3. Процедура технологічного аудиту.

Перед безпосереднім проведенням технологічного аудиту, як правило, здійснюються наступні попередні заходи;

- Проводиться попереднє вивчення організації, в якій будуть проводити аудит;

- Виявляються пріоритетні напрямки в діяльності цієї організації;

- Вибирається найкраща форма, в якій буде проведено аудит (співбесіда, анкетування тощо);

- Проводиться оцінка масштабу заходу (університет / факультет, лабораторія тощо).

На початковій фазі потрібно, насамперед, обговорити процедуру проведення технологічного аудиту з керівником підрозділу. Далі слід зібрати попередню інформацію про підрозділ, розробити анкету і вибрати людей, з якими буде проводитися інтерв'ю. Як правило, анкети заповняють всі співробітники підрозділу, а інтерв'ю проводиться тільки з частиною співробітників.

Перед початком інтерв'ю аудитор пояснює цілі його проведення і загальні цілі проведення технологічного аудиту. Тут же необхідно розповісти співробітникам, що мається на увазі під технологією і показати переваги і вигоди, які вони отримають в результаті проведення аудиту.

У ході розмови з вченими аудитори обговорюють початкову інформацію, яку вони отримали про організацію, відповіді на запитання анкети, у результаті чого одержують більш точну і детальну інформацію з найбільш важливих аспектів.

Там, де можливе проведення технологічного аудиту з меншою кількістю людей, треба так і робити. У кінцевому підсумку це заощадить кошти.

У ході проведення технологічного аудиту слід звертати увагу на такі ключові моменти:

- Треба обрати одну дослідницьку групу або одну область знання для початкового пілотного проекту;

- Треба робити напрямок на дослідницькі та технологічні інтереси орієнтовані на окремих вчених і дослідницьких груп;

- Не потрібно намагатися стиснути отриману інформацію до голих, фактів.

Фахівці вважають, що краще приділити увагу якійсь одній наукової області або обмеженій кількості наукових розробок, ніж намагатися створити повну базу даних всіх наукових розробок, що є в організації. Досвід по створенню баз даних в області передачі технологій показує, що всі вони не є успішними.

Після проведення інтерв'ю, аудитор пише попередній звіт за результатами співбесіди. В цьому звіті він відпрацьовує всі ті ідеї, які виклав учений, У випадку необхідності, аудитор ставить вченому додаткові питання, які у нього виникли.

При переході до наступної фази роботи, тобто до складення остаточного звіту з проведення технологічного аудиту, аудитор виявляє конкретні можливості по комерціалізації, які були виявлені в організації та пропозиції щодо здійснення трансферту технології. Ці виявлені можливості обов'язково направляються до фахівця, з яким проводилось співбесіду.

Остаточний звіт оформляється тільки після того, як фахівець звіряє те, що він знає, з тим, що виявили аудитори, і вносить свої корективи.

4. Відбір ідей.

Під ідеєю розуміють ідею комерціалізації технологічної розробки, тобто це ідея того, яким чином результати наукових досліджень можуть отримати комерційну реалізацію. Тут мова йде не просто про технологічну ідею, яку можна отримати на основі результатів наукових досліджень, а про ідею бізнесу, орієнтованого на новий продукт, отриманий на основі інновації. Розробка інноваційного товару починається з пошуку ідей для новинки. Найбільш важливими джерелами ідей є лабораторії університетів, академічних інститутів і НДІ, а також окремі винахідники. Відбір комерційно вигідних ідей з безлічі подібних є важким та відповідальним завданням. На цьому етапі необхідно подолати міф про те, що саме дана розробка є кращою з кращих. Насправді це не так.

Витрати на відсіювання ідеї на першому етапі становлять 3-5% від загальної вартості робіт з відсіву, а на заключному -60-70%. Звідси випливає, що відбір ідей на першому етапі повинен проводиться дуже ретельно, оскільки незначна економія грошей на цьому етапі призведе до втрати більш значних сум на наступних етапах.

Перш, ніж прийняти нову інноваційну ідею для економічної оцінки, корисно відповісти на ряд питань:

Чи проект коректний з технічної точки зору?

Які технологічні бар'єри належить подолати?

Чи можна захистити ідею за допомогою патенту або іншими засобами?

Чи пробувалися подібні ідеї? Чому вони провалилися?

Чи може існуюча технологія представляти небезпеку?

У чому полягає конкурентна технічна перевага?

Обмежено чи перевагу конкретними умовами?

Хто ще працює над подібними або суміжними проектами?

Аналіз відповідей на ці питання допоможе більш виважено підійти до подальшого розгляду можливості її комерціалізації або ж суттєво змістити акценти в її застосуванні.