Державна контрольно-ревізійна служба України

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» (далі - Закон) органи ДКРС здійснюють державний контроль за витрачанням коштів і матеріальних цін­ностей, їх збереженням, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і звітності в міністерствах, відомствах, державних комітетах, державних фондах, бюджетних установах, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують кошти з бюджетів усіх рівнів та державних валютних фондів.

Державна податкова служба України

Стаття 2 закону України «Про державну податкову службу України» від 04.12.90 р. № 509-ХІІ визначає задачі органів державної податкової служби, а саме:

1. Здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства, правильністю вирахування, повнотою і своєчасністю сплати до бюджету, державних цільових фондів податків, зборів (обов'язкових платежів), а також неоподатковуваних доходів, встановлених законодавством.

2. Внесення у встановленому порядку пропозицій щодо вдосконалення податкового законодавства.

3. Прийняття у випадках, передбачених законодавством, нормативно-правових актів і методичних рекомендацій з питань оподаткування.

4. Формування і ведення Державного реєстру фізичних осіб - платників податків і інших обов'язкових платежів і єдиного банку даних про платників податку - юридичних осіб.

5. Роз'яснення законодавства з питань оподатковування серед платників податків.

6. Попередження злочину й інших правопорушень, віднесених законом до компетенції податкової міліції, їх розкриття, припинення, розслідування і провадження у справах про адміністративні правопорушення.

Національний банк України

Згідно зі ст. б. Закону України «Про Національний банк України» від 20.05.99 р. № 679-ХIV основною функцією Національного банку є забезпечення стабільності грошової одиниці України.

Виконанням своєї основної функції Національний банк сприяє дотриманню стабільності банківської системи, а також, у межах своїх повноважень, - цінової стабільності. Крім того, Національний банк є майже одним з основних органів державного фінансового контролю. Так, згідно зі ст. 66 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.01 р. № 2121-Ш державне регулювання діяльності банків здійснюється Національним банком України у формах адміністративного та індикативного регулювання.

І. Адміністративне регулювання:

1) реєстрація банків і ліцензування їх діяльності;

2) встановлення вимог та обмежень щодо діяльності банків;

3) застосування санкцій адміністративного чи фінансового характеру;

4) нагляд за діяльністю банків;

5) надання рекомендацій щодо діяльності банків.

II. Індикативне регулювання:

1) встановлення обов'язкових економічних нормативів;

2) визначення норм обов'язкових резервів для банків;

3) встановлення норм відрахувань до резервів на покриття ризиків від активних банківських операцій;

4) визначення процентної політики;

5) рефінансування банків;

6) кореспондентські відносини;

7) управління золотовалютними резервами, включаючи валютні інтервенції;

8) операції з цінними паперами на відкритому ринку;

9) імпорт та експорт капіталу.

Стаття 67 цього Закону встановлює, що метою банківського нагляду є стабільність банківської системи та захист інтересів вклад­ників і кредиторів банку щодо безпеки зберігання коштів клієнтів на банківських рахунках.

Наглядова діяльність Національного банку України охоплює всі банки, їх підрозділи, афілійованих та споріднених осіб банків на території України та за кордоном, установи іноземних банків в Україні, а також інших юридичних та фізичних осіб у частині дотримання вимог Закону «Про банки і банківську діяльність».