Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
KovalevskyMakroA5.doc
Скачиваний:
196
Добавлен:
20.02.2016
Размер:
1.91 Mб
Скачать

Абсолютні та порівняльні переваги на виробництво товарів

Країни

Абсолютні витрати часу

Порівняльні витрати часу

Сукно (С)

Вино (В)

Сукно (С)

Вино (В)

Англія

40

30

4/3 В

3/4 С

Португалія

20

10

2 В

1/2 С

Як видно з таблиці, виробництво вина й сукна в Португалії абсолютно дешевше, ніж у Англії. Якщо керуватися звичайною логікою, то Португалії невигідно купувати в Англії ні вино, ні сукно. Але Д. Рікардо пропонує враховувати не абсолютні, а порівняльні витрати. Він виходить з того, що ціна товару – це грошова форма виразу мінової вартості, тобто мінова вартість сукна знаходить своє відображення через певну кількість вина, а мінова вартість вина виражається через певну кількість сукна. При цьому в основі мінової вартості лежить відношення абсолютних витрат.

Спираючись на абсолютні витрати, можна обчислити порівняльні витрати, тобто мінову вартість сукна та вина.

Дані, наведені в таблиці, свідчать: в Англії мінова вартість вина дорівнює ¾ С, а в Португалії – ½ С, тобто в Англії ціна вина вища, ніж в Португалії (¾ С більше ½ С). Тому Англії вигідніше відмовитися від виробництва свого вина й купувати його в Португалії. А Португалії доцільно відмовитися від виробництва сукна й купувати його в Англії.

Теорія Д. Рікардо пояснює переваги міжнародної торгівлі, враховуючи головним чином відмінності у природнокліматичних умовах виробництва товарів. Проте з розвитком промисловості, насамперед обробної, їхня роль як фактора виробництва помітно зменшилася. Вирішальну роль стали відігравати виробничі фактори суспільного походження.

Цю ідею було розвинуто в неокласичній двофакторній моделі Хекшера-Оліна. Згідно з даною теорією, два основних фактори – матеріальні та людські ресурси розподілені між країнами нерівномірно. Тому в умовах відкритої економіки кожна країна прагне спеціалізувати свій експорт на тих товарах, щодо яких вона має надмірну кількість виробничих факторів і, як наслідок, порівняно низькі ціни. І навпаки, країна прагнутиме імпортувати ті товари, щодо яких у неї дефіцит виробничих факторів, а тому й порівняно високі ціни.

Згідно з моделлю Хекшера-Оліна, в процесі міжнародної торгівлі ціни факторів виробництва вирівнюються, і відповідні країни втрачають початкові переваги. Це пояснюється тим, що з розвитком експортних галузей кожної країни її виробничі фактори перестають бути надмірними, попит на них, порівняно з пропозицією, вирівнюється і ціни зростають до рівноважного рівня.

Вирівнювання цін факторів виробництва ліквідує порівняльні переваги окремих країн, розширює коло країн-експортерів певних видів товарів і сприяє виникненню міжнародної конкуренції за отримання порівняльних переваг на вищому рівні економічного розвитку.

Ці процеси викликали необхідність модифікації двофакторної моделі Хекшера-Оліна. Спочатку її було доповнено таким фактором як кваліфікація праці. Тому спеціалізація країни на експорті трудомістких товарів частково враховує переваги в рівні кваліфікації робочої сили. Подальше доповнення моделі іншими факторами перетворило її на багатофакторну модель.

У другій половині ХХ ст. на розвиток міжнародної торгівлі почав істотно впливати науково-технічний прогрес. Це знайшло своє відображення в моделях неотехнологічної теорії. З них найбільшого поширення набула модель технологічного розриву, англійського економіста М. Познера. Її сутність полягає в тому, що міжнародна торгівля може виникати навіть за однакової наявності у країнах виробничих факторів, але за умов технологічного розриву між ними.

Нові технології, що виникають у певній країні, дають їй можливість виробляти або традиційні товари з меншими витратами, або нові товари. В обох випадках країна, що першою застосувала технічне нововведення, одержує порівняльні переваги та спеціалізується на експорті високотехнологічних, наукомістких товарів, ліцензій та прямого інвестування чи на експорті порівняно дешевих традиційних товарів.

Технологічний розрив між країнами в окремих галузях виробництва не вічний. Він поступово долається, але може виникати знову, проте в інших галузях, між іншими країнами і на більш високому рівні науково-технічного прогресу.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]