Практична частина Рекомендована література Вступ

Методичні вказівки до практичних занять з української мови (за професійним спрямуванням) розроблені на основі навчальної програми з курсу «Українська мова (за професійним спрямуванням)» і розраховані на студентів 2-3 курсів економічного відділення, механо-металургійного, відділення комп’ютерних технологій та електро-технологічного відділення для денного та заочного відділення.

Подані методичні вказівки до практичних занять містять ґрунтовний теоретичний матеріал, необхідний для вивчення даного предмета. Посібник містить практичну частину з вправами та завданнями різноманітного характеру, які допоможуть поглибити та удосконалити знання, уміння, навички з української мови (за професійним спрямуванням). Це: тестування, завдання для підвищення мовленнєвої культури студентів, вправи на переклад, різнорівневі завдання для покращення стилістичної грамотності студентів, лінгвістичні дослідження текстів тощо.

Методичні вказівки складаються з двох частин. Перша частина охоплює такі розділи: розділ 1 (культура професійного мовлення), розділ 2 (лексичні норми сучасної української мови в професійному спілкуванні), а друга – спрямована на висвітлення розділу 3 (морфологічні норми сучасної української мови в професійному спілкуванні) та розділу 4 (синтаксичні норми сучасної української мови в професійному спілкуванні) програми з дисципліни «Українська мова (за професійним спрямуванням)».

Розрахована на студентів денного та заочного відділення, викладачів. Буде корисним для широкого кола читачів.

Частина і Розділ I Культура професійного мовлення Мова і професія

Кожна національна мова — універсальна система, в якій живе національна душа кожного народу, його світ і духовність. Українська мова — невмирущий скарб істини, краси, благородства, знань, мистецтва. Сьогодні йдеться про розширення сфер функціонування української мови. Це засіб не лише спілкування, а формування нових виробничих відносин.

Мова як інструмент здобуття знань, як засіб життєдіяльності людини має велике значення для всіх. Оскільки мова не тільки обслуговує сферу духовної культури, я й пов’язана з виробництвом, з його галузями і процесами, із соціальними відносинами, вона - елемент соціальної сфери.

У сучасному житті по-новому розглядуються питання функції мови. Старий поділ на професії „інтелігентні" та „неінтелігентні" зникає. Основний критерій - знання свого фаху, рівень опанування професійною термінологією.

Науково-технічний прогрес, перебудова соціально-економічної і політичної системи в країні насичують нашу мову новими поняттями, термінами. Разом з піднесенням рівня знань представників різних професій підвищуються і вимоги до мови.

Ми стали свідками народження нових професій і формування їх мови. У зв’язку з упровадженням української мови на підприємствах і установах помітно збагачується словник різних професій новою науково-технічною, суспільно-політичною лексикою і термінологією.

Що означає знати мову професії?

Це — вільно володіти лексикою свого фаху, нею користуватися.

Мовні знання — один з основних компонентів професійної підготовки.

Оскільки мова виражає думку, є засобом пізнання та діяльності, то правильному професійному спілкуванню людина вчиться все своє життя.

Знання мови професії підвищує ефективність праці, допомагає краще орієнтуватися в складній професійній ситуації та в контактах з представниками своєї професії.

Високий рівень оволодіння мовою професії: знати фахову лексику, підвищувати ефективність праці, орієнтуватись в складних професійних ситуаціях, вільно контактувати з колегами-професіоналами.

Вимоги до мови професії:

1.Користування державною мовою при обов’язковому дотриманні всіх норм літературної мови.

2.Досконале знання і використання професійної термінології лексики.

3.Професійне удосконалення фахової майстерності і мовної вправності у професійній діяльності

Питання до тексту:

• Чому зросла роль української мови на виробництві?

• Що спричиняє збагачення мови професії?

• Що таке „мова професії"?