4. Взаємозв'язок процесу та структури управління.

Організація управління виробництвом має двоякий характер. З одного боку, вона передбачає побудову структури як сукупності ланок та ієрархічних зв'язків між ними. Структура необхідна для організаційної стабільності управління. З іншого боку, організація управління включає і поточну роботу, пов'язану з розподілом завдань, контролем за їх виконанням, усуненням організаційних неузгодженостей тощо. Це вже процес управління, який характеризує динаміку функціонування системи управління. В організації управління ці дві сторони – структурна та процесуальна – повинні бути узгоджені. Процес управління значною мірою залежить від структури прийняття та реалізації рішень. Наприк­лад, якщо в ній збільшується кількість рівнів (ланок), то змінюється і процес управління: збільшується, як правило, число операцій та робіт, він стає більш тривалим, ускладнюється взаємодія ланок. І навпаки, скорочення кількості рівнів у структурі підвищує оперативність, зменшує потоки інформації.

Досвід передових компаній свідчить, що виходячи саме з про­цесу управління необхідно визначати конкретні шляхи і засоби вдо­сконалення структури. Іншими словами, процес управління виступає основою оцінки структури.

Процес і структура управління взаємозв'язані тому, що вони відображають дві сторони одного і того ж явища – впливу керуючої системи на керовану. Структура відображає необхідний склад ланок, які здійснюють вплив і в яких він зароджується, а також зв'язки, через які він реалізується. Процес управління характеризує склад і послідовність операцій при формуванні і здійсненні впливу, порядок діяльності ланок структури і розповсюдження впливу по її зв'язках. Структура і процес виражають, таким чином, статику і динаміку ор­ганізації управління, її стабільні параметри і порядок функціонування системи управління.

Загальний вияв зв'язку полягає в тому, що структура – це конст­рукційна основа управління. Правильно сформована, вона дозволяє найбільш раціонально здійснювати процес управління. З іншого боку, недоліки структури зменшують можливості і ефективність процесу управління. В свою чергу, нераціональна побудова процесу управління може привести до неповної реалізації можливостей найраціональнішої структури.

Структура забезпечує нормальний та ефективний хід процесу управління, який зі своєї сторони стабілізує та підтримує параметри структури. В цьому проявляється їх багатогранний та різноманітний зв'язок, який можна представити в таких видах:

• по-перше, як зв'язок взаємної необхідності, доповнення та єдності. Він проявляється в тому, що структура необхідна для здійснення процесу управління, який був би неможливий без певних структурних форм;

• по-друге, як зв'язок взаємної прийнятності, який полягає в то­му, що структура системи управління призначена для забезпечен­ня нормального, рівномірного та ритмічного здійснення процесу управління. Суть цього зв'язку в тому, щоб виключити зациклю­вання процесу управління, його гальмування в будь-якій ланці, ско­ротити кількість ланок у цьому процесі по горизонталі та верти­калі. Зв'язок взаємної прийнятності двосторонній, адже процес управління, зі своєї сторони, по параметрах, властивостях, особ­ливостях та характеристиках також повинен відповідати струк­турі, рівномірно розподілятися по її ланках;

• по-третє, як зв'язок взаємозаміни. Хоча процес і структура сис­теми управління є до певної міри протилежностями, вони в той же час у допустимих межах є взаємозамінними: недоліки структури можна компенсувати покращенням організації і навпаки. Але така взаемозамінюваність можлива лише в певних межах. В сучасних умовах господарювання, як ніколи раніше, необхідно узгоджено вдо­сконалювати структуру і процес управління:

• по-четверте, як зв'язок взаємовпливу. Він проявляється в тому, що певні характеристики процесу управління впливають на цілком означені характеристики його структури і навпаки.

Процес і структура управління, як вже зазначалося, перебувають у взаємозв'язку. Тому необхідно аналізувати і зворотний зв'язок, оці­нити позитивні та негативні властивості процесу управління, які по­в'язані з певними характеристиками структури системи управління.

Розглядаючи різні види зв'язку процесу та структури управління, слід звернути увагу і на зв'язок розвитку. Це зв'язок, що виражає взаємовплив об'єктивних змін процесу та структури в міру розвитку виробництва, виникнення нових потреб та умов управління. Він проявляється, наприклад, у виникненні нових якостей структури під впливом нових якостей процесу управління і навпаки. Не всяка зміна структури супроводжується зміною процесу управління. Але складаються і такі зміни, які закономірно та неминуче змінюють про­цес. Те ж саме можна сказати і про зворотний вплив. Структура систе­ми управління, яка є організаційно-стабілізуючою основою його про­цесу, не повинна і не може бути незмінним утворенням.

Однак більш рухомим є процес управління. У ньому найшвидше виявляються нові тенденції, зміни та вимоги, які відображають про­грес управління та вимагають розвитку його структури. Але в цьому зв'язку можливий вияв дисгармоній, протиріч. Тому, вдосконалюючи процес управління в тих чи інших аспектах, необхідно своєчасно вияв­ляти потреби та визначати шляхи перебудови структури.

На практиці часто зустрічається однобічний підхід - вдоскона­люються або тільки організаційно-структурні характеристики системи управління, або тільки динамічні характеристики процесу управління. Другий підхід найчастіше практикується при створенні автоматизова­них систем управління, оскільки основна увага, як правило, приділяється інформаційному забезпеченню. При цьому нерідко вва­жають, що зміна або вдосконалення структури системи управління по­винні здійснюватися еволюційно. Але якщо це і відбувається, то з ве­ликим запізненням.

Керувати вдосконаленням управління необхідно з врахуванням сукупності всіх завдань цієї важливої роботи, глибоко аналізувати управління в цілому, вирішувати проблеми у взаємозв'язку ди­намічних та статичних характеристик. Залежно від конкретних умов та обставин цю роботу можна починати зі структури або процесу. Але головне полягає у тому, щоб забезпечити комплексне охоплення і того, й іншого. Методологічно процесові управління повинна належати першість, оскільки, як вже вказувалося, саме в ньому виявляються всі ознаки та тенденції розвитку.