- •Міністерство освіти та науки України
- •Практична частина Рекомендована література Вступ
- •Частина і Розділ I Культура професійного мовлення Мова і професія
- •Основні поняття цього розділу
- •Норми української мови
- •Функції мови
- •Мова як генетичний код нації. Засіб пізнання мови. Мислення, спілкування, як показник рівня культури
- •Роль гендера у створенні мовної картини світу
- •Зміни, що сталися внаслідок феміністичного руху
- •Мовна політика
- •Основні вимоги до мовлення при діловому спілкуванні
- •Види, форми, прийоми розумової діяльності
- •1) Судження;
- •2) Умовивід;
- •3) Поняття.
- •Мовленнєвий етикет
- •Правила етики для всіх громадян
- •Ваша зовнішність і мистецтво одягатися
- •Тест “Діловий етикет”
- •Види усного спілкування
- •Усне публічне мовлення
- •Види і жанри публічних виступів
- •Помилки публічного виступу
- •1. Підготовка промови
- •2. Місце виступу
- •3. Одяг
- •Телефонне ділове спілкування
- •Публічний виступ
- •Як готуватися до публічного виступу:
- •Дискусія
- •Практичні поради щодо дискусії та публічному виступі Уміння слухати
- •Уміння спілкуватися
- •Цікаво знати
- •Як подолати несміливість
- •Як володіти голосом під час спілкування
- •Як бути приємним співрозмовником
- •Як зацікавити людей
- •Як критикувати, не ображаючи
- •Правила роботи в групі:
- •Поради Іржі Томана
- •Д. Карнегі «Як завоювати друзів і впливати на людей» (Основні прийоми зближення з людьми)
- •1. Чиніть так, і ви будете всюди привітно прийняті.
- •2. Простий спосіб справити хороше враження.
- •3. Якщо ви не робите цього, прикрощі не за горою.
- •4. Найлегший спосіб стати хорошим співрозмовником.
- •5. Як зацікавити людей?
- •6. Як відразу викликати прихильність до себе людини?
- •Резюме Шість способів привертати до себе людей
- •Дванадцять способів переконувати у своїй правоті
- •Міміка і жести
- •Розділ 2
- •Терміни та професіоналізми у професійному спілкуванні
- •Спільне та відмінне між термінами та професіоналізмами
- •Правопис слів іншомовного походження
- •Запам’ятайте значення деяких слів іншомовного походження
- •Фразеологія
- •Лексичні лакуни
- •Пароніми, синоніми та омоніми у професійному мовленні
- •Яке слово обрати?
- •Аванс – завдаток
- •Авторитетний – престижний
- •Адрес – адреса
- •Бік – сторона
- •Брифінг – прес-конференція
- •Вирішення – розв’язання
- •Витрати – видатки – втрати – збитки.
- •Відносини – взаємини – стосунки – ставлення.
- •Вірно – правильно
- •Галузь – сфера – ділянка – царина – область.
- •Домішка – добавка
- •Показник – покажчик
- •Положення – стан – становище
- •Постачальник – поставщик
- •Професіональний – професійний
- •Розмір – об’єм – обсяг
- •Номенклатурні назви у професійному мовленні
- •Правила вживання великої букви
- •Графічні та лексичні скорочення
- •Особливості перекладу текстів українською мовою
- •Недоліки та переваги комп’ютерного перекладу
- •Практична частина
- •Завдання № 1
- •Прочитайте наступний текст, висловте свою думку щодо нижче зазначених тез.
- •Поетами народжуються, ораторами стають
- •Завдання № 2 Прочитайте подані нижче вирази, оберіть два із них та поясніть думку авторів.
- •Завдання № 3
- •Завдання № 4
- •Завдання № 5
- •Завдання № 6
- •Завдання № 7
- •Завдання № 8
- •Завдання № 18
- •Завдання № 19
- •Завдання № 20
- •Завдання № 21
- •Завдання № 22
- •Завдання № 23
- •3Робіть скорочення поданих слів
- •Завдання № 24
- •Рекомендована література
1) Судження;
2) Умовивід;
3) Поняття.
Закономірності взаємин між цими формами мислення вивчає логіка.
Вивчаючи форми мислення, логіка відволікається від конкретного змісту думок, укладених у цих формах, вона встановлює загальні досягнення істинності тих знань, що виводяться з інших достовірних знань. Психологія ж вивчає закономірності творчого мислення, що приводить до нових пізнавальних результатів, до відкриття нових знань.
По переважному змісті розумова діяльність поділяється на
1)практичну; 2) художню і 3) наукову.
Усна форма мовлення (УФМ) характеризується наступними рисами:
1. УФМ відрізняється від писемної матеріальною формою реалізації: вона витворюється мовним апаратом людини й сприймається на слух.
2. Для неї притаманна спонтанність, непідготовленість, адже усне мовлення людини – це напівусвідомлюваний процес. Ми дуже рідко спеціально готуємося перед тим, як заговорити. У переважній більшості спілкування навіть у діловій сфері здійснюється як непідготовлений акт.
3. В УФМ наявна надлишкова інформація. Додаткова інформація усного мовлення міститься в інтонації, в міміці, жестах, а головне – в обставинах живого спілкування мовців. Часом пауза в розмові несе в собі більше інформації, ніж усе висловлене попередньо (скажімо, пауза перед відповіддю на поставлене запитання). Таким чином, “штампованість” нашої мови – деяка лексична обмеженість її – значною мірою компенсується обставинами спілкування.
4. Надлишковість УФМ проявляється в тому, що в наших репліках під час розмови або у виступі звучить багато слів, смислове навантаження яких мінімальне. Що ж це за слова? Це займенники, вказівні частки, прислівники, які повторюють уже назване іншими – повнозначними – частинами мови (ось, от, таким чином, такий, так от). Надлишковість усного мовлення проявляється і в наявності багатьох повторів.
Мовленнєвий етикет
Мовленнєвий етикет – це правила мовленнєвої поведінки, які прийняті колективом мовців. Мовленнєвий етикет охоплює стійкі формули спілкування (слова, словосполучення, речення) у ситуаціях встановлення контакту із співбесідником, підтримки спілкування в доброзичливому тоні. Серед виражальних засобів установлення контакту із співбесідником, підтримки спілкування в доброзичливій тональності.
Мовленнєвий етикет визначається загальною культурою спілкування, а також соціальним статусом мовців, рівнем їх освіти і вихованості, віком, статтю. Він відповідає національно-культурним традиціям суспільства.
Правила мовленнєвого етикету залежать від мовної ситуацій, до яких відносяться знайомство, вітання прощання, поздоровлення, вибачення, прохання, запрошення, пропозиція, порада, згода, відмова, співчуття, комплімент, схвалення.
Кожна ситуація вимагає використання характерних для неї мовних засобів. Так, згоду виражаємо формулами: Із задоволенням! З радістю! Будь ласка Відмову — на жаль, не можу... Прохання — дайте мені, будь ласка... Коли ваша ласка, допоможіть...
Знайомство — важлива ситуація, що супроводжується особливими формулами мовного етикету: Дозвольте з вами познайомитись! Дуже приємно з вами познайомитись! Мене звуть Наталею. Я хочу познайомити вас із Сергієм. При зустрічі вживаємо інш. вирази: Ласкаво просимо! Доброго дня! Як ваші справи? Що нового на роботі? Яка приємна зустріч! Рада вас бачити! При прощанні говоримо: Будьте здорові! До побачення! На все добре! Хай вам щастить! Щасливої дороги!
Найголовніші вимоги мовного етикету — ввічливість, чемність, уважність і стриманість. «Ніщо не обходиться нам так дешево і не ціниться так дорого, як ввічливість», — писав іспанський письменник Сервантес. До засобів мовленнєвого етикету відносяться словесні формули вираження ввічливості, особливі форми звертання до знайомих і незнайомих людей, вживання пошанної множини (займенника Ви) та інші. В українській мові є чимало засобів вираження ввічливості: дякую, на все добре, будь ласка, доброго здоров'я, щасливої дороги тощо.
Звертання до співбесідника — найяскравіший часто вживаний етикетний знак. Такий знак може бути офіційним, загальним та індивідуальним, інтимним. Специфіка звертання полягає в тому, що воно називає співбесідника і привертає його увагу.
За допомогою звертання ми можемо назвати і покликати людину, звернутись до неї з проханням, пропозицією тощо. До близьких і знайомих звертаємось: Надіє! Іване Петровичу! Мамо! Сестричко! До незнайомих людей належить звертатись словами: пані, пане, добродійко, добродію. Якщо це офіційне звертання до людей, то використовуються вирази: пане міністре, добродію Величко, пані Ольго.
У спілкуванні заведено вдаватися до пошанної множини (звертатися на ви) при звертанні до одного співбесідника, якщо він незнайомий, малознайомий, старший за віком та посадою. Цим підкреслюємо повагу до співбесідника. Займенник ти виражає близькі стосунки між людьми. Він передає повагу, що виникла на основі дружби, кохання, товариських відносин. Ти вживається у спілкуванні між членами сім'ї, колегами, товаришами по навчанню тощо.
Звертання дітей до батьків допускає дві форми звертання — на ти і ви. Головне тут у шанобливому, ввічливому ставленні до батьків, у стосунках між рідними людьми. До чужих дітей дорослі звертаються на ти до шістнадцяти років. Перехід людей на ти при спілкуванні свідчить про низький рівень культури мови і вихованості.
Для мовленнєвого етикету важливими є і певні заборони, тобто те, чого не можна допускати. Таких «не можна» є декілька: голосно говорити, жестикулювати, штовхати співбесідника, смикати за одежу, плескати по плечу, нашіптувати щось одному з кількох співрозмовників, нагадувати людині про її вік, фізичні вади. Є і ряд мовних заборон: говорити суржиком, виражати своє ставлення до чогось вигуками ой, ігі, ага, угу чи вживати слова дідько, чорт, біс, часто повторювати слова страх, жах, Боже, називати конкретну людину він, вона.
Правила мовленнєвого етикету людина засвоює з дитинства і користується ними протягам усього життя. Це має бути нормою поведінки кожного з нас.
Зверніть увагу на зразки мовленнєвого етикету.
Добрий день (добридень, здорові будьте)! Красно дякую.
Добрий вечір (добривечір)! Як ся маєте?
Доброго здоров'я! Хай збудуться всі Ваші мрії!
Зичу радості, успіхів! Прийміть мої співчуття!
Віншую Вас з ... Наше щире вітання...
Хай щастить у Новому році! Дозвольте вітати Вас від імені...