Тема 3. Порядок створення і припинення діяльності юридичної особи в Україні

1. Порядок створення юридичної особи

Створення юридичної особи здійснюється у визначеному порядку. В голову кута при цьому ставиться воля й ініціатива тієї або іншої особи (осіб), яка приймає рішення про це. Істотними є також інші елементи механізму створення юридичної особи.

Юридичні особи приватного права створюються по волі приватних осіб. При цьому варто мати на увазі наступне:

– цими особами є як фізичні, так і юридичні особи;

– в законі можуть міститися певні вимоги до осіб, що створюють ту або іншу юридичну особу приватного права, так само як і заборони виступати в якості таких для деяких категорій осіб.

До механізму створення юридичної особи можна віднести наступні етапи:

а) ухвалення рішення про створення шляхом вираження волі осіб, які виявили такий намір, у виді визначеного документа встановленої форми. Новелою Цивільного кодексу (стаття 114) є можливість створення господарського товариства, крім повного і командитного, однією особою, яка стає його єдиним учасником.Тобто товариство з обмеженою відповідальністю, товариство з додатковою відповідальністю, а також акціонерне товариство можуть бути створені однією особою, яка стає його єдиним учасником. Встановлюється лише обмеження, що товариство з обмеженою відповідальністю не може мати єдиним учасником інше господарське товариство, учасником якого є одна особа. Особа може бути учасником лише одного товариства з обмеженою відповідальністю, яке має одного учасника. Подібну норму містить також стаття 153, яка встановлює, що акціонерне товариство може бути створене однією особою чи може складатися з однієї особи у разі придбання одним акціонером усіх акцій товариства. Акціонерне товариство не може мати єдиним учасником інше підприємницьке товариство, учасником якого є одна особа. Проте як компанії однієї особи не можна створювати повні і командитні товариства, що пояснюється договірною природою їх створення. Адже вони створюються і діють на підставі засновницького договору (ст. 120, 134 Цивільного кодексу), який може бути укладено лише кількома особами;

б) державна реєстрація юридичної особи.

Крім цих двох етапів, характерних для створення будь-якої юридичної особи, для окремих видів юридичних осіб можливі додаткові етапи:

в) відкриття рахунку в банку для формування статутного капіталу шляхом внесення грошових внесків учасниками. Ця вимога стосується учасників товариства з обмеженою відповідальністю і товариства з додатковою відповідальністю. У відношенні створення акціонерного товариства аналогічних прямих указівок ЦК не містить, а лише встановлює правило про неприпустимість проведення відкритої підписки на акції до повної оплати статутного капіталу. Таким чином, побічно ЦК допускає таку ж схему: до реєстрації АТ формується лише частина його статутного капіталу. Який розмір цієї частини в ЦК не вказується, внаслідок чого необхідно звернутися до Закону України “Про господарські товариства”. При цьому також виникає проблема, оскільки зазначеним Законом висуваються різні вимоги до дореєстраційного формування статутного капіталу відкритих та закритих акціонерних товариств, а ЦК не розділяє їх на такі види. Очевидно, варто виходити з того, що оскільки всі акції акціонерного товариства по ЦК підлягають розподілу між засновниками, то воно здобуває схожість із закритим акціонерним товариством1. Тому слід виходити з того, що ці акції до моменту реєстрації суспільства повинні бути оплачені не менше, ніж на 50%;

г) одержання дозволу (узгодження) на створення юридичної особи, що характерно, наприклад, для створення банків з іноземним капіталом або придбання діючим банком статусу банку з іноземним капіталом;

д) здійснення визначених дій, які вимагаються законом. Наприклад, для створення кредитних союзів вимагається також проведення установчих зборів із складанням протоколу, надання якого потребується для державної реєстрації цих юридичних осіб. При цьому невід’ємною частиною протоколу є реєстр осіб, що приймали участь в установчих зборах з особистими підписами учасників. Також потрібне рішення (протокол установчих зборів) про створення банку або постанови Кабінету Міністрів України про створення державного банку (п. 4 ч. 2 ст. 17 ЗУ „Про банки і банківську діяльність”

Рішення про створення юридичної особи приймає (ють) його засновник (засновники, учасники). Це рішення облікається у форму установчих документів.

Установчий документ зв’язаний із представленням про нього як про зосередження правил про правовий статус юридичної особи, зібраним воєдино і таких, що мають зовнішню відособлену форму у вигляді визначеного документа. Різні організаційно-правові форми юридичних осіб, їхні види, специфіка їхнього створення або наступного перетворення чи зміни складу учасників викликали необхідність установлення різних видів їхніх установчих документів.

Установчим документом товариства є статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не передбачено законом.

З цього випливає, що:

- товариство має тільки один установчий документ, яким може бути, за загальним правилом, або статут, або засновницький договір;

- законом може бути передбачене інше. Наприклад, що установчим документом юридичної особи є положення, як це передбачено для об’єднань громадян, профспілок, благодійних організацій та ін.

Установчим документом повного і командитного товариства є засновницький договір. Установчим документом товариства з обмеженою і додатковою відповідальністю, а також акціонерного товариства і виробничого кооперативу є статут.

Державна реєстрація юридичних осіб здійснюється відповідно до Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб – підприємців”, яким установлюється порядок її проведення і документи, що при цьому надаються.

Серцевиною нової системи держреєстрації є Єдиний державний реєстр юридичних осіб і фізичних осіб – підприємців (далі – Єдиний держреєстр), що являє собою електронну автоматизовану систему збору, накопичення, захисту, зберігання і видачі інформації щодо юридичних осіб і фізичних осіб – підприємців. Адміністратором Єдиного реєстру є Державний комітет з питань регуляторної політики і підприємництва України (Держпідприємництво).

Порядок держреєстрації досить простий. Для реєстрації юридичної особи необхідно подати заповнену реєстраційну картку за формою, затвердженою наказом Держпідприємництва від 9 червня 2004 р. З цієї форми випливає, що створення юрособи можливо здійснити шляхом заснування нової юрособи та шляхом реорганізації існуючих юридичних осіб.

Разом із заповненою реєстраційною карткою подають копію рішення засновників (учасників) або уповноваженого ними органу про створення юридичної особи, якщо законом передбачена обов’язковість такого документа, два екземпляри установчих документів, документ, що засвідчує внесення реєстраційного збору за проведення держреєстрації юрособи. При поданні документів на реєстрацію юридичної особи допускається їх відправлення рекомендованим листом з описом вкладення, причому в цьому разі підпис заявника на реєстраційній картці має бути нотаріально посвідченим. Обов’язковість нотаріального посвідчення підпису заявника на реєстраційній картці при відправленні документа поштою поширюється на всі реєстраційні дії. При особистому поданні документів для вчинення реєстраційних дій необхідно мати при собі паспорт та документ, що підтверджує відповідні повноваження. Під час подання документів на реєстрацію створення юрособи, документи подаються засновником юридичної особи або представником засновника (засновників), позаяк до державної реєстрації не існує власне юридичної особи, таким чином, неможливе існування і її представника, який отримав би належні повноваження від юридичної особи.

Документи для вчинення реєстраційних дій мають подаватися за місцем проживання фізичної особи і за місцезнаходженням юридичної особи. Інакше державний реєстратор матиме право залишити такі документи без розгляду. Таке ж право виникає у державного реєстратора, якщо документи будуть неправильно оформлені і якщо не сплачений реєстраційний сбір. Подача документів не в повному об’ємі також може стати підставою залишення їх без розгляду. Це створює у державного реєстратора обов’язок повернути документи засновнику (учаснику) юрособи або уповноваженій засновником (учасником) особі як додаток до повідомлення про залишення документів без розгляду із зазначенням підстав для цього не пізніше наступного після дня надходження документів. Після усунення причин залишення документів без розгляду засновник (учасник) юрособи або представник засновника (учасника) можуть знову звернутися в загальному порядку до держреєстратора за реєстрацією юрособи.

Якщо державний реєстратор упевнений у відсутності підстав для залишення документів, поданих для проведення держреєстрації юридичної особи, без розгляду, тоді він зобов’язаний перевірити ці документи на наявність підстав для відмови в реєстрації юридичної особи. Вичерпний перелік таких підстав міститься у ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців». Такими підставами є:

• невідповідність відомостей, указаних в реєстраційній картці на проведення державної реєстрації юридичної особи, відомостям, що містяться в інших документах, які подано для державної реєстрації;

• невідповідність установчих документів вимогам, які висуваються законом;

• порушення встановленого законом порядку створення юридичної особи, зокрема, наявність обмежень на зайняття відповідних посад, встановлених законом для осіб, котрі зазначені як посадові особи органу управління юридичної особи;

• невідповідність відомостей про засновників (учасників) юридичної особи відомостям про них, які містяться в Єдиному держреєстрі;

• наявність обмежень на вчинення засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженої ними особою юридичних дій, які встановлені абз. 4 ч. 2 ст. 35 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» (не має права створювати юридичні особи така юридична особа, щодо якої прийняте рішення про припинення діяльності);

• наявність в Єдиному держреєстрі найменування, тотожного найменуванню юридичної особи, яка має намір зареєструватися;

• використання у найменуванні юридичної особи повного чи скороченого найменування органу державної влади або органу місцевого самоврядування або похідних від цих найменувань, або історичного державного найменування, перелік яких встановлюється КМ України.

Якщо такі обставини встановити не вдасться впродовж трьох днів із дня надходження документів, державний реєстратор повинен внести в реєстраційну картку ідентифікаційний код заявника і внести до Єдиного держреєстру запис про проведення реєстрації юридичної особи у відповідності з реєстраційною карткою. Крім того, державний реєстратор зобов’язаний оформити і видати або надіслати поштою заявнику або уповноваженій ним особі свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи і екземпляр установчих документів із відміткою про проведення державної реєстрації юридичної особи не пізніше наступного дня після дня державної реєстрації. У той само строк державний реєстратор має передати органам статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування відомості про проведення державної реєстрації юридичної особи. Це необхідно для постановки юридичної особи на облік у цих органах.

Порушення строків видачі (відправлення поштою) засновнику (учаснику) або уповноваженій ним особі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, повідомлення про відмову у проведенні державної реєстрації або повідомлення про залишення документів без розгляду вважається відмовою у проведенні державної реєстрації юридичної особи і може бути оскаржено в суді.