Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Конспект ТЗОДР-Д-51.docx
Скачиваний:
391
Добавлен:
18.02.2016
Размер:
8.31 Mб
Скачать

4 Умови викорристання вертикальної розмітки

Вертикальна розмітка наноситься у вигляді ліній на елементи дорожніх споруд, що представляють небезпеку для руху з метою попередження наїзду на них транспортних засобів.

Розмітка 2.1. (паралельні білі і чорні похилі під кутом 45 градусів лінії шириною 10 см, 15 см, 20 см).

Застосовуються для позначення вертикальних елементів дорожніх споруд, металевих, бетонних конструкцій, опор і т.п. перешкод, розташованих в межах узбіччя або на відстані 5 м від краю проїзної частини, а за наявності бордюру – на відстані менше 0,75 м.

Розмітка 2.2. (вертикальні паралельні чергуючі білі і чорні лінії шириною 20 см). Застосовуються для позначення нижнього краю пролітної будови тунелів, мостів і шляхопроводів при відстані від нього до покриття 5 м і менш. Розмітку наносять над кожною смугою (у бік руху). Загальна ширина розмітки 1 м, висота 0,5 м.

Розмітка 2.3. (горизонтальні паралельні чергуючі білі і чорні лінії шириною 10 см, 15 см залежно від діаметра тумби). Застосовуються для позначення круглих тумб, розташованих на розділових смугах або острівцях безпеки.

Розмітка 2.4. (похила під кутом 30 градусів одинарна чорна лінія шириною 15 см). Застосовуються для позначення стовпчиків, надовбень, опор огорожі, стійок дорожніх знаків, розташованих в межах дорожнього полотна. Нижній кінець чорної смуги повинен бути обернутий у бік проїзної частини.

Розмітка 2.5. (чергуючі білі і чорні смуги завдовжки відповідно 2 і 1 м). Ширина смуги – на всю ширину огорожі. Застосовуються для позначення бічних поверхонь початку дорожніх огорож на протязі не менше 10 м, встановлених на прямих ділянках доріг, а також по всій довжині огорож на розв'язках, на кривих в плані з радіусом менше 50 м, на крутих спусках.

Розмітка 2.6. (подовжня чорна лінія шириною 10 см посередині смуги огородження). Застосовуються для позначення бічних поверхонь дорожніх огороджень на протязі на всьому їх протязі при хорошій видимості.

Розмітка 2.7. (на вертикальній і горизонтальній поверхні бордюру чергуючі білі і чорні смуги). Застосовуються для позначення поверхні острівців безпеки, що підносяться, бордюрів на кривих в плані з радіусом менше 50 м, в місцях звуження дороги і на інших небезпечних ділянках. Довжина чорної і білої смуги відповідно: для острівців безпеки 0,2 м і 0,4 м, для бордюрів 0,5 м і 1,0 м.

Рис. 6.18 Дублювання вимоги дорожньої розмітки 1.1 шляхом застосування таблички 7.2.1. (для зазначення протяжності ділянки де заборонено обгін) з дорожніми знаками 3.25.

5. Приклади розмітки

Рис. 6.21 Розмітка багатобічного перехрестя: 1- лінії, що розділяють зустрічні потоки; 2 - направляючі острівці; 3 - розділові острівці; 4 - лінії, що позначають смуги руху; 5 - лінії, що позначають край проїзної частини; 6 - лінії, що позначають стоянку для транспорту; 7 - лінія заборони зупинки

Питання по контролю та самоконтролю знань

  1. Призначення розмітки.

  2. Види розмітки.

  3. В якому вигляді наносять розмітку на проїзну частину і елементах дорожніх споруд.

  4. Розташуйте на рис. 19-21 позначки із номерами усіх видів показаної горизонтальної розмітки відповідно до ДСТУ 2587.

Для поглибленого вивчення питань лекції рекомендовано джерела із списку літератури: 1, 2, 4, 8, 9, 10, 11.

Лекція №7

Матеріали і устаткування для нанесення розмітки

Мета лекції – дати відомості про матеріали та технології нанесення горизонтальної та вертикальної розмітки в різних дорожніх умовах.

Основні питання:

  1. Матеріали для дорожньої розмітки

2 Світлоповертаючі матеріали

3. Машини для нанесення розмітки

1. Матеріали для дорожньої розмітки

В даний час для розмітки використовують фарби, термопластики, стрічки-напівфабрикати, кольорові асфальто- і цементобетони, кнопки, металеві та керамічні плити і т. п. Найбільшого поширення набули фарби і термопластики, що пов'язано в основному з можливістю механізувати процеси розмітки.

Рис. 7.1 Дорожня розмітка фарбою та термопластиком

До застосовуваним для дорожньої розмітки матеріалам пред'являється ряд вимог, пов'язаних з умовами їх експлуатації. Визначальними факторами при виборі матеріалу є: вартість, міцнісні та адгезійні характеристики; шорсткість; стійкість; цветостійкість і хороша відбивна здатність; продуктивний спосіб нанесення розмітки з даного матеріалу; час, що витрачається з моменту початку розмітки до відкриття руху на дорозі, час для підготовки поверхні під розмітку.

Фарба для розмітки, як і будь лакофарбовий матеріал, являє собою комплексний склад, основними компонентами якого є наповнювач, пігмент, сполучна речовина і розчинник.

Фарби поділяються на два типи: фарби на органічних розчинниках і фарби на водній основі.

Наповнювач створює необхідну шорсткість і матовість висохлої плівки, покращує міцнісні і адгезійні властивості. Пігмент вводять до складу фарб для додання їм потрібного кольору. Речовина зв'язує пігмент з наповнювачем і утворює при висиханні плівку. Розчинник додає фарбі в'язкість, при якій її можна наносити на покриття.

Найбільше поширення для розмітки отримала біла нітроепоксидна емаль. Вона володіє високою зносостійкістю в порівнянні з іншими видами фарб. Час її висихання при температурі навколишнього повітря 18 ... 22 °С обмежується 0,5 год. Середня витрата фарби при нанесенні ліній розмітки 0,4 кг/м2.

Рис. 7.2 Фарби для дорожньої розмітки

Застосовувані для дорожньої розмітки фарби є порівняно дешевими матеріалами і дозволяють забезпечити необхідну продуктивність робіт. Однак виконана ними розмітка в залежності від інтенсивності руху вимагає оновлення через 2-4 місяця експлуатації (особливо лінії і знаки поперечної розмітки). Пошуки більш довговічних матеріалів призвели до широкого використання термопластиків, термін служби яких в тих же умовах експлуатації 2-3 роки.

Як і фарба, термопластик являє собою композицію з декількох складових: термопластичне в’яжуче, засноване на синтетичних (полівінілхлорид, полістирол, поліпропілен, поліаміди) або природних (каніфоль) смолах; пігмент і світлі наповнювачі.

Термопластичні маси укладають на дорожнє покриття в гарячому стані при температурі 160...180 °C. В результаті охолодження вони тверднуть. Після розплавлення при 180°С і застигання (40 °С) суміш перетворюється в матеріал світло-сірого кольору з щільністю 1,7 г/см3 Після нанесення термопластику на покриття при температурі навколишнього повітря 20 °С рух може бути відкрито вже через 15-20 хв.