4. Одночасна рівновага на товарному і грошовому ринках: модель is-lm для закритої економіки

У зазначеній моделі IS – інвестиції–заощадження; LM – ліквідність–гроші (L – попит на гроші, М – пропозиція грошей). Ця модель взаємозв’язку товарного та грошового ринків, розроблена англійським економістом Джоном Хіксом у його праці “Вартість та капітал” (1939 р.) та американським вченим Елліном Хансеном.

Перша частина моделі призначена відобразити умови рівноваги на ринку товарів, друга – на ринку грошей. Умовою рівноваги на ринку товарів є рівність інвестицій та заощаджень, на грошовому ринку – рівність між попитом на гроші та їх пропозицією (грошовою масою).

Зміни на ринку товарів викликають певні зміни на ринку грошей – і навпаки. На думку Дж. Хікса, рівновага на обох ринках визначається одночасно нормою процента та рівнем доходу. Іншими словами, обидва ринки визначають одночасно рівень рівноважного доходу та рівноважний рівень норми процента.

Дана модель дещо спрощує реальну картину: приймається, що ціни незмінні, короткий період, рівність заощаджень та інвестицій, попит на гроші відповідає їхній пропозиції.

Розглянемо, чим визначається форма кривих ІS та LM. Крива IS показує співвідношення між процентною ставкою (ПС) та рівнем доходу (ВВП), який визначається кейнсіанським рівнянням: І = S. Заощадження та інвестиції залежать від рівня доходів та процентної ставки.

Крива IS відображає рівновагу на ринку товарів. Інвестиції перебувають у оберненій залежності від норми процента. Наприклад, при низькій нормі процента інвестиції будуть збільшуватися. Відповідно збільшиться дохід (ВВП) та дещо зростуть заощадження (З), а норма процента знизиться, щоб стимулювати перетворення заощаджень на інвестиції.

Рис. 9.6.Графік кривої інвестиції–заощадження

Крива LM показує рівновагу попиту та пропозиції грошей (за даного рівня цін) на грошовому ринку. Попит на гроші збільшується в міру збільшення доходу (ВВП), але при цьому підвищується процентна ставка (ПС). Гроші дорожчають, що “підштовхує” зростання попиту на них. Збільшення процентної ставки має гальмувати цей попит. Зміна норми процента сприяє досягненню певної рівноваги між попитом на гроші та їхньою пропозицією.

Якщо норма процента встановлюється на досить високому рівні, власники грошей купуватимуть цінні папери. Це “загинає” криву LM угору. Норма процента падає, й поступово відновлюється рівновага.

Рис. 9.7.Графік кривої LM.

Рівновага на кожному з двох ринків – ринку товарів та ринку грошей – встановлюється не автономно, а взаємопов’язано. Зміни на одному з ринків спричиняють відповідні зрушення на іншому ринку.

Рис. 9.8.Графік рівноваги на двох ринках (товарів та грошей)

Точка перетину IS та LM відповідає подвійній умові грошової рівноваги: по–перше, рівновазі заощаджень (З ) та інвестицій (І); по–друге, рівновазі попиту на гроші (L) та їхній пропозиції (М). Подвійна рівновага встановлюється в точці Т, коли ІS перетинає LM.

Перетин кривих ІS-LM показує значення процентної ставки та рівня доходу, за яких забезпечується стан рівноваги як на ринку товарів, так і на ринку грошей.

Припустимо, що поліпшуються перспективи інвестицій; норма процента залишається незмінною. Тоді підприємці збільшать вкладення капіталу у виробництво. В результаті в силу мультиплікативного ефекту збільшиться дохід. Зі збільшенням доходу запрацює зворотний зв’язок. На ринку грошей виникне нестача грошових коштів, порушиться рівновага на даному ринку. Зросте попит учасників господарської діяльності на гроші. Внаслідок підвищиться норма процента.

Процес взаємного впливу двох ринків на цьому не закінчується. Більш висока норма процента “пригальмує” інвестиційну діяльність, що, в свою чергу, позначиться на рівні доходу (він дещо зменшиться). Тепер макроекономічна рівновага встановилася в точці Т₁ на перетині кривих ІS₁ та LM.

Рівновага на ринку товарів та на ринку грошей визначається одночасно нормою процента (ПС) та рівнем доходу (ВВП). Наприклад, рівність між заощадженнями та інвестиціями може бути відображена наступним чином: З (дохід, ВВП) = I (ПС).

Рівноважність регулюючих інструментів (ПС та ВВП, дохід) на тому та іншому ринках формується взаємопов’язано та одночасно. По завершенні процесу взаємодії двох ринків встановлюється новий рівень процентної ставки (ПС) та доходу (ВВП).

Модель ІS-LM здобула визнання Кейнса та стала досить популярною. Ця модель конкретизує кейнсіанське тлумачення функціональних взаємозв’язків на товарному та грошовому ринках. Вона допомагає зображувати функціональні залежності на цих ринках, схему грошової рівноваги за Кейнсом, вплив економічної політики на економіку.

Модель допомагає обґрунтуванню фінансової та грошової політики держави, виявленню їхнього взаємозв’язку та результативності. Модель IS-LM використовується прихильниками як кейнсіанської, так і монетаристської теорії. Тим самим досягається своєрідний синтез цих двох шкіл.

Отже, на підставі цієї моделі можна зробити такий висновок. Якщо зменшується пропозиція грошей, то умови кредиту стають жорсткішими, процентна ставка зростає. В результаті попит на гроші дещо зменшиться. Частина грошей буде використана на придбання більш вигідних активів. Рівновага попиту на гроші та їхня пропозиція порушаться, а потім відновляться в новій точці. Процентна ставка тут буде нижчою, а грошей у сфері обігу – менше. За цих умов центральний банк внесе корективи до своєї політики: пропозиція грошей зросте, процентна ставка знизиться, тобто процес відбуватиметься наче у зворотному напрямку.

Висновки

1. Загальновизнаним засобом платежу за товари та послуги є гроші (готівкові та безготівкові). Вся сукупність готівкових і безготівкових грошей становить грошову масу. Вона є структуризованою величиною і складається із декількох грошових агрегатів.

2. Грошовий ринок – це ринок короткострокових кредитних операцій, на якому попит на гроші та їх пропозиція визначають рівень процентної ставки ( тобто ціну грошей).

Рівновага на грошовому ринку – ситуація на грошовому ринку, коли кількість грошових коштів, які пропонуються, та кількість грошей, що хочуть мати на руках населення і підприємці, дорівнюють одна одній.

3. Грошово-кредитний ринок – це сукупність грошового та кредитного ринків; він перерозподіляє грошову масу між окремими економічними суб’єктами задля використання її на поточні та довгострокові потреби.

4. Банківська система – сукупність банківських установ, які функціонують на території даної країни. В Україні вона має два рівні: Національний банк та комерційні банки.

Національний банк України є емісійним і розрахунковим центром держави, банком банків, банком уряду. Він підзвітний Верховній Раді та оперативно підпорядкований Кабінету Міністрів.

5. Грошово-кредитна (монетарна) політика – здійснюване центральним банком країни регулювання кількості грошей у обігу з метою забезпечення доступу до кредиту в обсягах і за процентами, які забезпечили б ефективне функціонування національної економіки; полягає в розробці та втіленні системи заходів, з допомогою яких держава здійснює грошову пропозицію та регулювання грошової маси для стабілізації економіки.

Мета грошово-кредитної політики – досягнення на національному ринку рівноваги, що характеризується повною зайнятістю та відсутністю інфляції.

6. Головним суб’єктом монетарної політики держави є центральний банк, який здійснює грошову емісію й регулює грошово–кредитну діяльність комерційних банків. Для регулювання грошової маси центральний банк здійснює через такі методи: операції на відкритому ринку; змінення рівня мінімальної резервної норми та змінення облікової ставки.

7. Модель IS-LM, розроблена англійським економістом Джоном Хіксом та американським вченим Елліном Хансеном, відображає взаємозв’язок товарного та грошового ринків.