2.3. Тема «Пізнавальна сфера особистості»

Пізнавальні процеси особистості як структурні елементи управління психічною діяльністю. Соціальна детермінованість пізнавальних психічних процесів та взаємообумовлений характер їх функціонування. Опосередкованість, усвідомленість, довільність як системні характеристики вищих психічних функцій.

Увага як динамічна характеристика протікання пізнавальної діяльності і згорнута автоматизована дія контролю (П. Гальперін). Критерії уваги: зовнішні реакції, що забезпечують умови збільшення продуктивності когнітивної діяльності; селективність інформації; ясність і виразність змістів свідомості, що знаходяться в полі уваги. Проблема класифікації процесів і станів уваги. Увага мимовільна й довільна. Об’єктивні й суб’єктивні детермінанти мимовільної уваги. Увага та інтерес. Уплив установки на спрямованість уваги. Психологічні механізми формування довільної уваги. Післядовільна увага та її роль в організації навчальної і професійної діяльності особистості. Індивідуальна й колективна форми уваги. Колективна увага і феномени групової психології.

Індивідуальні особливості уваги особистості: спрямованість, вибірковість, обсяг, інтенсивність, стійкість, переключення, розподіл. Уважність як риса особистості. Вікові особливості розвитку уваги в підлітковому віці. Урахування загальних закономірностей уваги в педагогічному процесі. Мотиваційні основи організації уваги. Проблема управління увагою. Психолого-педагогічні умови і прийоми активізації уваги школярів. Професійна увага вчителя.

Місце й роль сприймання в системі психічних процесів. Активний характер сприймання. Сприймання як дія. Види перцептивних дій. Індивідуальні особливості у сприйманні. Синтетичний і аналітичний типи сприймання. Вибірковість сприймання, його залежність від особистості. Розвиток сенсорно-перцептивної сфери особистості підлітка і його діяльність.

Психологічні умови забезпечення ефективного сприймання в умовах навчальної діяльності. Мотиваційні основи сприймання. Інтерес і установка в перцептивній діяльності. Урахування «законів гештальту» при організації навчальної діяльності школярів. Вікові особливості розвитку сприймання в підлітковому віці. Роль спілкування й сумісної діяльності при вирішенні перцептивних задач. Соціальна перцепція та її психологічні механізми. Вікові і професійні особливості соціальної перцепції. Проблема діагностики перцептивних властивостей особистості. Роль соціально-перцептивних умінь у структурі професійних здібностей вчителя.

Пам’ять у системі пізнавальної діяльності особистості. Запам’ятовування, збереження, відтворення й забування як елементи мнемічної системи та їх динаміка. Проблема формування вищих форм пам’яті в дослідженнях Л. Виготського. Діяльнісний підхід до аналізу пам’яті (А. Запорожець, О. Леонтьєв, О. Смирнов, Г. Середа та ін.). Функціонування пам’яті та її роль в організації знань.

Запам’ятовування і його види. Заучування та умови його продуктивності. Динамічне і статичне збереження інформації в пам’яті. Відтворення та умови його ефективності. Зв’язок процесів відтворення з мисленням і волею. Класифікація видів пам’яті. Рухова, емоційна, образна, словесно-логічна пам’ять. Мимовільна й довільна пам’ять. Короткочасна, довготривала й оперативна пам’ять. Смислова організація довготривалої пам’яті. Зв’язок ейдетичної пам’яті з уявою та її значення для художньо-творчої діяльності учнів. Використання мнемотехніки в навчальній діяльності. Роль учителя в розвитку навичок осмисленого запам’ятовування школярів.

Мислення як процес творчого пізнання і перетворення дійсності. Генетичні витоки мислення й мови (Л. Виготський). Значення слова як одиниці мислення і мови. Основні функції мислення: розуміння, рішення проблем і задач, цілепокладання, рефлексія та їх взаємозв’язок.

Діяльнісна теорія мислення (О. Леонтьєв, П. Гальперін, О. Тихомиров). Внутрішня мисленнєва і зовнішня практична діяльність людини: взаємообумовленість і взаємозв’язок. Мислення як діяльність по розв’язуванню задач. Мотиваційні основи мисленнєвих процесів. Цілепокладання й мислення. Основні види мисленнєвих операцій: порівняння, аналіз, синтез, конкретизація, класифікація, абстрагування й узагальнення. Процес засвоєння наукових понять у процесі навчання.

Типологія мислення та її критерії. Мислення теоретичне і практичне, дискурсивне та інтуїтивне, репродуктивне і творче. Наглядно-дійове, наглядно-образне та абстрактно-логічне мислення. Контроль і самоконтроль у мисленнєвому процесі. Індивідуальні відмінності мисленнєвих процесів: самостійність, широта, глибина, швидкість, гнучкість, критичність. Мислення й інтелектуальний розвиток особистості. Проблема діагностики інтелектуальних здібностей школярів.

Взаємозв’язок уяви з мисленням та іншими пізнавальними процесами особистості. Уплив сприймання на характер уявлень і уяви. Динамічний характер уявлень. Уява як процес перетворення уявлень. Механізми процесу уяви. Основні етапи формування уявних образів. Аналітико-синтетичний характер процесів уяви.

Класифікація уяви та її критерії. Довільна й мимовільна уява. Відтворююча уява. Творча уява. Уява й фантазія. Роль фантазії у грі дітей і творчості дорослих. Мрія як особливий вид уяви. Просторова уява. Активна й пасивна уява.

Уява й досвід особистості. Індивідуальний характер розвитку уяви. Особливості художньої уяви та її прояв у дітей. Значення уяви для творчості. Зв’язок між розвитком уяви й пізнавальних психічних процесів у дитини. Уява й формування дитини як особистості. Шляхи розвитку уяви і творчої фантазії школярів. Психологічні умови розвитку уяви в умовах навчання.