5.5. Механічні майстерні

На заводі є : фрезерний, токарний, шліфувальний, різальний станок та прес. Призначення механічних майстерень – ремонт вузлів, насосів, комплектуючих основ та допоміжного виробництва, також ремонт насосних двигунів.

Організацією обслуговування і ремонту технологічного обладнання на ПрАТ “Обухівський молочний завод” займається служба головного механіка, яка безпосередньо підпорядковується головному інженеру.

В службу головного механіка входить штат працівників, які поділяються на: слюсарів-наладчиків, які присутні на робочих місцях безпосередньо розміщених біля технологічного обладнання, що ними обслуговується (технологічні огляди, дрібний ремонт, пуск) і слюсарів-ремонтників, які проводять середній і капітальний ремонт (якщо це можливо) на місці в цеху або в механічних майстернях, а також до служби головного механіка відносяться електрики, газо-електрозварювальники.

Ремонт обладнання організовується і проводиться згідно плану планово-попереджувального ремонту (ППР), який складається головним механіком і підписується головним інженером.

Система ППР технологічного обладнання - це сукупність організаційних і технологічних заходів по нагляду та всім видам ремонту (профілактичний огляд, поточний ремонт, середній і капітальний ремонти), що проводяться по розробленому плану з метою забезпечення безвідмовної роботи обладнання, транспортуючих засобів, засобів автоматизації і механізації.

На підприємстві в основному проводяться дрібний та середній ремонти, рідко капітальний. В основному для капітальних ремонтів обладнання демонтують і відсилають у відповідні організації з наступним післяремонтним випробовуванням на місці в цеху.

Головною задачею ППР є продовження міжремонтного терміну служби обладнання, зниження витрат на його ремонт, підвищення якості ремонту. Система ППР складається з таких основних заходів:

- міжремонтного обслуговування, профілактичних оглядів і ремонтів обладнання на основі застосування сучасної технології ремонту, що забезпечує високу якість та довговічність встановлених деталей та вузлів;

- організації поставок підприємству запасних деталей і вузлів, їх зберігання та облік;

- розробки нормативів трудоємності ремонту, простоїв обладнання в ремонті, витрат матеріалів і деталей при ремонті, норм запасу деталей;

- підбору робочих креслень на деталі і вузли та ін.

Система ППР включає в себе наступні види робіт по технологічному нагляду і ремонту обладнання:

- міжремонтне обслуговування;

- профілактичні огляди;

- поточний ремонт;

- капітальний ремонт.

Непланові ремонти, що викликані аварією або незадовільною експлуатацією обладнання, системою не передбачається.

Для успішного впровадження на підприємстві ППР головний механік заводу, через свої служби повинен забезпечити:

- розробку головних та місячних планів проведення профілактичних оглядів і ремонтів;

- облік і паспортизацію всього обладнання, присвоєння кожній машині (агрегату) інвентарного номеру і заведення “формуляра” машини;

- облік технічного стану обладнання в виробничих цехах з заповненням черговим персоналом прийомки-здачі змін;

- наявність норм витрат запасних деталей і матеріалів.

Міжремонтним періодом називається час роботи обладнання між двома черговими плановими ремонтами, двома плановими оглядами або між черговим плановим ремонтом і оглядом. Простій в ремонті вираховується з моменту зупинки машини на ремонт до приймання її по акту. Однак, слід враховувати, що фактичний простій обладнання в ремонті може бути знижений за рахунок застосування вузлового, послідовно-вузлового і агрегатного ремонту.

Визначення потреби чисельності робітників міжремонтного обслуговування і робітників ремонтників проводиться окремо в розрізі цеху або в цілому по підприємству в залежності від структури заводу. Якісний склад ремонтних робітників визначають виходячи з прийнятого співвідношення трудоємкості ремонтних операцій (слюсарних, верстатних та інших) до сумарної трудоємкості на одну ремонтну одиницю. Для спрощення розрахунків трудоємкість ремонтів для окремих видів обладнання повинна бути розрахована раніше і занесена в “формуляр” машини (агрегату). Чисельність робітників міжремонтного обслуговування і ремонтних робітників по заводу сумується з чисельністю розрахованою в розрізі цехів і служб. Склад бригади визначається, виходячи з прийнятого співвідношення трудоємкості на слюсарні, верстатні і інші операції.

Розрахунок потреби в запасних частинах повинен забезпечити проведення всіх видів ремонтів і безперебійну експлуатацію обладнання. Однак, запас не повинен перевищувати певну норму: деталі не повинні зберігатись довгий час без руху, щоб запобігти заморожуванню оборотних капіталів підприємства. Термін служби запасних деталей визначається на основі даних про фактичну витрату цих деталей і періодичність їх витрати. Для визначення потреби в матеріалах на ремонтно-експлуатаційні потреби, були розроблені об’єктивні норми витрати матеріалів для більшості видів технологічного обладнання. Часові диференційні норми встановлюються для кожного виду обладнання на основі дослідних даних, отриманих на підприємстві. Сумарні норми витрат матеріалів по об’єктам ремонту визначаються на основі об’єктивних диференційованих норм і періодів між окремими видами ремонтів. Сумарні норми витрат матеріалів на міжремонтне (експлуатаційне) обслуговування визначається на основі правил технологічної експлуатації обладнання молочної промисловості та дослідних даних про фактичні затрати за останні декілька років.