- •Львівський національний медичний університет
- •Основні навчальні завдання модулю
- •Класифікація неонатальної енцефалопатії
- •Брадикардія;
- •Чинники ризику, пов’язані з потребою реанімації новонароджених
- •Передбачити можливість:
- •Необхідні додаткові обстеження новонародженого з підозрою на асфіксію
- •5. Матеріали методичного забезпечення заняття
- •5.1. Питання для самоконтролю
- •5.2. Тестові завдання
- •5.3. Інструктивні матеріали для відпрацювання професійних навиків і умінь
- •5.4. Відповіді
- •6. Рекомендована література:
- •5. Матеріали методичного забезпечення заняття
- •5.1. Питання для самоконтролю
- •5.2. Тестові завдання
- •5.3. Інструктивні матеріали для відпрацювання професійних навиків і умінь
- •5.4. Відповіді
- •Задача 1
- •Задача 2
- •6. Рекомендована література:
- •Клінічне оцінювання важкості др за шкалою Downes (1970)
- •Класифікація важкості др (вооз, 2003)
- •Обстеження новонародженого з др
- •Фізіологічні потреби у рідині протягом першого місяця життя дитини*
- •Показання до переливання еритромаси у новонароджених дітей з др
- •Прийнятні показники газового складу крові і кислотно-лужного стану в новонароджених
- •Порівняльна характеристика основних методів оксигенотерапії, що застосовують у новонароджених дітей
- •5. Матеріали методичного забезпечення заняття
- •5.1. Питання для самоконтролю
- •5.2. Тестові завдання
- •5.3. Інструктивні матеріали для відпрацювання професійних навиків і умінь
- •5.4. Відповіді
- •Задача 1
- •Задача 2
- •Сучасні визначення, діагностичні критерії і класифікація блд
- •5. Матеріали методичного забезпечення заняття
- •5.1. Питання для самоконтролю
- •5.2. Тестові завдання
- •5.3. Інструктивні матеріали для відпрацювання професійних навиків і умінь
- •5.4. Відповіді
- •Задача 1
- •Задача 2
- •6. Рекомендована література
- •2. Навчальні завдання
- •3. Міжпредметна інтеграція
- •4. Матеріали доаудиторної самостійної роботи
- •Алгоритм диференціальної діагностики неонатальних жовтяниць
- •Показання до замінного переливання крові в доношених новонароджених з гхн
- •Нормальні показники скринінгових коагуляцій них тестів у новонароджених
- •Диференціальний діагноз геморагічної хвороби новонароджених
- •I стадія - гіперкоагуляція
- •II стадія – коагулопатія споживання
- •III стадія – патологічний фібриноліз
- •5. Матеріали методичного забезпечення заняття
- •5.1. Питання для самоконтролю
- •5.2. Тестові завдання
- •5.3. Інструктивні матеріали для відпрацювання професійних навиків і умінь
- •Задача 2
- •5.4. Відповіді
Фізіологічні потреби у рідині протягом першого місяця життя дитини*
|
Маса при народженні (грами) |
Невідчутні втрати рідини (мл/кг/добу) |
Потреба у рідині | ||
|
1-2 доба |
3-7 доби |
8-30 доби | ||
|
< 750 750 - 1000 1001 - 1500 > 1500 |
100 - 200 60 - 70 30 - 65 15 - 30 |
100 - 200+ 80 - 150 60 - 100 60 - 80 |
150 - 200+ 100 - 150 80 - 100 100 - 150 |
120 - 180 120 - 180 120 - 180 120 - 180 |
* - зазначено показники мінімальної і максимальної потреби.
Специфічні заходи – киснева терапія і дихальна підтримка
Розпочати кисневу або дихальну терапію відповідно до наявних показань і коригувати її залежно від динаміки стану новонародженого (див. розділи 4.5-4.6).
Неспецифічні заходи
Призначення антибіотиків
Наявність стійких (довше кількох годин) ДР важкого ступеняабо зростання важкості ДР є показанням до призначення антибіотиків.
В якості стартової антибіотикотерапії рекомендовано використовувати комбінацію напівсинтетичного пеніциліну й аміноглікозиду. Антибактеріальна терапія повинна тривати щонайменше до моменту виключення наявності інфекційного захворювання або протягом щонайменше 10-14 днів у разі його підтвердження.
До призначення антибіотиків з дотриманням вимог стерильності забирають 0,5-1,0 мл крові з периферичної вени (артерії) на бактеріологічне дослідження.
Після отримання результатів бактеріологічного дослідження оптимізують антибактеріальну терапію.
За станом новонародженої дитини спостерігають в умовах лікарні щонайменше протягом 24 год. після відміни антибіотиків.
Корекція метаболічних розладів
Гіпоглікемія/ гіперглікемія (див. тему «Новонароджені з малою масою»).
У разі виникнення гіперглікемії (> 8,3 ммоль/л), незважаючи на використання швидкості введення глюкози 4-6 мг/кг/хв., рекомендується зменшити швидкість уведення глюкози до 2-3 мг/кг/хв. або перейти на інфузію фізіологічного розчину. Якщо через 1 год. після цього гіперглікемія буде зберігатись, доцільно призначити простий інсулін залежно (внутрішньовенно 0,01-0,1 Од/кг/год. або 0,1-0,2 Од/кг через 6-12 год.).
Значна ацидемія (рН артеріальної/капілярної крові < 7,2)
Клінічна ефективність корекції ацидозу у новонароджених дітей не доведена рандомізованими дослідженнями, однак це втручання є загально прийнятою клінічною практикою у випадках значної ацидемії.
У всіх випадках діагностованої ацидемії насамперед важливо вжити лікувальних заходів, спрямованих на ліквідацію причини порушення кислотно-лужного стану.
Анемія
Потреба лікувати анемію у новонароджених дітей з ДР визначається її важкістю і віком дитини, а також залежить від методу лікування дихальної недостатності (табл. 8).
Анемію у новонароджених дітей з ДР коригують переливанням еритромаси з розрахунку 10-20 мл/кг: переливання 10 мл/кг еритромаси збільшить величину гематокриту новонародженого на 0,1 або рівень гемоглобіну на 30 г/л.
Поліцитемія – гематокрит венозної крові ≥ 65%
За відсутності інших причин ДР слід забезпечити введення потрібного об’єму рідини відповідно до рекомендацій п. 4.4.3 або передбачити необхідність часткового замінного переливання крові (див. тему «Гемолітична хвороба новонароджених»).
Таблиця 8