Роль гендера у створенні мовної картини світу

Сучасний рівень розвитку гендерних досліджень у світі і в Україні дозволяє говорити про гендерний підхід як про особливий теоретичний напрямок у соціально-гуманітарних науках, який орієнтований на формування і ствердження політики рівних, незалежних від статі можливостей самореалізації особистості в різних сферах діяльності.

Англомовний термін “гендер” і похідний від нього прикметник “гендерний” ( гендерна політика, гендерні дослідження, гендерна асиметрія тощо) міститься у Великому тлумачному словнику сучасної української мови ( Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і головний ред. В.Т.Бусел. – К., 2001. – С.177), вказуючи, що “гендер” – це “соціальний розподіл, який часто базується на статевих відмінностях, але не обов’язково збігаються з ними”; “гендерна диференціація – процес, в якому біологічні відмінності між чоловіками і жінками наділяються соціологічним і використовуються як засоби соціальної класифікації”.

Розширення та уточнення тлумачення значення терміну “гендер”, як і слід було сподіватися, ми знаходимо у спеціалізованому словнику (Словник-довідник для соціальних педагогів та соціальних працівників / За заг.ред. А.Й.Капської, І.М.Пінчук, С.В.Тостоухової. – К.,2000. – С.49): “гендер – соціальне розуміння статевих відмінностей, соціальні та соціопсихологічні очікування представників різної статі одне від одної. Гендерний підхід – не в протистоянні та боротьбі статей ( феміністичний підхід), а в дослідженні чинників можливої андрогенності, тобто гармонійної взаємодії статей. Гендерні відмінності – статеві відмінності: гендерні набори обов’язкових зразків поведінки (норм) для чоловіків і жінок. Гендерна політика є необхідною умовною демократичного суспільства”.

Зміни, що сталися внаслідок феміністичного руху

Якщо підходити до аналізу гендерного питання з точки зору змін суспільств у ланцюжку “аграрне – індустріальне - інформаційне”, то стає цілком очевидним тенденція швидкого підвищення статусу жінок у суспільстві.

• У “нормальних” аграрних соціумах становище жінок та її суспільний рейтинг загалом був низьким.

• У початковій фазі індустріального суспільства виник розрив між можливостями жінок та їхніми правами, тому не лише в Росії, а й в більш розвинених країнах світу вони не одразу отримали право на вищу освіту, викладацьку чи наукову роботу. Саме в цей момент формуються сприятливі умови для виникнення й активізації руху “феміністок”.

• У розвиненій стадії індустріального суспільства жінки отримують рівні права з чоловіками в освіті й багатьох інших сферах діяльності, що трансформує поміркований сектор феміністичного руху в “гендерний”.

• У момент максимального розвитку та демократизації індустріальних соціумів розпочинається перехід до інформаційного суспільства. Одна з його ознак – значне (чи повне) ослаблення всіх гендерних проблем, вихід жінок на по-справжньому цивілізоване становище в суспільстві.

На цій стадії еволюції суспільного становища жіноцтва, що зумовлена найбільш істотним у світі явищем розвитку продуктивних сил і стосунків, а також вимушених суспільних змін, накладається вплив чинників другого рангу – релігії та культури. Справедливе вирішення гендерних проблем вимагає поєднання нашої національної культури ( включаючи гуманний варіант релігії) з демократичним і високорозвиненим інформаційним суспільством, яке однаково піклується і про хлопчаків, і про дівчаток, створюючи їм максимально сприятливі умови для отримання середньої і вищої освіти, набуття сучасного фаху й реалізації своїх індивідуальних задатків як у сім’ї, так і в громадському житті. У світлі цих спостережень розглядається гендерний фактор і в мовній політиці.