- •1.1. Еволюція хімії лікарських засобів
- •1.2. Предмет та об’єкти дисципліни «Органічний синтез лікарських засобів»
- •2.1. Сучасні вимоги до лікарських препаратів
- •2.2. Стратегія органічного синтезу ЛР
- •2.3. Загальні принципи комп’ютерного пошуку та конструювання ЛЗ
- •2.4. Схема розробки нового лікарського препарату
- •2.5. Особливості органічного синтезу лікарських субстанцій
- •3.1 Вплив функціональних груп на біологічну активність молекули
- •3.1.1. Вплив алкільних груп
- •3.1.2. Ефект галогенів
- •3.1.3. Вплив гідроксильних груп
- •3.1.5. Вплив аміногруп.
- •3.1.6. Дія кислотних угруповань
- •3.1.7. Вплив ненасичених зв’язків
- •5.1.1. Галогенпохідні в якості засобів для наркозу
- •5.1.2. Дихлороетиламінний фармакофор та його роль в створенні протипухлинних засобів
- •Етери та естери
- •5.3. Альдегіди та кислоти. Вітаміни F и В15
- •6.2. Пептиди
- •6.4. Похідні γ-аміномасляної кислоти.
- •6.5. Інші амінокислоти у фармацевтичних препаратах
- •7.1. Заміщені циклогексани
- •7.2. Камфора
- •7.3. Похідні адамантану
- •7.4. Стероїди з циклопентафенантреновою структурою. Вітамін D
- •8.1. Антисептики фенольного ряду
- •8.2. Аміноспирти ароматичного ряду
- •8.2.1. Аміноалкілбензени, похідні амфетаміну
- •8.2.2. Синтез адреноблокаторів фенольного ряду (анаприлін)
- •8.2.3. Похідні п-амінофенолу
- •8.3. Похідні бензенової та саліцилової кислот
- •8.4. Похідні п-амінобензенових кислот
- •8.4.1. Протитуберкульозні засоби – похідні п-амінобензенової кислоти
- •8.4.2. Анестетики на основі п-амінобензенової кислоти
- •8.5. Похідні сульфанілової кислоти
- •8.6. Антигістамінні препарати ряду діарилметану
- •8.7. Оксопохідні нафталену
- •9.1.1. Синтез протипухлинних речовин групи азирідину та оксирану
- •9.1.2. Антибіотики, що містять чотиричленне азетидинове ядро
- •9.2. Лікарські речовини на основі п'ятичленних гетероциклів
- •9.2.1. Аскорбінова кислота
- •9.2.2. Антибактеріальні нітрофурани
- •9.2.3. Противиразкові препарати з фурановим фрагментом (ранітидин, лупітидин)
- •9.2.4. Похідні піролу та індолу
- •9.2.5. Похідні піролідину в якості ноотропних та антигіпертензивних засобів
- •9.2.6. Похідні імідазолу та бензімідазолу
- •9.2.7. Похідні піразолу
- •9.2.8. Похідні тіазолу. Вітамін В1
- •9.3. Похідні шестичленних гетероциклів
- •9.3.1. Похідні бензопірану
- •9.3.2. Токофероли (вітамини групи Е)
- •9.3.3. Похідні піридину, хіноліну та ізохіноліну
- •9.3.4. Похідні піримідину
- •Похідні піримідинів з антивірусною (антиСНІД-овою) активністю
- •9.3.5. Похідні бензотіазинів.
- •9.3.6. Пуринові основи
- •9.4. Синтез лікарських засобів з семичленним гетероциклом. Похідні дибензодіазепінового ряду
- •9.5. Лікарські засоби – похідних біциклооктану.
79
Ще одна сполука дифенилметанового ряду– анальгетик метадон. Хоч ця сполука і не має жодних структурних аналогій з морфіном, вона має близьку біологічну дію. Саме тому метадон застосовують як антидот героїну у лікуванні наркотичної залежності. Одержують його за наступною схемою: на першій стадії здійснюють взаємодію алілброміду з дифенілацетонітрилом. Одержану сполуку гідробромують (приєднання відбувається за правилом Марковнікова). На наступній стадії проводять амінування утвореного броміду диметиламіном. Аміноціанід, одержаний на цій стадії, оброблюють етилмагніййодидом, гідроліз якого і призводить до метадону:
Br-CH2-CH=CH2 |
HBr |
CH |
C CH2-CH=CH2 |
-HBr |
CN |
CN |
|
|
|
Br |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
CH3 |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
NH(CH3)2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
C |
|
CH2-CH-CH3 |
|
|
|
|
|
C |
|
CH2-CH-N(CH3)2 |
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
CN |
|
|
|
|
|
|
|
CN |
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
1. C2H5MgI |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
CH3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
2. H O |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
CH2-CH-N(CH3)2 |
||
|
|
|
|
|
|
|
C |
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
COOC2H5 |
|||||
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Метадон |
8.7. Оксопохідні нафталену
До класу алкільованих похідних1,4-нафтохінону належить вітамінК1. Він має коагуляційну та антигеморагічну дію, застосовується при лікуванні кровотеч. Синтетичний аналог вітамінуК1, що широко застосовується в медичній практиці – препарат вікасол. Для добування препарату метилнафтален окиснюють до нафтохінону хромовим ангідридом в оцтовій кислоті. Одержана сполука також має вітамінну властивість(вітамін К3). На наступній стадії цей нафтохінон нагрівають з розчином гідросульфіту натрію:
80
|
O |
|
CH3 |
C |
CH |
|
CrO3 |
3 |
|
|
|
|
C |
|
|
O |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Вітамін К3 |
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
O |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
CH3 |
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
NaHSO3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
C |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
SO3Na |
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
C |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
O |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Вікасол |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
Серед синтетичних похідних нафталену широку популярність набув |
||||||||||||||||||||||||||||||||
лікарський |
препарат |
оксолін |
|
|
в якості профілактичного засобу у боротьбі з |
|||||||||||||||||||||||||||
грипом та |
|
для |
лікування |
|
|
вірусних |
|
|
захворювань |
|
очей |
.і |
Оксоліншкіри |
|
||||||||||||||||||
отримують, |
|
окиснюючи |
гідрохлорид 1-амінонафтолу-2 |
кількома |
|
різними |
|
|||||||||||||||||||||||||
окисниками. |
|
Спочатку |
сполуку |
|
окиснюють |
|
хлоридом |
феруму(ІІІ) до |
|
|||||||||||||||||||||||
1,2-нафтохінону, подальше окиснення |
|
проводять гіпохлоритом |
|
натрію |
до |
|||||||||||||||||||||||||||
3,4-дігідроксинафтохінону. На |
|
останній |
|
|
|
стадії |
при |
окисненні |
хлором |
|||||||||||||||||||||||
утворюється оксолін. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
+ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
NH Cl - |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
O |
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
3 |
|
|
OH FeCl |
|
|
(H+, H O) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
O |
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3 |
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
O |
O |
OH |
O |
NaOCl |
Cl2 |
OH |
O |
O |
O |
Контрольні запитання та завдання |
Оксолін |
|
1.Які реакції застосовують для функціоналізації бензенового ядра?
2.Наведіть хімічні схеми промислового одержання фенолу.
81
3.Яку функцію виконують катехоламіни в організмі?
4.Наведіть схему промислового добування епінефрину.
5.Наведіть схему синтезу антибіотика левоміцетину.
6.Яка фармакофорна група входить до складуβ-адреноблокаторів фенольного ряду?
7.Які ЛЗ-похідні саліцилової кислоти Ви знаєте?
8.Наведіть комплексну схему одержання саліцилатів.
9. Яка загальна формула місцевих анестетиків на п-амінобензенової кислоти.
10.Наведіть загальну схему одержання сульфаніламідів.
11.Яким чином можна модифікувати молекули сульфаніламідів з метою посилення їх біологічної активності?
9. ГЕТЕРОЦИКЛІЧНІ ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ
Гетероциклічними |
називають |
сполуки, молекули |
яких |
містять цикли |
|
|||||||
(кільця), що складаються не тільки з атомів Карбону, але і з атомів інших |
|
|||||||||||
елементів, найчастіше Нітрогену, Сульфуру та Оксигену (гетероатоми від грец. |
|
|||||||||||
«гетерос» – різний). Найбільше розповсюдження в природі мають п’ятита |
|
|||||||||||
шестичленні |
гетероцикли, |
що |
містять в |
своєму |
складі в якості |
гетероатомів |
|
|||||
Нітроген, Оксиген та Сульфур. Гетероциклічні сполуки надзвичайно широко |
|
|||||||||||
поширені в природі. Дуже часто вони служать ключовими компонентами в |
|
|||||||||||
біологічних |
системах. Так, |
наприклад, |
|
нуклеїнові |
кислоти |
|
є похідними |
|
||||
піримідинових і пуринових циклічних систем, хлорофіл і гем– похідні |
|
|||||||||||
порфіринової циклічної системи які необхідні для процесів |
фотосинтезу |
у |
||||||||||
вищих рослин та перенесенню кисню у тварин відповідно. Найважливіші |
|
|||||||||||
вітаміни, такі як тіамін(вітамін В1), рибофлавін (В2), пірідоксол (вітамін В6), |
|
|||||||||||
нікотинамід (вітамін В3) і аскорбінова кислота (вітамін С) є гетероциклічними |
|
|||||||||||
сполуками. До цього класу належить також більшість алкалоїдів, ферментів. У |
|
|||||||||||
зв'язку з цим, не дивно, що серед лікарських препаратів найважливіше місце |
|
|||||||||||
займають сполуки гетероциклічної природи. Велика кількість таких препаратів |
|
|||||||||||
вилучається з природної сировини, проте, незрівнянно більша їх кількість |
|
|||||||||||
одержана синтетичним або напівсинтетичним шляхом. У надзвичайно багатому |
|
|||||||||||
арсеналі хіміків-синтетиків існують методи, що дозволяють |
отримувати |
|
||||||||||
величезну різноманітність гетероциклічних сполук, варіювати їх структуру та |
|
|||||||||||
властивості, |
синтезувати |
речовини |
|
з |
наперед |
заданими |
або |
бажаними |
||||
характеристиками. Речовини, що містять гетероциклічні фрагменти, чисельно |
|
|||||||||||
займають перше місце в загальному |
арсеналі |
лікарських |
препаратів(понад |
|
||||||||
60%-ів). |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
За хімічною структурою дуже часто лікарські |
|
засоби |
на |
осно |
||||||||
гетероциклічних сполук є складними, часто містять у своєму |
складі |
крім |
|
|||||||||
певного гетероциклічного ядра різні аліфатичні та ароматичні замісники. Але |
|
|||||||||||
класифікують |
гетероциклічні |
сполуки |
зазвичай |
за |
характером |
|||||||
гетероциклічних систем, похідними яких вони є. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
82 |
Гетероциклічні |
сполуки |
є |
найчисленнішим |
і |
різноманітним |
||
родоначальними структурами класом органічних сполук. Природно, |
що це |
||||||
створило численні труднощі при розробці номенклатури цих сполук. Тому в |
|||||||
правилах IUPAС |
для 47 найбільш |
відомих |
і |
широко |
поширених |
гетероциклічних структур залишені тривіальні назви. Ці назви можуть використовуватись для одержання назв більш складних структур, молекули яких містять даний гетероциклічний фрагмент. Нижче наведені приклади назв та нумерації деяких найбільш поширених гетероциклічних систем:
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4 |
3 |
|
|||
4 |
|
|
|
3 |
|
4 |
|
|
|
|
3 |
|
4 |
3 |
5 |
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
||||||||||||
5 |
2 |
|
5 |
1 |
|
|
|
2 |
5 |
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|||||||||
|
|
|
|
2 |
|
|
|
||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||
|
|
|
|
6 |
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||
|
O |
|
N |
|
|
|
S |
|
|
|
|
N |
|
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
7 |
|
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
H |
|
|||||||
|
|
|
|
H |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
Фуран |
Пірол |
|
|
Тіофен |
|
|
|
|
|
|
Індол |
|
|||||||||||||||
|
4 |
|
|
|
|
|
|
|
5 |
4 |
|
|
|
|
5 |
|
|
4 |
|
|
|||||||
|
5 |
|
|
|
|
3 |
6 |
|
|
|
|
|
|
|
3 |
|
6 |
|
|
|
|
|
|
3 |
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
6 |
|
|
|
|
2 |
7 |
|
|
|
|
|
N |
|
|
2 |
|
7 |
|
|
|
|
|
|
N |
|
|
|
|
|
N |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
8 |
|
|
|
|
8 |
|
|
1 |
|
|
|||||||
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
Піридин |
|
|
|
|
|
|
Хінолін |
|
|
|
|
|
|
|
Ізохінолін |
|
||||||||||
Нумерація в гетероциклі починається з гетероатому(крім ізохіноліну). |
|||||||||||||||||||||||||||
Назви всіх |
|
|
інших |
гетероциклічних |
|
систем |
складаються за номенклатурою |
IUPAС відповідно до розширеної системи Ганча-Відмана. За цією системою назва складається з префіксу, кореня та суфікса. У префіксі відображаються вид
та кількість гетероатомів, в |
корені – розмір |
циклу, в суфіксі – насиченість |
||||
циклу. Гетероатоми позначаються префіксами у відповідності до табл. 1. |
||||||
|
Таблиця 1. Префікси, що позначають гетероатом в гетероциклічних сполуках |
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
Елемент |
|
Валентність |
Префікс |
||
|
Оксиген |
|
ІІ |
Окса- |
|
|
|
Сульфур |
|
ІІ |
Тіа- |
||
|
Нітроген |
|
ІІІ |
Аза- |
||
|
Фосфор |
|
ІІІ |
Фосфа- |
|
Якщо в циклі більш ніж один гетероатом, їх перераховують в порядку, вказаному в табл. 1.
Якщо в гетероциклі присутні кілька гетероатомів, то його позначення супроводжуються примножучим префіксом. Наприклад: «оксатіа», «оксадіаза».Позначення розміру циклу вкорені слова і насиченості циклу в
суфіксі наведено в табл. 2.
Таблиця 2. Позначення розміру циклу і ступеня ненасиченості циклу в назвах
гетероциклічних сполук (основа назви – корені з суфіксами)
Розмір циклу |
Ненасичений цикл |
Насичений цикл |
3 |
ірен (ірин) |
іран (иран) (іридин)* |