5. Модель макроекономічної рівноваги Мандела-Флемінга

Відкрита економіка означає, що країни: а) експортують та імпортують значну частку вироблених товарів та послуг; б) отримують та надають кредити на світових фінансових ринках.

Якщо в закритій економіці всі вироблені товари та послуги продаються всередині даної країни, а всі витрати поділяються на три складові частини (споживання, інвестиції та державні закупівлі), то у відкритій економіці значна частина виробленої продукції експортується за кордон.

У відкритій економіці витрати на вироблену продукцію можна розбити на чотири складові:

• споживання вітчизняних товарів та послуг (СВ);

• інвестиційні витрати на вітчизняні товари та послуги (ВІ);

• державні закупівлі вітчизняних товарів та послуг (ДЗ);

• чистий експорт (ЧЕ).

Поділ витрат на вказані складові виражено наступною формулою: ВВП (витрати) = СВ+ВІ+ДЗ+ЧЕ. Перші три складові – це величина внутрішніх витрат на вітчизняні товари та послуги. Четверта складова – витрати на чистий експорт.

Розрізняють малу та велику відкриту економіку. Мала відкрита економіка – це економіка невеликої країни. Модель малої відкритої економіки включає рахунок руху капіталу та рахунок поточних операцій. Вона представлена на світовому ринку невеликою часткою і практично не впливає на світову ставку процента, приймає останню як дану, оскільки її заощадження та інвестиції – це лише незначна частина світових заощаджень і інвестицій.

Велика відкрита економіка – це економіка великої держави (США, Японія, Китай, Німеччина та інші), яка справляє значний вплив як на міжнародну торгівлю, так і на світові фінансові ринки. Великі держави володіють значною часткою світових заощаджень та інвестицій, тому вони впливають на світову ставку процента.

Модель Мандела-Флемінга – це модель малої відкритої економіки, яка використовується з метою оцінки результатів проведення різних видів економічної політики при фіксованих та плаваючих обмінних курсах.

Зазначена модель описує функціонування економіки в короткостроковому періоді та є модифікацією моделі IS-LM для малої відкритої економіки.

Модель Мандела-Флемінга включає в себе три рівняння:

1) ВВП (витрати) = СВ+ВІ (ПС)+ДЗ+ЧЕ (10.8), IS (характеризує товарний ринок);

2) = L (ПС, ВВП) (10.9), LM (характеризує грошовий ринок). L – попит на гроші, М – пропозиція грошей, РЦ – середній рівень цін, ПС – процентна ставка.

3) ПС = ПС* (10.10) – показує, що внутрішня процентна ставка (ПС) визначається рівнем світової процентної ставки (ПС*).

Модель має три ендогенні змінні: валовий внутрішній продукт (ВВП), процентну ставку (ПС) та чистий експорт (ЧЕ). Побудуємо два рисунки. У кожному з них одна зі змінних величин приймається за константу, а аналіз здійснюється у взаємозв’язку двох змінних.

По–перше, модель Мандела-Флемінга: валовий внутрішній продукт (ВВП) – ПС (процентна ставка) – рисунок 10.2.

Рис. 10.2.Модель Мандела-Флемінга: ВВП – процентна ставка

На даному рисунку показано, що крива IS направлена вниз, LM – угору. Горизонтальна лінія зображує світову процентну ставку (ПС*).

Графік має дві особливості:

1) положення кривої IS обумовлене рівнем обмінного курсу. Підвищення обмінного курсу зсуває криву вліво;

2) всі три криві перетинаються в одній точці Т₁. Але можна припустити, що всі три криві не перетинаються в одній точці (рис. 10.3). Внутрішня процентна ставка (ПС) може бути вищою від світової процентної ставки (ПС*) або меншою від неї.

Рис. 10.3 (а).

У такому випадку можливі два варіанти:

1) оскільки обмінний курс дуже низький, то криві IS та LM перетинаються в точці Т₂, яка знаходиться вище рівня світової процентної ставки (рис.10.3 (а)).Така ситуація стимулює іноземних інвесторів вкладати капітал у економіку даної країни, що викликає зростання курсу її валюти та переміщення кривої IS униз;

2) криві IS і LM перетинаються в точці Т₃, де внутрішня процентна ставка (ПС) нижче світової (ПС*) (рис.10.3 (б)). У цьому випадку інвестори даної країни зацікавлені в тому, щоб вивезти свій капітал, у результаті чого обмінний курс її валюти знизиться і крива IS пересунеться вгору.

Рис. 10.3 (б)

Таким чином, рівновага встановлюється в точці перетину кривої LM із горизонтальною лінією на рівні світової процентної ставки (точка Т₁).

По–друге, модель Мандела-Флемінга: валовий внутрішній продукт (ВВП) – ЧЕ (чистий експорт) – рисунки 10.4 і 10.5.

Рис. 10.4.

На графіку 10.4 на вертикальній осі позначені значення обмінного курсу, на горизонтальній – значення ВВП (дохід). Припускається, що процентна ставка незмінна і дорівнює світовій. У цьому випадку на рисунку показані два рівняння:

1) ВВП = СВ+ВІ(ПС*) +ДЗ+ЧЕ, IS* (інвестиції – заощадження світові);

2) М/РЦ = L (ПС*, ВВП), LM* (попит та пропозиція на гроші світові).

Рівновага економіки забезпечується в точці перетину двох кривих – IS і LM (точка Т₁). Дана точка перетину відображує рівні обмінного курсу та доходу (ВВП). На графіку зображена рівновага товарного ринку (IS*) та грошового ринку (LM*). Коли світову процентну ставку задано, то рівняння LM* фіксує сукупний дохід (ВВП) безвідносно до рівня обмінного курсу.

Рис. 10.5 (а)

Рис. 10.5 (б)

На рисунку 10.5 (а) показано криву доходу LM при світовій процентній ставці ПС*, позначеній горизонтальною лінією. Ці криві у своїй сукупності визначають рівень доходу (ВВП) безвідносно до рівня обмінного курсу. На рисунку 10.5 (б) показано, яким чином крива LM* набуває вигляду вертикальної прямої.

Рисунок “Валовий внутрішній продукт (ВВП) - ЧЕ (чистий експорт)” показує, як рівень обмінного курсу впливає на економічну політику.

Модель Мандела-Флемінга може використовуватися при аналізі економічної політики держави в умовах плаваючого та фіксованого обмінних курсів.

Аналіз моделі Мандела-Флемінга свідчить: результати будь-якої економічної політики держави в малій відкритій економіці обумовлені фіксованим чи плаваючим обмінним курсом. Так, при плаваючому обмінному курсі на дохід впливає лише грошово-кредитна політика, в той же час вплив стимулюючої бюджетно-податкової політики практично зводиться до нуля внаслідок підвищення курсу валюти. При фіксованому обмінному курсі на дохід впливає лише бюджетно-податкова політика, в той час як грошово-кредитна політика практично не впливає на дохід (ВВП), бо зміна пропозиції грошей має на меті забезпечення обмінного курсу на заданому рівні.

Висновки

1. Міжнародні економічні відносини – це відносини між країнами світу у сфері економіки. Існують такі основні форми міжнародних економічних відносин: міжнародна торгівля товарами та послугами, міжнародний рух капіталів, міжнародні валютно-фінансові та кредитні відносини, міжнародна міграція робочої сили, міжнародне науково-технічне й виробниче співробітництво.

2. Міжнародна торгівля – це форма міжнародних економічних відносин за посередництва експорту та імпорту товарів і послуг, яка базується на міжнародному поділі праці. Основними показниками міжнародної торгівлі є експорт, імпорт, зовнішньоторговельний оборот, торговий баланс, товарна структура та географічний розподіл.

3. Порівняльна перевага (у міжнародній торгівлі) – закон порівняльної переваги, за яким країна має спеціалізуватися на виробництві та експорті тих товарів, які вона може виробляти за порівняно нижчих витрат, та імпортувати ті товари, щодо яких має порівняно вищі затрати. Отже, саме порівняльна перевага (а не абсолютна перевага) повинна диктувати торговельні відносини.

4. Платіжний баланс – це статистичний звіт, поданий у формі бухгалтерських рахунків, про торгові та фінансові угоди економічних суб’єктів країни із закордоном за певний період часу, як правило за рік. Він відображає співвідношення між сумою надходжень у країну реальних цінностей і сумою їх вилучень із країни.

5. Паритет купівельної спроможності – принцип визначення валютного курсу на основі співвідношення іноземних та національних валют. При порівнянні купівельної спроможності окремих валют до уваги береться ринковий кошик, тобто набір загальнодоступних і найуживаніших товарів та послуг, які перебувають у міжнародному товарообігу.

6. Зовнішньоекономічна політика – це заходи уряду у сфері зовнішньоекономічної діяльності держави. До основних елементів зовнішньоекономічної політики належать торговельна політика, валютна політика та політика іноземного інвестування.

7. Модель Мандела-Флемінга – це модель малої відкритої економіки, яка використовується з метою оцінки результатів проведення різних видів економічної політики при фіксованих та плаваючих обмінних курсах.