Kurs_lekcij_finish06

2.1. Класифікація екстремальних ситуацій

31

рішнім, де мала місце травмуюча подія, а також усім,

що буде відбуватися потім.

Якщо раніше основну заклопотаність викликали такі наслідки екстремальних ситуацій, як кількість смертей, фізичних хвороб і травм, то зараз серед фахівців росте стурбованість їх наслідками для психосоціального й психічного здоров'я населення. Негайне психотерапевтичне втручання, якнайближче за часом до перенесеної травми, дозволяє запобігти багатьом небажаним наслідкам і перейти у хронічну форму.

За спостереженнями дослідників, на психічний стан найбільше впливають катастрофи, викликані навмисними діями людей. Техногенні катастрофи, що відбуваються з необережності або за випадкового збігу обставин, переживаються менш важко, але все-таки важче, ніж природні катаклізми.

Надзвичайна (екстремальна) ситуація (НС)

– це обстановка на певній території, яка склалася в результаті аварії, небезпечного природного явища, катастрофи, стихійного або іншого нещастя, які можуть викликати людські жертви, зашкодити здоров'ю людей або навколишньому середовищу, значні матеріальні втрати й порушення умов життєдіяльності людей. Кожна НС має властиві тільки їй причини, особливості й характер розвитку.

НС класифікують за такими ознаками:

- за ступенем раптовості: раптові (непрогнозовані) і очікувані (прогнозовані). Легше прогнозувати соціальну, політичну, економічну ситуації, складніше – стихійні лиха. Своєчасне прогнозування НС і правильні дії дозволяють уникнути значних втрат і в

окремих випадках запобігти НС;

32Тема 2. Екстремальні ситуації

-за швидкістю поширення: НС можуть мати

стрімкий, вибуховий або помірнй, плавний характер. До стрімких належать – більшість військових конфліктів, техногенних аварій, стихійних лих. Відносно плавно розвиваються ситуації екологічного характеру;

-за масштабом поширення: локальні, місцеві, територіальні, регіональні, федеральні, транскордонні. До локальних, місцевих і територіальних належать НС, що не виходять за межі одного функціонального підрозділу, виробництва, населеного пункту. Регіональні, федеральні й транскордонні НС охоплюють цілі регіони, держави або кілька держав;

-за тривалістю дії: можуть носити короткочасний характер або мати затяжний плин. Усі НС, у результаті яких відбувається забруднення навколишнього середовища, належать до затяжних;

-за характером: навмисні і ненавмисні. До перших слід віднести більшість національних, соціальних і військових конфліктів, терористичні акти тощо. Стихійні лиха за характером свого походження є ненавмисними, до цієї групи відносять також більшість техногенних аварій і катастроф.

-за джерелом походження: надзвичайні (екстремальні) ситуації поділяються на:

НС техногенного характеру: транспортні аварії й катастрофи, пожежі й вибухи, аварії з викидом

аварійно-хімічних отруйних речовин і отруйних речовин, аварії і катастрофи з викидом радіоактивних речовин або сильнодіючих отруйних речовин, раптове обвалення споруджень, аварії на електро- і енергетичних системах або комунальних системах життєзабезпе-

2.1. Класифікація екстремальних ситуацій

33

чення, аварія на промислових очисних спорудженнях,

гідродинамічні аварії.

НС природного походження: геофізичні, геологічні, метеорологічні, агрометеорологічні, небезпечні морські гідрологічні явища, природні пожежі.

НС біолого-соціального характеру: голод, тероризм, суспільне безладдя, алкоголізм, наркоманія, токсикоманія, різні акти насильства.

НС, пов’язані зі зміною стану літосфери – суші (ґрунту, надр, ландшафту); складу й властивостей атмосфери (повітряного середовища); стану гідросфери (водного середовища); стану біосфери; інфекційні захворювання людей, тварин і рослин.

Джерело НС визначається як небезпечне природне явище, аварія або техногенна подія, інфекційна хвороба людей, тварин і рослин, а також застосування сучасних засобів поразки у результаті чого може виникнути НС.

Вражаючий фактор джерела НС визначається як складова небезпечного явища або процесу, викликана джерелом НС і характеризується фізичними, хімічними й біологічними діями або явищами, які визначаються відповідними параметрами.

Зона НС визначається як територія або акваторія, на якій у результаті виникнення джерела НС або поширення його наслідків з інших районів виникла НС.

Зона зараження – це територія; у межах якої поширені небезпечні хімічні речовини або біологічні (бактеріологічні) засоби, що несуть небезпеку для, тварин і рослин і навколишнього природного середовища.

Оцінка збитку внаслідок НС проводиться по 5

основних параметрах:

34Тема 2. Екстремальні ситуації

-прямі втрати внаслідок НС;

-витрати на проведення аварійно-рятувальних і інших невідкладних робіт;

-обсяг евакуаційних заходів і витрати на їхнє проведення;

-витрати на ліквідацію НС;

-непрямі втрати.

2.2. Екстрена психологічна допомога

Екстрена психологічна допомога надається людям у гострому стресовому стані (ГСС), який являє собою переживання емоційної й розумової дезорганізації.

Психодіагностика, психотехніки впливу й процедура надання психологічної допомоги в екстремальних ситуаціях мають свою специфіку.

Зокрема, психодіагностика в екстремальних си-

туаціях має свої відмінні риси. У цих умовах через нестачу часу неможливо використовувати стандартні діагностичні процедури. Дії, у тому числі практичного психолога, визначаються планом на випадок надзвичайних обставин.

У багатьох екстремальних ситуаціях застосовуються і звичайні методи психологічного впливу. Усе залежить від цілей психологічного впливу в екстремальних ситуаціях: в одному випадку треба підтримати,

допомогти; в іншому — слід припинити, наприклад, слухи, паніку; у третьому – провести переговори.

Мають місце головні принципи надання допомоги людям, які перенесли психологічну травму в резуль-

таті впливу екстремальних ситуацій:

2.2. Екстрена психологічна допомога 35

-невідкладність;

-наближеність до місця подій;

-очікування, що нормальний стан відновиться;

-єдність і простота психологічного впливу. Невідкладність означає, що допомога потерпілому

повинна бути здійснена якомога швидше: чим більше часу пройде з моменту травми, тим вища ймовірність виникнення хронічних розладів, у тому числі й посттравматичного стресового розладу.

Зміст принципу наближеності полягає у наданні допомоги у звичній обстановці й соціальнім оточенні, а також у мінімізації негативних наслідків «госпіталізму».

Очікування, що нормальний стан відновиться: до осіб, що перенесли стресову ситуацію, слід ставитися не як з пацієнтом, а як з нормальною людиною. Необхідно підтримати впевненість у швидкому поверненні до нормального стану.

Єдність психологічного впливу має на увазі те, що його джерелом повинна виступати одна особа, або процедура надання психологічної допомоги повинна бути уніфікована.

Простота психологічного впливу – необхідно відвести потерпілого від джерела травми, надати їжу, відпочинок, безпечне оточення й можливість бути почутим.

Служба екстреної психологічної допомоги виконує такі базові функції:

- практичну: безпосереднє надання швидкої психологічної і (за необхідності) долікарської медичної допомоги населенню;

- координаційну: забезпечення зв’язків і взаємодії зі спеціалізованими психологічними службами.

Робота із групами. Часто доводиться працювати із

36 Тема 2. Екстремальні ситуації

групами жертв, і ці групи не створюються психологом

(психотерапевтом) штучно, виходячи з потреб психотерапевтичного процесу, вони були створені самим життям у силу драматичної ситуації катастрофи.

Пацієнти часто перебувають у гострому афективному стані. Іноді доводиться працювати, коли жертви перебувають ще під ефектом травматичної ситуації, що не зовсім звичайно для нормальної психотерапевтичної роботи.

Освітній і соціальний статус жертв теж має вагоме значення. Серед жертв можна зустріти велика кількість людей, які за своїм соціальним і освітнім статусом ніколи в житті не виявилися б у кабінеті психотерапевта.

Різнорідність психопатології в жертв. Жертви насильства часто страждають, крім травматичного стресу, неврозами, психозами, розладами характеру й, що особливо важливо для професіоналів, що працюють із жертвами, цілим рядом проблем, викликаних самою катастрофою або іншою травмуючою ситуацією. Мається на увазі, наприклад, відсутність засобів до існування, відсутність роботи та ін.

Наявність майже у всіх пацієнтів почуття втрати, тому що оскільки часто жертви втрачають близьких людей, друзів, улюблені місця проживання й роботу. Цей чинник важливий, особливо як депресивна складова даного синдрому.

Відмінність посттравматичної психопатології від невротичної патології. Можна стверджувати, що психопатологічний механізм травматичного стресу принципово відрізняється від патологічних механізмів невро-

зу. Таким чином, необхідно виробити стратегії роботи

2.2.Екстрена психологічна допомога 37

зжертвами, які охопили б і ті випадки, коли, має

місце травматичний стрес, і ті випадки, коли має місце складне переплетення травматичного стресу з іншими патогенними чинниками внутрішнього або зовнішнього походження.

Завдання екстреної психологічної допомоги включають:

-профілактику гострих панічних реакцій, психогенних нервово-психічних порушень; підвищення адаптаційних можливостей індивіда; психотерапію межових нервово-психічних порушень.

Екстрена психологічна допомога населенню повинна ґрунтуватися на принципі інтервенції у поверхневі шари свідомості, тобто, на роботі із симптоматикою, а не із синдромами.

Проведення психотерапії й психопрофілактики здійснюють у двох напрямках.

Перший – зі здоровою частиною населення (у вигляді профілактики):

а) гострих панічних реакцій; б) відтермінованих, «відставлених» нервово-

психічних порушень.

Другий напрямок – психотерапія й психопрофілактика осіб з розвиненими нервово-психічними порушеннями. Технічні складності ведення рятувальних робіт у зонах катастроф, стихійних лих можуть приводити до того, що потерпілі протягом досить тривалого часу перебувають в умовах повної ізоляції від зовнішнього світу. У цьому випадку рекомендується психотерапевтична допомога у вигляді екстреної «інформаційної терапії», метою якої є психологічна підтримка життєз-

датності тих, хто живий, але перебуває в повній ізоляції

38 Тема 2. Екстремальні ситуації

від навколишнього світу (землетрусу, руйнування жител у

результаті аварій, вибухів і т.д.).

Екстрена «інформаційна терапія» реалізується через такі рекомендації:

-інформація про те, що навколишній світ іде до них на допомогу й робиться все, щоб допомога прийшла якнайшвидше;

-перебуваючи в ізоляції, слід зберігати повний спокій, тому що це одне з головних засобів для порятунку;

-необхідно засвоїти навики самодопомоги;

-у випадку завалів постраждалі не повинні ухвалювати яких-небудь фізичних зусиль до самоевакуації, що може привести до небезпечного для них зсуву уламків;

-слід максимально заощаджувати свої сили;

-економити фізичні сили;

-дихати повільно, неглибоко, що дозволить заощаджувати вологу й кисень в організмі, і кисень у навколишньому повітрі, тощо.

Метою “інформаційної терапії” є також зменшення почуття страху в потерпілих, тому що відомо, що

вкризових ситуаціях від страху гине більше людей, аніж від впливу реального руйнівного чинника. Після звільнення потерпілих з-під уламків будов необхідно продовжити психотерапію у стаціонарних умовах.

Ще однієї групою людей, до яких застосовується психотерапія в умовах НС, є родичі людей, що перебувають під завалами, живими й загиблими. Для них застосується весь комплекс психотерапевтичних заходів:

-поведінкові прийоми і методи, спрямовані на зняття психоемоційного порушення, тривоги, панічних реакцій;

-екзистенціальні техніки й методи, спрямовані на

2.2. Екстрена психологічна допомога 39

прийняття ситуації втрати, на усунення душевного болю

й пошук ресурсних психологічних можливостей.

Ще одна група людей, до яких застосовується психотерапія в зоні НС, це рятувальники. Основною проблемою в подібних ситуаціях є психологічний стрес. Саме ця обставина значно впливає на вимоги, які висуваються перед фахівцями служб екстреної допомоги. Фахівцеві необхідно володіти вмінням вчасно визначати симптоми психологічних проблем у себе й у своїх товаришів, володіти емпатійними здібностями, умінням організувати й провести заняття з психологічного розвантаження, зняття стресу, емоційної напруги. Володіння навичками психологічної само- і взаємодопомоги в умовах кризових і екстремальних ситуацій має велике значення не тільки для попередження психічної травматизації, але й для підвищення стійкості до стресових впливів і готовності швидкого реагування в надзвичайних ситуаціях.

У результаті здійснення великої дослідницької програми німецькі психологи Б. Гаш і Ф. Ласогга розробили ряд рекомендацій для психолога, іншого фахівця або добровольця, що працюють в екстремальній ситуації. Ці рекомендації корисні як психологам при безпосередній роботі в місцях масових нещасть, так і для підготовки рятувальників і співробітників спеціальних служб.

Правила для співробітників рятувальних служб: 1. Сповістити потерпілому, що ви поруч і що вже ухвалюються заходи щодо порятунку. Потерпілий повинен почувати, що в ситуації, що склалася, він не самотній. Підійдіть до потерпілого й скажіть, напри-

клад: «Я залишуся з вами, поки не приїде «Швидка

40 Тема 2. Екстремальні ситуації

допомога». Потерпілий також повинен бути проінфор-

мований про те, що зараз відбувається: «Швидка допомога» уже в дорозі».

2.Позбавити потерпілого від сторонніх поглядів. Цікаві погляди дуже неприємні людині в кризовій ситуації.

3.Установити тілесний контакт. Легкий тілесний контакт звичайно заспокоює потерпілих. Тому потрібно тримати потерпілого за руку. Доторкатися до голови або іншим частин тіла не рекомендується. Займати положення на тому ж рівні, що й потерпілий.

4.Говорити і слухати. Уважно слухати, не перебивати, бути терплячими, виконуючи свої обов’язки. Розмовляти бажано спокійним тоном, навіть якщо потерпілий непритомніє. Не проявляти нервозності, уникати докорів.

Правила першої допомоги для психологів:

У кризовій ситуації потерпілий завжди перебуває у стані психічного збудження. Це нормально. Оптимальним є середній рівень збудження. Відразу повідомте пацієнтові, що ви очікуєте від терапії і як довго протриває робота над проблемою. Надія на успіх краще, ніж страх неуспіху.

Не приступайте до дій відразу.

Точно скажіть, хто ви і які функції виконуєте. Довідайтеся імена тих, хто потребує допомоги. Скажіть потерпілим, що допомога скоро прибуде, що ви про це подбали.

Ніколи не обвинувачуйте потерпілого. Розповідайте, які заходи потрібно прийняти для надання допомоги в його випадку.

Професійна компетентність заспокоює. Розповіда-