Правопис слів іншомовного походження

1. На початку, а також у середині слова перед голосним та перед Й завжди пишеться І: ідилія, ірис, симетрія, калій.

2. І також пишеться у кінці слова та після приголосних перед наступним приголосним у власних назвах: Міссісіпі, Россіні, Кріт, Сідней.

3. Літера Ї пишеться після голосного: мозаїка, Каїр. Однак після голосного, що належить до префікса чи є сполучним афіксом, потрібно писати І: доісторичний, давньоіранський.

4. Літера И пишеться:

* у загальних назвах після д, т, з, с, ц, ш, ч, ж, р перед наступним приголосним („правило дев’ятки”): Чилі, Вашингтон, Чикаго, директор

* у географічних назвах на –ида, -ика: Антарктида, Америка, Африка;

* у власних назвах, де усталилася вимова И: Вавилон, Єгипет, Пакистан.

5.Після апострофа, м’якого знака та голосних е, і, о звук [е] передається буквою Є: бар’єр, інтер’єр, кольє, феєрверк.

6. Апостроф у словах іншомовного походження та похідних від них ставиться перед я, ю, є, ї:

* після букв б, п, в, м, ф, г, Ѓ, к, х, ж, ч, ш, р: п’єдестал, прем’єр, інтерв’ю.

* після префікса з кінцевим приголосним: ін’єкція, кон’єктура.

7. Апостроф не ставиться після б, п, в, м, ф, г, Ѓ, к, х, ж, ч, ш, р , якщо букви я, ю, є, ї позначають м’якість приголосних: бязь, бюро, пюре, кювет.

8. Апостроф не ставиться перед сполукою ЙО: курйоз, майонез, серйозний.

9. М’який знак в іншомовних словах ставиться після букв д, т, з, с, л, н, ц, дз та перед я, ю, є, ї , перед сполукою ЙО: віньєтка, Касьян.

10.Запам’ятайте правопис наступних слів: парфуми, журі, парашут, Жуль Верн.

11. У власних назвах іншомовного походження найчастіше відбувається подовження: Марокко, Голландія.

Запам’ятайте значення деяких слів іншомовного походження

Адаптація – пристосування, зміна, полегшення тексту для сприймання його сучасними читачами тощо.

Інвестиція – укладання коштів в основний капітал і матеріально-товарні запаси для розвитку виробництва з метою отримання прибутку.

Індексація – спосіб захисту від інфляції шляхом прив’язування суми зарплати, контракту, кредиту тощо до індексу зростання цін.

Інфляція – переповнення ринку паперовими грошима, що призводить до підвищення цін.

Інфраструктура – система установ, що обслуговує виробництво і населення.

Калька – слово або вираз, створені питомими мовними засобами чи зразками слів і виразів іншої мови, буквальний переклад кожної частини іншомовного слова, наприклад, хмарочос (англ. sky-scraper).

Канцеляризми – слова, стійкі словосполучення, цілі вислови, типові для офіційно-ділового стилю (необхідно підкреслити, не приділити належної уваги).

Кліше – стандартні, усталені мовні звороти, повторюваність яких спричинена або позамовними чинниками, або формою, жанром спілкування (згідно з викладеним вище, закон прийнято у першому читанні).

Конверсія – зміна умов випущених раніше державних позик, перебудова підприємства оборонно-промислового комплексу з метою переорієнтації їх на виробництво товарів широкого вжитку та ін.

Консорціум – одна з форм тимчасового договірного об’єднання фірм, компаній, банків для спільного здійснення великих фінансових операцій.

Контекст – 1. Уривок тексту, який визначає основний і додатковий зміст вислову. 2. Мовне оточення певної одиниці, особливості вживання її поряд з іншими одиницями.

Ментальність – відображення у мові своєрідний спосіб мислення і світовідчування, характерний для окремого індивіда як представника мовної спільноти і для всієї мовної спільноти.

Мобільний – здатний до швидкого пересування. У розмовній мові з’явився іменник мобільник від мобільний телефон, синонім до стилістично нейтрального слова радіотелефон.

Просторіччя – різновиди не кодифікованої розмовної мови, що характеризується вживанням слів, зворотів, граматичних форм, позначених відтінком зниженості, грубуватості, фамільярності. Незакріплені за певною територією (заплочено замість сплачено).

Професійна лексика – спеціальна лексика, вживана людьми однієї професії. До складу професійної лексики крім термінів входять і деякі абсолютні синоніми до загальновживаних слів літературної мови, тобто слова професійного жаргону. Наприклад, у мові студентів – пара, вікна, хвіст, шпора.

Штамп – стійкі мовні вирази, що використовують та оцінюються як негативне явище щодо мовної культури (слідчий слідчого відділу).