Вимагання (ст. 189 кк)

На кваліфікацію цього злочину впливають:

• предмет злочину – чуже майно, право на майно та дії майнового характеру;

• зміст злочинного діяння, яке передбачає специфічний спосіб, що характеризується погрозою заподіяння певної шкоди, характер якої може бути різним:

1) погроза насильством над потерпілим чи його близькими родичами;

2) погроза обмеження прав, свобод або законних інтересів цих осіб;

3) погроза пошкодження чи знищення їхнього майна або майна, що перебуває в їхньому віданні чи під охороною;

4) погроза розголошення відомостей, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці.

Відмінності між вимаганням та грабежем і розбоєм:

• при грабежі та розбої насильство або погроза його застосування спрямовані на заволодіння майном у момент їх застосування, при цьому погроза являє собою такі дії чи висловлювання, які виражають намір застосувати насильство негайно;

• дії, що полягають у насильстві або в погрозі його застосування, спрямовані на одержання майна в майбутньому, а також вимогу передати майно, поєднану з погрозою застосувати насильство до потерпілого або його близьких родичів у майбутньому, слід кваліфікувати як вимагання.

Покарання: основний склад (ч. 1) – позбавлення волі на строк до 5 років; максимальне (ч. 4) – 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Шахрайство (ст. 190 кк)

На кваліфікацію цього злочину впливають:

• предмет злочину – чуже майно та право на майно;

• об’єктивна сторона злочину, яка передбачає специфічний спосіб, що характеризується обманом (повідомленням потерпілому неправдивих відомостей або приховуванням певних обставин) та зловживання довірою (недобросовісним використанням довіри потерпілого.

Особливості кваліфікації

Обов’язковою складовою шахрайства є добровільна передача потерпілим майна чи права на нього. Якщо потерпіла особа через свій вік, фізичні чи психічні вади або інші обставини не могла правильно оцінити і усвідомити характер і сутність своїх дій або керувати ними, передачу нею майна чи права на нього не можна визнати доб­ровільною (такі дії, за наявності для цього підстав, кваліфікується як крадіжка – у разі заволодіння майном, або є нікчемним правочином на підставі ст. 222–226 ЦК – у разі одер­жання права на майно).

Покарання: основний склад (ч. 1) – обмеження волі на строк до 3 років; максимальне (ч. 4) – 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Умисне знищення або пошкодження майна (ст. 194 кк)

На кваліфікацію цього злочину впливають:

• предмет злочину – чуже майно (як рухоме, так і нерухоме);

• об’єктивна сторона злочину, яка передусім передбачає передусім знищення або пошкодження чужого майна, а також заподіянням шкоди у великому розмірі.

Знищення чужого майна – це доведення його до повної непридатності щодо цільового призначення, коли воно втрачає свої спо­живчі властивості та економічну цінність або взагалі перестає існувати. (це псування продуктів, отруєння худоби, руйнування механізмів, розтрощення коштовної антикварної речі).

Пошкодження чужого майна – це погіршення його якості, істотне обмеження можливості його використання за при­значенням, коли воно частково, не повним обсягом втрачає свої споживчі властивості та економічну цінність. (Наприклад, це руйнування певної деталі, без якої не може працювати машина, або розфарбування певних цінних предметів в кольори, що не є природними для їх форми).

Особливості кваліфікації:

1. Не кваліфікуються за ст. 194 КК дії особи, яка спочатку вчинила корисливий злочин проти власності (наприклад, крадіжку), заволодівши чужим майном, а потім знищила чи пошкодила таке майно, оскільки за цих умов винний, хоча й незаконно, але вже здійснює володіння цим майном.

2. Злочин кваліфікується за ч. 2 ст. 194 КК, якщо його вчинено: 1) шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом; 2) із заподіяння майнової шкоди в особливо великих розмірах; 3) із спричиненням загибелі людей чи інших тяжких наслідків. Зокрема:

• підпал – це свідоме викликання пожежі через застосування джерела вогню до певних об’єктів;

• вибух — це стрімке зростання температури й тиску газів (утворення ударної хвилі), спричинене бурхливим протіканням дуже екзоенергетичної хімічної реакції, яка супроводжується виділенням значної кількості газів;

• інший загальнонебезпечний спосіб – спосіб знищення або пошко­дження майна, внаслідок якого створюється небезпека життю чи здоров’ю багатьох людей, заподіяння шкоди багатьом матеріальним об’єктам тощо (наприклад, вчинення затоплення, штучного каменепаду, організація аварії, тощо).

Покарання: основний склад (ч. 1) – позбавлення волі на строк до 3 років; максимальне (ч. 2) – 10 років позбавлення волі.