Лекція 9. Грошовий ринок і монетарна політика

1. Грошовий ринок та його характеристика.

2. Банківська система та грошовий мультиплікатор.

3. Грошово-кредитне регулювання економіки.

4. Одночасна рівновага на товарному і грошовому ринках: модель IS-LM для закритої економіки.

1. Грошовий ринок та його характеристика

Сучасна економіка є грошовою економікою, оскільки всі економічні операції проводяться з участю грошей. Гроші – сукупність фінансових активів, які використовуються для проведення розрахунків при здійсненні операцій.

В умовах сучасного ринку грошовий обіг складається з готівкових і безготівкових грошей. Готівкові гроші – це паперові гроші (банкноти) та монети. Паперові гроші – грошові знаки, що випускаються центральним банком для покриття фінансових потреб держави і забезпечені певною купівельною спроможністю. Купівельна спроможність грошей – це кількість товарів та послуг, які можна придбати за грошову одиницю.

Банкноти початково випускалися всіма банками як векселі (боргове зобов’язання позичальника кредитору про виплату боргу в зазначений час). Згодом банкноти набули статусу національних грошей. Емісію паперових грошей (банкнот) здійснює лише центральний банк. Монети карбуються, як правило, казначейством і вводяться в обіг центральним банком.

Безготівкові гроші– це записи на банківських рахунках і внески в комерційних банках. Вони називаються кредитними або депозитними грошима; це засоби обміну, які є борговими зобов’язаннями депозитних інститутів (безготівкові гроші). Вартість депозитних грошей визначається їх купівельною спроможністю.

Переважна частина всіх грошей у розвинутих країнах світу припадає на безготівкові гроші. Банківські депозити (поточні та строкові рахунки) за дорученням вкладників можуть бути використані як платіжний засіб. Депозити – це грошові кошти, вкладені в комерційні банки в готівковій чи безготівковій формі для зберігання на певних умовах.

До безготівкових грошей належать банківські депозити (поточні та строкові рахунки), чеки й кредитні картки.

Чек– наказ власника рахунка кредитній установі, яка його обслуговує, сплатити певну суму грошей власникові чека. Чеки надаються під банківські депозити і використовуються для безготівкових розрахунків.

Кредитні картки також надаються під депозити, коли всі прибутки й витрати вкладника фіксуються через периферійні відділи центральним комп’ютером. Кредитні картки дають змогу: а) розраховуватися за товари та послуги; б) отримувати паперові гроші в автоматичних касах; в) здійснювати розрахунки в інших країнах; г) одержати на прохання додаткову суму грошей, яка перевищує рахунок у банку (зазвичай під певний процент).

Таким чином, значна кількість операцій з купівлі–продажу товарів здійснюється без участі готівкових грошей. Сучасні гроші – це декретні гроші, гарантовані тим, що випускає їх лише держава.

Сутність грошей проявляється в їхніх функціях. Основними функціями грошей є: міра вартості, засіб обміну, засіб нагромадження, засіб платежу.

Міра вартостіозначає, що грошова одиниця використовується як масштаб для виміру відносних вартостей різноманітних благ та послуг. Тобто ціну будь-якого товару достатньо виразити тільки через грошову одиницю. Таке використання грошей дає змогу легко порівнювати відносну цінність різних товарів і послуг, що полегшує прийняття раціональних рішень.

Засіб обмінуозначає, що гроші використовуються як засіб, який опосередковує купівлю–продаж товарів та послуг. Це дозволяє суспільству уникнути незручностей бартерного обміну.

Засіб нагромадженняозначає, що гроші є засобом нагромадження багатства, вони зручні в заощадженні, але лише в тому випадку, коли їхня купівельна спроможність не падає. За умов інфляції нагромадження грошей тільки завдає збитків.

Засіб платежуозначає, що гроші як засіб платежу є завершальним етапом у процесі обміну. Оскільки сучасні гроші не пов’язані із золотом, на їхню купівельну спроможність передусім впливає кількість грошей, що випускається в обіг.

Вся сукупність готівкових і безготівкових грошей становить грошову масу (кількість номінальних грошей у обігу).

ГМ = ГГ + БГ (9.1), де:

ГМ – грошова маса;

ГГ – готівкові гроші;

БГ – безготівкові гроші.

Грошова маса є структуризованою величиною і складається із декількох грошових агрегатів, які ми розглянемо нижче. Але спершу розглянемо таку властивість грошей як їх ліквідність.

Ліквідність будь-якого майна безпосередньо пов’язана з його втратами при обміні на будь-яке інше майно або послуги. Тобто ліквідність – це здатність активів виступати як платіжний засіб або перетворюватися на цей засіб без втрати своєї номінальної вартості.

Абсолютно ліквідним є майно, втрати якого при перетворенні на інше майно становлять нуль. Готівкові гроші абсолютно ліквідні, тому що на них можна швидко й без втрат придбати будь-який інший актив.

З метою визначення та вимірювання грошей користуються такими поняттями як гроші для угод і гроші в широкому розумінні.

Гроші для угодохоплюють паперові гроші, монети й поточні рахунки. Щодо паперових грошей і монет усе зрозуміло. Виникає питання, чому поточні рахунки теж входять до грошей для угод. Це випливає з того, що вони здатні виконувати всі функції грошей. Поточні депозити, тобто внески на поточних рахунках, теж використовуються для купівлі-продажу.

Гроші в широкому розумінніабо “майже гроші” включають строкові та інші депозити, які можуть перетворитися на готівкові гроші. До них належать депозити, які приносять вищі відсотки порівняно з тими, що сплачуються за поточні рахунки. Але зі строкових рахунків не можна зняти гроші раніше терміну, визначеного умовами внесків, що знижує їх ліквідність.

Отже, це не лише готівкові гроші в обігу й депозити в банках, це також і різноманітні активи, які мають менший рівень ліквідності. Тобто гроші мають не тільки казначейську, а й кредитну властивість.

З визначенням грошей можна визначити і їхні ринки – грошовий та кредитний. Грошовий ринок – це ринок, на якому економічні суб’єкти купують потрібні їм ліквідні засоби, виписуючи на себе або пускаючи в обіг короткострокові зобов’язання, тобто банкноти. Кредитний ринок (ринок позичкового капіталу) – це ринок, що забезпечує рух фінансових засобів від тих, хто заощаджує, до тих, хто інвестує. Кредитний ринок (ринок позичкового капіталу) відрізняється тим, що зобов’язання, які перебувають у обігу, є довгостроковими.

Грошовий та кредитний ринки перетинаються та утворюють грошово-кредитний ринок, який перерозподіляє грошову масу між окремими економічними суб’єктами з метою їх використання на поточні та довгострокові потреби.

На грошово-кредитному ринку виступають фінансові посередники – різні фінансові установи, серед яких провідну роль відіграє грошова адміністрація: в Україні – Національний банк, Міністерство фінансів, Казначейство. Вони визначають і пропозицію грошей.

Грошово-кредитний ринок, як і будь-який ринок, характеризується через пропозицію, попит і ціну (процентну ставку).

Розглянемо пропозицію і попит на грошово-кредитному ринку. Грошова пропозиція є реальною грошовою масою та визначається за формулою:

ГП = ГМ/РЦ (9.2), де:

ГП – грошова пропозиція;

ГМ – грошова маса;

РЦ – рівень цін.

Грошова пропозиція складається із готівкових і безготівкових грошей. Всі вони залежно від рівня їх ліквідності об’єднуються зростаючим підсумком в окремі грошові агрегати. Грошові агрегати – окремі сукупності грошових активів, які різняться між собою рівнем ліквідності.

Табл. 9.1.