Тема 4.

Формування портфелю інтелектуальної власності на підприємстві.

1. Поняття портфелю інтелектуальної власності.

2. Підходи щодо формування портфелю інтелектуальної власності суб'єкта господарської діяльності (підприємства, організації, установи).

3. Етапи формування портфелю інтелектуальної власності суб'єкта господарської діяльності (підприємства, організації, установи) та зміст їх робіт.

1. Поняття портфелю інтелектуальної власності.

Портфель ОПІВ — це пакет патентів та інших охоронних доку­ментів, що захищають низку науково-технічних напрямів, у рамках яких створено товарний продукт.

Якщо підприємство випускає широку номенклатуру наукомістких продуктів, то воно повинно мати такий портфель ОПІВ, який повністю захистив би весь перелік наукомісткої продукції, яку ви­пускає це підприємство. Йдеться про правову охорону науково-технічних напрямів, що становлять науково-технічний потенціал підприємства.

2. Підходи щодо формування портфелю інтелектуальної власності суб'єкта господарської діяльності (підприємства, організації, установи).

Підхід до формування портфелю ОПІВ має ґрунтуватися на відстежуванні всього ланцюга від виникнення ідеї нового товару до його реалізації на ринку. Отже, цей підхід пов'язаний з:

- конструктивними та функціональними особливостями створю­ваної наукомісткої продукції;

- особливостями технології виробництва продукції;

- обраною технологією продажу на ринку;

- формуванням і монополізацією значного сегмента товарного ринку.

У загальному випадку для формування портфелю ОПІВ вико­ристовують кілька підходів. Конструкційний підхід пов'язаний з особливостями конструкції виробу, тобто з об'єктами, що належать до пристроїв. Функціональний підхід враховує виконання дій над матеріальними об'єктами, тобто він належить до способу. Технологі­чний підхід оснований на особливостях виробництва наукомісткої продукції. Підхід з позиції технологій продажів і формування сегме­нтів ринку пов'язаний із захистом продукції фірмовим наймену­ванням, торговельною маркою, а іноді й географічним зазначенням.

Пояснимо застосування конструкційного підходу на прикладі. Припустімо, що одне з вітчизняних ви­робництв розробляє сучасні комп'ютери, які за низкою характеристик не поступаються світовим аналогам.

Для забезпечення виходу на ринки нової комп'ютерної техніки поставлено завдання сформувати портфель ОПІВ, що захищає роз­робку за всіма ключовими науково-технічними напрямами при створенні нової моделі комп'ютера.

Результати структурування науково-технічних напрямів наве­дено на рис. 5.1.

Кожен з цих напрямів може захищатися патентами, свідоцтва­ми, в режимі комерційної таємниці або сукупністю об'єктів права інтелектуальної власності.

Але цього замало. Захист буде посилений, якщо додати сюди фірмове найменування, торговельну марку, а також додаткові пате­нти на технологічне обладнання, на якому вироблятимуть окремі вузли комп'ютера. Наприклад, під час виробництва комп'ютерної техніки широко використовується обладнання для виробництва друкованих плат, способи літографії тощо.

Рис. 5.1. Структура науково-технічних напрямів розроблення комп'ютера

Якщо таке обладнання та спосіб виготовлення на ньому багатошарових друкованих плат розроблені на цьому підприємстві й суттєво підвищують технічні характеристики цих плат, або зменшують вихід бракованих плат, то вони повинні бути захищені патентами.

Отже, для розглянутого нами прикладу структура портфеля ОПІВ підприємства має наведений далі вигляд (рис. 5.2).

Рис. 5.2. Структура портфелю ОПІВ підприємства, що виробляє комп'ютери

Під час формування портфелю ОПІВ підприємства необхідно уважно проаналізувати, чи не порушуватимуться чужі права інте­лектуальної власності в результаті виробництва та продажу комп'ю­терів. Якщо права на будь-які елементи комп'ютера на території, де він виробляється або продається, захищаються конкурентами, то такий комп'ютер не відповідатиме вимогам патентної чистоти і на його виробництво й продаж будуть накладені санкції. Щоб запобіг­ти цьому, необхідно придбати права на використання цього ОПІВ шляхом укладання ліцензійного договору.

Підприємство, що виробляє наукомістку продукцію для того, щоб захистити й розширити свої позиції на ринку, повинно володі­ти портфелем ОПІВ, що містить кілька сотень, а може, й тисячі па­тентів.

На рис. 5.2 показано тільки «рафіновані» об'єкти права інтеле­ктуальної власності, майнові права на які охороняються спеціаль­ними законами (поки що крім фірмового найменування та комер­ційної таємниці). Неформалізованим, але дуже важливим складни­ком портфелю інтелектуальної власності на підприємстві є інтелек­туальний потенціал його творчих працівників. Вважається, що в сучасних умовах успіх бізнесу залежить передусім від інтелектуа­льного потенціалу команди менеджерів. Тому передові фірми ви­трачають значні кошти на підвищення компетенції своїх творчих працівників, залучення кращих менеджерів з фірм-конкурентів, утримання кращих працівників на своєму підприємстві.