізованих фондів фінансових ресурсів.

Податкове правопорушення - протиправний, винний вчинок (дія чи бездіяльність) особи, пов'язана з невиконанням чи неналежним виконанням обов'язків зі сплати обов'язкового платежу податкового характеру, за що встановлено юридичну відповідальність.

Об'єктом правопорушення є суспільні відносини, що складаються із приводу забезпечення надходження податків і інших обов'язкових платежів у бюджет чи відповідні фонди, між суб'єктами податкових правовідносин.

Суб'єктом правопорушення виступає особа, яка відповідно до закону зобов'язана сплачувати податки у відповідному розмірі й у встановлений час. Здебільшого суб'єктом правопорушення є платник чи суб'єкт оподатковування, однак у деяких випадках суб'єктом правопорушення можуть бути контролюючі органи.

У залежності від характеру поводження і діяльності суб'єктів податкових правовідносин можна виділити такі види податкових правопорушень:

а) у залежності від об'єкта оподатковування:

■ утаювання доходу;

■ заниження доходу;

■ відсутність обліку об'єкта оподатковування чи проведення його обліку з порушенням встановленого порядку;

■ несвоєчасна сплата податку;

■ непредставлення документів й іншої інформації та ін.;

б) у залежності від спрямованості дій:

■ правопорушення проти системи податків;

■ правопорушення проти прав і воль платників податків;

■ правопорушення проти порядку проведення бухгалтерського обліку і звітності;

■ правопорушення проти контролюючих функцій податкових органів і т. д.;

в) у залежності від характеру санкцій і галузей права, що їх регулює:

■ фінансове;

■ адміністративне;

■ кримінальне;

■ дисциплінарне.

г) у залежності від міри суспільної небезпеки:

■ податкові злочини;

■ податкові провини.

Податкові правопорушення є підставою для настання негативних наслідків для суб'єктів правопорушення - юридичної відповідальності.

    1. Юридична відповідальність за порушення податкового законодавства та її класифікація

Юридична відповідальність - це реакція держави на здійснення правопорушення.

У цьому змісті юридична відповідальність - обов'язок особи перетерплювати визначені позбавлення державно-владного характеру, передбачені законом за здійснення правопорушення.

Попередження податкових правопорушень не завжди досягає своєї мети, тому особливого значення набуває регулювання покарання за здійснення податкових провин і злочинів.

Класифікація юридичних санкцій:

І. За функціональним призначенням:

1) каральна відповідальність, спрямована на покарання суб'єкта правопорушення;

2) виховна відповідальність, спрямована на запобігання в майбутньому здійснення подібних злочинів як суб'єктом правопорушення, так і іншими учасниками податкового права;

3) відновлююча відповідальність, спрямована на відновлення стану об'єкта правопорушення.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]