Особливості перекладу текстів українською мовою

Переклад – один з ефективних методичних прийомів засвоєння мов. Багато доводиться перекладати працівникам, які мають справу з величезним потоком наукової, політичної, культурної, спортивної та іншої інформації, що доходить до нас іншим мовам.

При перекладі особливо слід бути уважним, коли зустрічаються багатозначні слова.

Іноді одному російському слову відповідає кілька українських. Наприклад, російське слово ящик. Це буде ящик, коли мова йде про тару для овочів або посуд для квітів, скринька – поштова і шухляда – частина меблів.

Якщо мають на увазі, що хтось уміє читати й писати, – це буде письменний; коли хочуть підкреслити, що він знавець своєї справи, – грамотний (грамотний інженер, грамотний шахтар, грамотний спеціаліст і т.д.).

Размер, объем – укр. мовою відповідно до контексту передаються словами розмір, об’єм, обсяг.

Об’єм – показує величину завдовжки, заввишки і завширшки (об’єм конуса).

Обсяг – вживається із словами книжка, стаття, знання, гроші, робота.

Розмір – коли йдеться про величину якогось виміру (маленькі розміром перлини); музичний розмір, літературознавчий термін, стандартизований показник одягу.

Недоліки та переваги комп’ютерного перекладу

Переваги:

• швидкість,

• пропонує декілька варіантів перекладу,

• мінімум людської зусиль,

• широке коло тематики (техніка, лінгвістика, фізика-хімія, юридична лексика, залізнична).

Недоліки комп’ютерного перекладу:

• НЕ ВРАХОВУЄ КОНТЕКСТУ.

• Не враховує правил милозвучності (чергування сполучників та прийменників)

• не дотримується змін приголосних та голосних при чергуванні букв

• “не розуміє” слова, якщо вона написано з помилкою (пропущена або неправильно написана буква, зроблено пробіл при написанні слова тощо)

• використовує слова, що не відповідають конкретному стилю тексту, який перекладають

• не вміє перекладати відразу декілька мов, при перекладі хімічних або фізичних формул, англійських назв подає своє “розуміння” поданих слів (наприклад,(С + ¹ /₂О₂—>СО) → (З + ¹ /₂ПРО₂—>З) )

• неправильно перекладає графічні та лексичні скорочення (вместимостью 600 см³ – місткістю 600 див ³  ГОСТ перекладає як ДСТ у всіх випадках)

• не уникає тавтології

• не враховує зміни граматичних форм (закінчення, роду іменників) при перекладі (марку песка перекладають як маркові піску, а не як марку піску)

• найчастіше неправильно подають переклад форм прийменника (наприклад, по форме перекладає по формі, замість за формою)

• якщо у словнику комп’ютера немає даного слова, то він залишить його у цій же формі, яку подано у тексті.

Практична частина

Завдання № 1

Прочитайте наступний текст, висловте свою думку щодо нижче зазначених тез.

Поетами народжуються, ораторами стають

Багато тисячоліть тому знаменитий оратор Стародавнього Риму, видатний теоретик ораторського мистецтва Марк Тулій Цицерон виголосив фразу, яка стала крилатою і дійшла до нашого часу: „Поетами народжуються, ораторами стають”. Великий римлянин був впевнений, що з поетичним талантом людина народжується, а оратором можна стати, якщо прикласти до цього певних знань.

Цікаве і висловлювання А. Коні (юриста і громадського діяча, видатного судового оратора) про те, що потрібно розрізняти красномовність та вміння говорити публічно. Якщо красномовність – це дар, яким наділена людина від природи, то вміння виступити набувається в результаті повсякденної практики, систематичних тренувань і вправ.

Дійсно, гарним оратором може стати лише той, хто хоче ним стати, хто прагне цього, хто багато працює над собою. Звичайно, природні дані допомагають людині досягти кращих результатів, але самі по собі вони не є запорукою успіху.

Давайте звернемося до історії ораторського мистецтва.

Кому не відоме ім’я знаменитого давньогрецького оратора Демосфена? Проте, мабуть, не всі знають, що його виступи спочатку не мали успіху. Коли Демосфен виголошував першу промову, то народ сміявся з нього і, висловлюючи своє незадоволення, так кричав, що оратор не міг закінчити її. Тільки ціною величезних зусиль, постійної і наполегливої праці Демосфен домігся визнання сучасників.

Давньогрецький історик Плутарх в книзі „Порівняльний життєопис” розповідає про те, як Демосфен зумів побороти свої слабості, позбутися недоліків, які йому заважали. Щоб зміцнити свій слабкий голос, навчитися жестикулювати, позувати перед слухачами, володіти мімікою, він влаштував собі в підземеллі кімнату для занять і працював там щодня.

Демосфен навчався ораторському мистецтву в інших відомих ораторів, його сучасників. Він уважно слухав їхні виступи, стежив за ходом роздумів, відзначав для себе позитивні і негативні сторони. Він запам’ятовував вдалі слова та вирази, а потім використовував їх у своїх виступах, придумував різні варіанти висловлювання однієї і тієї ж думки, вносив до них поправки, шліфував, відточував, вибирав серед них кращий і найбільш точний варіант.

Вся майстерність Демосфена-оратора, вся його сила були здобуті постійною, наполегливою, цілеспрямованою працею.

Надзвичайно освічений, різнобічним і неповторним оратором, за словами Плутарха, був Цицерон. Ще будучи підлітком, він з пристрастю вбирав всяку науку, не нехтуючи ніякими знаннями. Завдяки працьовитості і природним здібностям, Цицерон став відомим серед своїх ровесників, а їхні батьки навіть приходили на заняття, щоб власними очима побачити Цицерона і переконатися в його блискучих успіхах.

Закінчивши шкільні заняття, Цицерон продовжував навчатися з величезною старанністю: знайомився з філософськими вченнями різних шкіл, вивчав грецьку мову, студіював різні науки. Він відточував свою красномовність, як зброю. Наполегливо працював сам, відвідував знаменитих ораторів. Коли Цицерон став виступати захисником у суді, то його промови зразу ж привернули увагу слухачів.