Провідні виробники пат "Київхліб"

Підприємство	Обсяг реалізації продукції, тис грн.
	2005	2006
Хлібокомбінат №2	51264	51764,3
Хлібокомбінат №6	44071,3	52131,4
Хлібокомбінат №11	71318,8	82685,9
Хлібокомбінат №12	70946,2	78132,4
БКК	59292	64703,4
Дослідний завод	53713,9	59839,3

До ключових факторів успіху, або напрямків конкурентної переваги підприємства, за яким буде оцінюватись конкурентоспроможність означених підприємств, обрано наступні:

1. Частка ринку;

2. Рентабельність підприємства (Re _с.р.);

3. Темп росту собівартості (ТР _{собівартості});

4. Темп росту обсягу реалізації (ТР _{обсягу реалізації});

5. Темп росту фонду оплати праці (ТР _{фонду оплати праці});

6. Темп росту чистого прибутку (ТР _{чистого прибутку}).

Для підвищення точності оцінки пропонується зважувати важливість кожного фактора конкурентоспроможності. За сприянням експертної групи з висококваліфікованих фахівців хлібобулочних підприємств (головних менеджерів, маркетологів, технологів та економістів) здійснено розподіл ваги кожного фактора (табл. 11.3).

Таблиця 11.3

Вага факторів конкурентоспроможності

Фактор	Чр	Re с.р	ТРс	ТРо.р	ТРф.о.п.	ТРчп
Оцінка	0,3	0,15	0,1	0,2	0,1	0,15

Згідно отриманого розподілу ваг та рейтингів за кожним ключовим фактором успіху вивести загальну оцінку кожного фактора для кожного підприємства, а також узагальнюючий показник конкурентоспроможності підприємств.

Практичне заняття 12. Система конкурентних стратегій підприємства

Мета завдання: набуття практичних навичок аналізу та визначення впливу конкурентних стратегій підприємства

План заняття

1. Конкурента стратегія та показники, що впливають на її вибір.

2. Загальні стратегії конкуренції.

Література: [4; 5; 7; 8; 9; 11; 15; 16; 18; 20; 24]

Питання для самостійної роботи

1. Конкурентні стратегії малих підприємств.

Твердження. Визначте, правильні чи неправильні твердження.

1. «Стратегічний набір» відображає специфіку функціонування та розвитку підприємства, рівень його претендування на місце й роль у зовнішньому середовищі.

Так Ні

2. Корпоративна стратегіят – це спосіб отримання стійких конкурентних переваг в кожній СОБ підприємства шляхом конкурентної боротьби, задоволення різноманітних і мінливих потреб покупців краще, ніж це роблять конкуренти.

Так Ні

3. Конкурентна стратегія визначає основні напрямки діяльності, такі комбінації СОБ підприємства, в яких воно буде намагатися досягти своїх цілей.

Так Ні

4. Конкурентна стратегія показує ЩО робити, якими видами діяльності буде займатися підприємство, то корпоративна стратегія вказує ЯК треба робити, щоб досягти конкурентних переваг, а, значить, і успіху у кожній.

Так Ні

5. Будь-яка загальна стратегія не базується на обраних загальних конкурентних стратегіях.

Так Ні

6. Поєднання загальних і загально конкурентних стратегій не залежить від характеристик галузі, загальної конкурентної позиції фірми в середовищі, характеристик самого підприємства.

Так Ні

7. За рівнем ухвалення стратегічних рішень І.Ансофф виділяє корпоративну, ділову, функціональну, операційну стратегії.

Так Ні

8. Стратегії для послідовників – це стратегія переслідувача, двійника, імітатора, пристосуванця.

Так Ні

9. Система конкурентних стратегій підприємства – сукупність стратегій, спрямованих на адаптацію підприємства до змін в умовах конкуренції та зміцнення його довгострокової конкурентної позиції на ринку.

Так Ні

10. Конкурентні переваги низьких витрат особливо важливі у випадках, коли на ринку переважає цінова конкуренція.

Так Ні

11. Стратегія диференціації передбачає використання елементів унікальності у виробництві та збуті продуктів, які мають цінність для споживачів.

Так Ні

12. Стратегія фокусування – це більш глибока диференціація продукції, що випускається підприємством, або досягнення нижчих витрат на сегменті, що обслуговується.

Так Ні

Графоаналітичне завдання.

1. В графічному представленні “Загальні стратегії конкуренції (класифікація М.Портера)” вказати пропущені елементи та стисло викласти сутність.

СТРАТЕГІЧНА МЕТА			СТРАТЕГІЧНА ПЕРЕВАГА
			Унікальність, як вона сприймається покупцем	4-?
	3-?	2-?		НАЙМЕНШІ СУКУПНІ ВИТРАТИ
	Тільки у конкретному сегменті	1-?

Рис. 12.1.Загальні стратегії конкуренції (класифікація М.Портера)

2. В графічному представленні “Етапи розробки конкурентної стратегії фокусування” вказати пропущені елементи та стисло викласти сутність.

Рис. 12.2. Етапи розробки конкурентної стратегії фокусування

Практичне заняття 13. Конкурентні стратегії у сфері впровадження інновацій

Мета завдання: набуття практичних навичок у виборі конкурентних стратегії

План заняття

1. Особливості конкурентних стратегій у сфері інновацій.

2. Стратегії конкурентної поведінки підприємства.

3. Стратегія забезпечення конкурентоспроможності як комплексна стратегія.

Література: [4; 5; 7; 8; 9; 11; 15; 16; 18; 20; 24]

Питання для самостійної роботи

1. Ситуаційне проектування конкурентної стратегії.

Твердження. Визначте, правильні чи неправильні твердження.

1. Оборонні стратегії – це стратегії для компаній, які займають друге або третє місце після лідера.

Так Ні

2. Мета наступальної стратегії полягає у зниженні ризику бути атакованим, можливості перенести атаку з найменшими втратами.

Так Ні

3. Стратегічні альянси - довгострокові угоди між фірмами, які виходять за межі звичайних ділових відносин, але не призводять до злиття компаній.

Так Ні

4. Коопераційні стратегії конкурентної поведінки властиві лише великим підприємствам.

Так Ні

5. Агресивні конкуренти не є джерелами нових стратегічних ініціатив.

Так Ні

6. Управлінська стратегія включає в себе рішення по таких аспектах, як чисельність робітників, взаємозамінність робітників, диференціація робітників, ступінь патерналізму, соціальний тип колективу.

Так Ні

Терміни і поняття. До кожного з перелічених визначень доберіть відповідний термін або поняття

1. Стратегія, яка включає в себе рішення щодо номенклатури й асортименту продукції та ступінь їхнього оновлення, масштаби виробництва, якості продукції, реклами, обслуговування споживача, ціноутворення.

Стратегія, яка включає в себе рішення по таких аспектах, як обсяг ресурсних запасів і частота їх поповнення, якість ресурсів, поведінка на ринку ресурсів.

Стратегія, яка включає в себе рішення по таких аспектах, як характер технології, ступінь стабільності технології, НДДКР та оновлення технології.

Технологічна. Ресурсно–ринкова. Товарно–ринкова.

2. Стратегія, яка включає в себе рішення по таких аспектах, як вертикальна інтеграція, горизонтальна інтеграція, діагональна інтеграція.

Стратегія, яка включає в себе рішення щодо залучення зовнішніх фінансових ресурсів, повернення залучених коштів, інвестування власних коштів.

Стратегія, яка включає в себе рішення по таких аспектах, як тип управління, організаційна структура, управлінські комунікації тощо.

Інтеграційна. Інвестиційно-фінансова. Управлінська

3. Тип компанії «Силова» - стратегії у сфері масового виробництва, великі підприємства.

Тип компанії «Нішова» - стратегії диференціації продукції і сегментації ринку.

Тип компанії «Піонерська» - радикально інноваційний продукт.

Тип компанії «Пристосовна» - стратегії у сфері дрібного неспеціалізованого бізнесу.

Комутантна. Віолентна. Експлерентна. Патієнтна.

4. Силова стратегія конкурентної боротьби, за якої найефективніше виробництво масових, стандартних продуктів.

Стратегія випуску товарів або послуг, що копіюють чужі вироби; наслідування є одним з поширених сфер діяльності легального дрібного бізнесу

Специфіка нішової стратегії - диференціація продукту доповнюється вузькою спеціалізацією, що забезпечує високий ступінь захисту ніші фірми від конкурентів.

Спеціалізованих фірм. Малих фірм. Великі фірм.

5. Надати своїй продукції рис, що відрізняють од виробів-конкурентів.

Бути виробником із найменшими в галузі витратами.

Концентрація зусиль на вузькій частині ринку, а не робота на усьому ринку.

Стратегія лідирування. Стратегія диференціації. Стратегія зосередження

6. Здатність запропонувати покупцям такий товар, який відрізняється від товарів конкурентів.

Більш низькі витрати при задоволенні запитів даної ніші ринку, або здатність запропонувати клієнтам цієї ніші товар, спеціально адаптований до їх запитів і смаків.

Спроможність забезпечити загальний рівень витрат нижчим, ніж у конкурентів.

Стратегія лідирування. Стратегія диференціації. Стратегія зосередження

7. Асортимент пристосований до того, щоб задовольнити особливі запити обраного сегмента ринку.

Багато різновидів товарів, можливості широкого вибору, акцент на рекламу деяких особливо важливих ознак диференціації товару.

Гарний основний продукт з невеликою кількістю модифікацій.

Стратегія лідирування. Стратегія диференціації. Стратегія зосередження

8. Індивідуалізація товару в відповідності з особливими запитами покупців вибраної ніші ринку.

Пошук нових способів краще задовольнити запити покупців.

Постійний пошук можливостей для зниження витрат без втрати досягнутого рівня якості і істотних параметрів товару.

Стратегія лідирування. Стратегія диференціації. Стратегія зосередження

Графоаналітичне завдання.

В графічному представленні “Системи конкурентних стратегій підприємства” вказати пропущені елементи та стисло викласти сутність.

Рис 13.1. Система конкурентних стратегій підприємства

Практичне заняття 14. Розробка та забезпечення реалізації програм підвищення конкурентоспроможності

Мета завдання: набуття практичних навичок розробки та забезпеченні реалізації програм підвищення конкурентоспроможності підприємств

План заняття

1. Роль, значення та класифікація видів планування конкурентоспроможності підприємства.

2. Принципи та етапи технології стратегічного планування конкурентоспроможністю підприємств.

3. Типи систем стратегічного планування конкурентоспроможності підприємства.

4. Розробка та забезпечення реалізації програм підвищення конкурентоспроможності.

Література: [4; 5; 7; 8; 9; 11; 15; 16; 18; 20; 24]

Питання для самостійної роботи

1. Вітчизняний підхід до забезпечення конкурентоспроможності національної економіки.

2. Міжнародний досвід реалізації програм підвищення конкурентоспроможності.

Твердження. Визначте, правильні чи неправильні твердження.

1. Планування конкурентоспроможності підприємства – це процес, що триває упродовж всього часу існування підприємства, відбувається у всіх його підрозділах, з метою підвищення його конкурентоспроможності.

Так Ні

2. Серед основних причин, які зумовлюють необхідність планування конкурентоспроможності на підприємствах цілеспрямоване формування ринкових позицій підприємства у конкретних просторово-часових умовах.

Так Ні

3. Тактичне планування конкурентоспроможності підприємства передбачає довгострокове планування розвитку різних сфер функціонування підприємства.

Так Ні

4. Преактивне планування є найбільш високорозвинутим, оскільки базується на комплексному врахуванні тенденцій минулого, сучасного стану та перспектив розвитку у майбутньому.

Так Ні

5. При багатоваріантному плануванні з переліку можливих альтернатив обирається найбільш оптимальний і прийнятний варіант.

Так Ні

6. Одноваріантне планування передбачає одночасне розроблення планів конкурентоспроможності підприємства з урахуванням різних прогнозів розвитку, які також обираються на засадах аналізу альтернативних варіантів.

Так Ні

7. Багатоваріантне планування у порівнянні з одноваріантним не вимагає більш висококваліфікованих фахівців, масивнішого інформаційного забезпечення, використання спеціалізованих програмних продуктів.

Так Ні

8. Система "технічного розвитку" грунтується на забезпеченні високого рівня "спеціалізації" підприємства у використанні певних ринкових можливостей.

Так Ні

9. Для підприємства, що діє в стабільних умовах, подальше вивчення зовнішнього середовища представляється недоцільним, для пристосування до ринкових умов досить використання інструментів маркетингу.

Так Ні

10. Програми підвищення конкурентоспроможності, як інструмент вдосконалення складної соціотехнічної системи, характеризуються суттєвими ризиками успішного виконання.

Так Ні

11. Учасниками програми підвищення конкурентоспроможності не можуть виступати: постачальник, консультант, банк.

Так Ні

12. Серед основних засобів підвищення конкурентоспроможності підприємства можна виділити: промисловий інжиніринг, організаційний розвиток, економічні засоби.

Так Ні

13. Найгіршим засобом реалізації процесу покращення роботи є створення спеціальних груп удосконалення діяльності.

Так Ні

14. До основних способів підвищення конкурентоспроможності можна віднести ґрунтовне вивчення запитів споживачів і аналіз конкурентів.

Так Ні

15. Підвищення конкурентоспроможності не являє собою процес змін, які потрібно мотивувати, стимулювати і генерувати.

Так Ні

16. Поширеною та часто застосовуваною складовою програми підвищення конкурентоспроможності є програма підвищення якості.

Так Ні

Терміни і поняття. До кожного з перелічених визначень доберіть відповідний термін або поняття

1. Планування конкурентоспроможності базується на дослідженнях у ретроспективі та екстраполяції минулих тенденцій на майбутнє.

Планування конкурентоспроможності розглядається як фіксоване, тобто спрямоване на утримання існуючих конкурентних позицій без їхнього розвитку чи втрат.

Планування не базується на попередніх подіях, а спрямоване на досягнення очікуваних цілей у сфері конкурентоспроможності підприємства.

Преактивне. Інактивне. Реактивне.

2. Планування передбачає розроблення планів забезпечення конкурентоспроможності підприємства на певний період і відсутність жодних корегувань упродовж періоду реалізації планів.

Планування, базується на розробленні як мінімум трьох варіантів планів з урахуванням різних сценаріїв розвитку середовища функціонування.

Планування, яке передбачає систематичне корегування розроблених планів з урахуванням виконання показників проміжних періодів.

Фіксоване. Гнучке. Неперервне.

3. Система планування конкурентоспроможності в умовах помірної невизначеності майбутнього ("низка альтернатив").

Система планування конкурентоспроможності в умовах значної невизначеності майбутнього ("діапазон альтернатив").

Система планування конкурентоспроможності в умовах повної невизначеності майбутнього.

Система планування конкурентоспроможності в умовах ясного майбутнього.

"Технічного розвитку". "Ринкових можливостей". "Проектного планування". "Стратегічного маркетингу"

4. Режим контролю виконання програми на момент закінчення робіт.

Режим контролю виконання програми на момент 50% готовності робіт.

Режим контролю виконання програми у попередньо визначених точках програми.

Метод контролю за віхами. Метод «0–100». Метод «50–50»

Графоаналітичне завдання.

В графічному представленні “Процесів управління програмою” вказати пропущені елементи та стисло викласти сутність.

Рис. 14.2. Процеси управління програмою (проектом)

Практичне заняття 15. Методологічні основи управління якістю

Мета завдання: набуття практичних навичок аналізу та вибору методів управління якістю

План заняття

1. Якість як економічна категорія і об’єкт управління

2. Методи управління якістю

3. Контроль якості

4. Значення стандартизації

Література: [4; 5; 7; 8; 9; 11; 12; 15; 16; 18; 21; 24]

Питання для самостійної роботи

1. Методи вимірювання й аналізу витрат на якість продукції.

2. Аудит якості та премії якості.

Твердження. Визначте, правильні чи неправильні твердження.

1. Відповідно до ДСТУ ISO 9000–2001 «Системи управління якістю. Основні положення та словник» прийнято таке визначення поняття якості: якість – сукупність властивостей і характеристик продукції або послуги, які додають їм здатність задовольняти обумовлені або передбачувані потреби.

Так Ні

2. Процес «створення якості» складається з етапів: усвідомлення потреби, інтерпретація потреби та виявлення вимог до якості, відтворення вимог до якості у зразку продукції, реалізація вимог до якості продукції, що випускається, реалізація вимог до якості товару, задоволення потреб.

Так Ні

3. Методи статистичного вибіркового приймального контролю застосовуються для управління внутрішніми робочими процедурами при підготовці до сертифікації систем якості й виробництва

Так Ні

4. Методи статистичного регулювання якості технологічних процесів застосовуються для управління внутрішніми робочими процедурами при підготовці до сертифікації систем якості й виробництва.

Так Ні

5. Контроль складається з двох основних стадій: отримання інформації про фактичний стан продукції; зіставлення первинної інформації зі встановленими вимогами і нормами.

Так Ні

6. Суб’єктами технічного контролю є всі складові процесу виробництва: предмети праці, засоби праці, технологічні процеси, праця виконавців, умови праці.

Так Ні

7. Стандартизація – це систематичний і незалежний аналіз, що дозволяє визначити відповідність діяльності і результатів в області якості запланованим заходам, а також ефективність впровадження заходів і їх придатність для досягнення поставлених цілей.

Так Ні

8. Аудиторські перевірки служать доказом ефективності системи якості і проводяться органом по сертифікації при видачі, продовженні, анулюванні сертифікату на систему якості.

Так Ні

9. Стандарт — це система, яка визначає основну мету і принципи управління, форми та загальні організаційно-технічні правила всіх видів робіт зі стандартизації.

Так Ні

10. Стандарт — нормативний документ, що встановлює технічні вимоги, яким мають відповідати виріб, процес чи послуга.

Так Ні

Терміни і поняття. До кожного з перелічених визначень доберіть відповідний термін або поняття

1. Якість – суттєва визначеність об’єкта, відповідно до якої він відрізняється від іншого об’єкта.

Якість – ставлення окремих суб’єктів та/або усього суспільства до об’єкта.

Якість – результат задоволення потреб.

Філософська позиція. Соціальна позиція. Економічна позиція.

2. Складова управління якістю, зосереджена на створенні упевненості в тому, що вимоги щодо якості будуть виконані.

Скоординована діяльність, яка полягає у спрямуванні та контролюванні організації щодо якості.

Концептуальна модель взаємозалежних видів діяльності, що впливають на якість на різних стадіях життєвого циклу продукції або послуг.

Забезпечення якості. Управління якістю. Коло якості.

3. Метод Г. Тагучі.

Бенчмаркінг.

Концепція постійного поліпшення Кайзен.

Сучасний метод. Класичний метод. Новий метод.

4. Дозволяє виявити і систематизувати різні фактори й умови, що впливають на досліджувану проблему.

Здійснюється групування даних залежно від умов побудови й кожної групи даних окремо.

Допомагає встановити головні фактори.

Діаграма розшарування. Діаграма Ісікави. Діаграма Парето

5. Призначається для збору даних й автоматичного їх упорядкування для полегшення подальшого використання зібраного матеріалу.

Дозволяє відслідковувати стан процесу в часі й впливати на нього до того, як він вийде з-під контролю.

Здійснюється групування даних залежно від умов побудови й кожної групи даних окремо.

Контрольний листок. Метод контрольних карт. Діаграма розшарування

6. Використовується для вивчення залежностей між двома змінними.

Здійснюється групування даних залежно від умов побудови й кожної групи даних окремо.

Корисна для порівняння отриманого розподілу з контрольними нормативами або для визначення за отриманим розподілом частоти середнього значення й стандартного відхилення.

Діаграма розсіювання. Діаграма розшарування. Гістограма.

7. Вид контролю за впливом на виробничий процес.

Вид контролю за місцем виконання.

Вид контролю за ступенем охоплення продукції.

Пасивний. Вибірковий. Рухомий.

8. Вид контролю за стадіями життєвого циклу продукції.

Вид контролю за об’єктами.

Вид контролю за виконавцями.

Створення. Технологія. Самоконтроль.

9. Вид контролю за параметрами, що контролюються.

Вид контролю за можливістю подальшого використання об’єкта контролю.

Вид контролю за видами випробувань.

Внутрішній брак продукції. Руйнівний. Штучний.

10. Стандартизація, участь в якій є відкритою для відповідних органів всіх країн.

Стандартизація, яка проводиться на рівні однієї держави.

Стандартизація, участь в якій є відкритою для відповідних органів країн лише одного географічного або економічного регіону.

Міжнародна. Національна. Регіональна.

11. Стандарти на один і той самий об'єкт, затверджені різними органами стандартизації.

Гармонізовані стандарти, які є ідентичними за змістом, але не ідентичні за формою подання.

Стандарти, застосування яких є обов'язковим під дією основного закону чи неодмінного посилання в регламенті.

Уніфіковані. Гармонізовані. Обов'язкові.

Практичне заняття 16. Системне управління якістю і конкурентоспроможністю

Мета завдання: ознайомлення з системним управлінням якістю і конкурентоспроможністю

План заняття

1. Системне управління якістю і конкурентоспроможністю.

2. Японські системи якості.

3. Європейські концепції забезпечення якості.

4. Система TQM.

5. Системи менеджменту якості.

6. Сертифікація систем якості: поняття, етапи проведення.

Література: [4; 5; 7; 8; 9; 11; 12; 15; 16; 18; 21; 24]

Питання для самостійної роботи

1. Основні положення системи ідентифікації товарів і послуг.

Твердження. Визначте, правильні чи неправильні твердження.

1. Японська школа менеджменту основний пріоритет традиційно віддає керуванню якістю.

Так Ні

2. Європейська школа менеджменту основну ціль вбачає в одержанні максимального прибутку.

Так Ні

3. Комплексне вирішення завдань підвищення якості та продуктивності праці – стратегія американської школи менеджменту.

Так Ні

4. Завдання оперативного характеру американської школи менеджменту є прискорення обігу інвестованих коштів та збільшення вартості акції.

Так Ні

5. Європейський підхід полягав у тому, щоб у вивченні, розвитку й реалізації методів управління якістю на основі статистичних методів брали участь всі підрозділи і всі працівники компаній.

Так Ні

6. Характерною особливістю американських фірм в даний час є наявність чітко оформлених систем управління якістю.

Так Ні

7. TQM ‑ це модель управління компанією, яка означає підхід, націлений на якість, заснований на участі всіх її членів і спрямований на досягнення довгострокового успіху шляхом задоволення вимог споживача і вигоди для співробітників і суспільства.

Так Ні

8. Ідеологія TQM ґрунтується на принципі: процесу поліпшення немає меж.

Так Ні

9. Навчання в умовах TQM не має важливості.

Так Ні

10. Фірми, які впроваджують TQM не повинні зосереджувати увагу на трьох ключових областях: стратегії, керуванні процесами, акцентуванні уваги на споживачах.

Так Ні

11. Для графічної ілюстрації основних етапів розвитку систем якості використовують фігуру, відому в українському виробництві – «Кут якості».

Так Ні

12. Оптимальна кількість документації, необхідної для ефективного функціонування СМЯ, не залежить від обраних підходів до документування.

Так Ні

13. Інтегровані системи менеджменту можуть створюватися за участі таких міжнародних стандартів: ISO серії 9000, ISO серії 14000, OHSAS серії 18000, SA 8000, ISO серії 17799, HАССР, GMP, FSC.

Так Ні

14. Сертифікація не сприяє запобіганню появи на ринку екологічно небезпечної і недоброякісної продукції.

Так Ні

15. Результатом сертифікації є свідоцтво про відповідність, що має встановлену форму.

Так Ні

16. Керівництвом ISO визначено 5 схем сертифікації третьою стороною.

Так Ні

17. Термін зберігання документації має бути не меншим ніж три терміни дії сертифіката на систему якості.

Так Ні

18. Причиною, що стримує поширення загальновизнаних в усьому світі сертифікатів на відповідність стандарту ISO 9001 серед українських підприємств, є незначне зростання обсягів виробництва в більшості галузей народного господарства, слабкий платоспроможний попит на продукцію взагалі

Так Ні

19. Завдяки сертифікації підвищується рентабельність підприємства за рахунок підвищення конкурентоспроможності й можливості підвищення ціни на продукцію гарантованої якості.

Так Ні

Терміни і поняття. До кожного з перелічених визначень доберіть відповідний термін або поняття

1. Управління якістю на базі стандартизації.

Суворе виконання технологічних операцій.

Високий рівень конструкції та технологічної підготовки.

Високий рівень виконання операцій усіма працівниками.

Підвищення технічного рівня та якості виробів.

БВП. СБП. КАНАРСПІ. НОРМ. КСУЯП.

2. Якість продукції як відповідність стандартам.

Якість продукції, процесів, діяльності як відповідність ринковим вимогам

Якість як задоволення вимог та потреб суспільства, власників (акціонерів), споживачів та службовців.

1905р. 1951р. 1980р.

3. Забезпечення гарантії високого ступеня безпеки продуктів харчування через системи закупівель, переробки і збуту.

Поліпшення умов найму і здійснення трудової діяльності, виконання етичних норм цивілізованого суспільства.

Зниження фактичного несприятливого впливу на здоров'я, стан людей і попередження небезпеки на виробництві, звільнення працівників від шкідливих і важких робіт, та підвищення привабливості умов праці.

НАССР. OHSAS. SA