Тема 2.3 Кадрове забезпечення судової влади: нормативна регламентація, проблеми і шляхи їх вирішення Семінарське заняття

Мета заняття: поглибити та систематизувати знання студентів про організаційно-правові аспекти добору, навчання і припинення повноважень професійних суддів, організацію роботи Вищої ради юстиції України.

Опорні поняття: "судочинство", "присяга", "Вища кваліфікаційна комісія суддів", "органи суддівського самоврядування", "кваліфікаційний іспит".

План семінарського заняття

1. Кадрове забезпечення судової влади: сутність і значення.

2. Навчання, добір, призначення (обрання) і припинення повноважень професійних суддів.

3. Організація роботи і місце Вищої ради юстиції України в процесі формування судового корпусу

Теми рефератів, доповідей

1. Роль органів суддівського самоврядування в системі кадрового забезпечення судової влади

2. Тестування кандидатів на посаду судді: проблеми і шляхи їх усунення.

Питання для самоконтролю та самоперевірки.

1. Вимоги до професійних суддів

2. Порядок добору професійних суддів

3. Завдання і структура Вищої ради юстиції України.

4. Порядок призначення голови місцевого загального суду

5. Підстави звільнення судді з посади

Методичні рекомендації

На порозі XXI століття залишається аксіоматичним визнане теорією та практикою суспільного будівництва положення, згідно з яким ефективність будь-якої соціальної діяльності значною мірою визначається складом виконавців - людей, які безпосередньо її реалізують. Належне кадрове забезпечення є важливою і необхідною передумовою продуктивної праці в усіх сферах життєдіяльності соціуму.

При обговоренні питань плану заняття слід зазначити, що формування корпусу професійних суддів України – це упорядкований процес кадрового забезпечення судової влади, що виражається у механізмі набуття та припинення суддівських повноважень.

Домінуючими формами набуття судових повноважень у сучасних країнах світу є призначення та вибори суддів. Ці форми характеризуються різноманіттям моделей реалізації, включаючи змішані конструкції. При цьому, ані призначення, ані обрання суддів не вважаються ідеальними способами формування корпусу суддів. Кожен з них має як свої позитиви, так і недоліки.

В організації поділу влади в Україні один з центральних важелів стримування та противаг сконцентровано в механізмі формування корпусу професійних суддів. Найважливішу ланку в цьому механізмі становить Вища кваліфікаційна комісія суддів, яка є постійно діючим органом у системі судоустрою України та наділена значним масивом повноважень щодо добору професійних суддів та притягнення їх до дисциплінарної відповідальності.

Порядок добору і кар'єрного просування суддів є однією з гарантій незалежності судді. Про наявність такої гарантії можна вести мову тоді, коли призначення чи обрання судді на посаду унеможливлює виникнення неформальних зобов'язань майбутнього судді перед особами, які можуть впливати на цей процес. На відміну від раніше діючого законодавства у Законі України “Про судоустрій і статус суддів” від 7 липня 2010 року передбачені додаткові заходи щодо забезпечення фахової спрямованості та об’єктивності добору кандидатів на посаду судді шляхом запровадження подвійного анонімного тестування та конкурсного порядку призначення на посаду судді.

В процесі семінарського заняття слід звернути увагу на тісний взаємозв’язок проблематики кадрового забезпечення із поняттям правового статусу судді, яке є цілісною правовою категорією, що характеризує весь спектр як юридичних можливостей, так і соціально-психологічних якостей особи, на яку покладено функцію здійснення судової влади в державі. Правовий статус судді не повинен розглядатися поза зв'язком із конституційним статусом людини і громадянина, змістом та обсягом прав, основних свобод та обов'язків, закріплених у Конституції України, що виступають фундаментом спеціального професійного статусу судді. Зміст правового статусу судді визначається цілями й завданнями його професійної діяльності, виконуваної соціальної функції і становить відповідну сукупність правових можливостей, міру свободи поведінки судді в суспільному житті і професійній діяльності. Специфіка професійної діяльності судді вимагає певного обмеження (виключення) деяких конституційних прав і свобод громадянина, як-то: (а) заборона брати участь у політичній і профспілковій діяльності і (б) обмеження свободи вибору виду додаткової трудової діяльності.

Вища рада юстиції є колегіальним, незалежним органом, відповідальним за формування високопрофесійного суддівського корпусу, здатного кваліфіковано, сумлінно та неупереджено здійснювати правосуддя на професійній основі, а також за прийняття рішень стосовно порушень суддями і прокурорами вимог щодо несумісності та притягнення їх до дисциплінарної відповідальності. Цей конституційний орган не можна віднести ні до законодавчої, ні до виконавчої, ні до судової гілок влади. Вища рада юстиції є одним із суб'єктів системи “стримувань і противаг”.