- •Кваліфікація злочинів та початкові процесуальні дії
- •Тема №1. Кримінальний кодекс України. Злочин і склад злочину. Основи кваліфікації злочинів
- •Злочин: поняття, ознаки, класифікація. Відмінність від адміністративного правопорушення. Стадії вчинення злочину
- •Склад злочину: поняття, елементи, ознаки та види
- •Приклади кваліфікації незакінченого злочину та дій співучасників
- •Тема № 2. Обставини, що виключають злочинність діяння: поняття, ознаки та види
- •Необхідна оборона (ст. 36 кк)
- •Умови правомірності необхідної оборони:
- •2. Уявна оборона (ст. 37 кк)
- •3. Затримання особи, яка вчинила злочин (ст. 38 кк)
- •4. Крайня необхідність (ст. 39 кк)
- •5. Фізичний або психічний примус (ст. 40 кк)
- •6. Виконання наказу або розпорядження (ст. 41 кк)
- •7. Діяння, пов’язане з ризиком (ст. 42 кк)
- •8. Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації (ст. 43 кк)
- •Не є правомірним вчинення:
- •Тема №3 Злочини проти особи
- •1. Злочини проти життя
- •Умисне вбивство (ст. 115 кк)
- •Привілейовані види умисних вбивств (ст. 116–118 кк)
- •Умисне вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини (ст. 117 кк)
- •Умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця (ст. 118 кк)
- •Вбивство через необережність (ст. 119 кк)
- •2. Злочини проти здоров’я особи
- •3. Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканності особи
- •Статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості (ст. 155 кк)
- •Тема №4. Злочини проти власності
- •Типові кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки злочинів проти власності:
- •Грабіж (ст. 186 кк)
- •Розбій (ст. 187 кк)
- •Вимагання (ст. 189 кк)
- •Шахрайство (ст. 190 кк)
- •Умисне знищення або пошкодження майна (ст. 194 кк)
- •Тема №5. Злочини проти громадської безпеки. Злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту
- •1. Терористичний акт (ст. 258 кк) Основним об’єктом злочину є громадська безпека; додатковим – життя, здоров’я особи, власність, довкілля, тощо.
- •2. Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами (ст. 263 кк). Відмінність від злочинів, передбачених ст. 262, 263-1 і 264 кк
- •3. Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами(ст. 286 кк)
- •4. Незаконне заволодіння транспортним засобом (ст. 289 кк)
- •5. Порушення чинних на транспорті правил (ст. 291 кк)
- •Тема №6 Злочини проти громадського порядку та моральності
- •1. Хуліганство (ст. 296 кк).Відмінність від групового порушення громадського порядку та масових заворушень
- •2. Наруга над могилою, іншим місцем поховання або над тілом померлого (ст. 297 кк)
- •3. Сутенерство або втягнення особи в заняття проституцією (ст. 303 кк)
- •4. Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність (ст. 304 кк)
- •Тема №7. Злочини у сфері обігу наркотичних засобів. Злочини проти авторитету органів державної влади
- •1. Злочини, пов’язані з незаконним обігом (включаючи збут) наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів
- •Наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори (класифікація за видами та розмірами)
- •2. Схиляння до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (стаття 315 кк)
- •Особливості кваліфікації – розмежування злочинів за ознаками об’єктивної сторони
- •3. Незаконне публічне вживання наркотичних засобів (стаття 316 кк)
- •4. Організація або утримання місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (стаття 317 кк)
- •5. Злочини проти авторитету органів державної влади
- •6. Опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцеві(Стаття 342 кк)
- •7. Втручання в діяльність працівника правоохоронного органу, працівника державної виконавчої служби (Стаття 343 кк)
- •8. Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу (стаття 345 кк)
- •9. Умисне знищення або пошкодження майна працівника правоохоронного органу(Стаття 347 кк)
- •10. Посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця (стаття 348 кк)
- •Тема №8 Злочини у сфері службової діяльності. Злочини проти правосуддя Злочини у сфері службової діяльності
- •1. Зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 кк)
- •2. Перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу (ст. 365 кк)
- •3. Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою (ст. 368 кк)
- •Злочини проти правосуддя
- •Завідомо незаконні затримання, привід, домашній арешт або тримання під вартою(ст. 371 кк) Потерпілі від злочину – підозрюваний, обвинувачений або свідок.
- •2. Завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину (ст. 383 кк)
- •3. Завідомо неправдиве показання (ст. 384 кк)
- •Тема 9. Загальні засади кримінального провадження.
- •2. Докази і доказування
- •3. Заходи забезпечення кримінального провадження. Запобіжні заходи.
- •4. Затримання особи. Підстави для затримання, обов’язки особи, яка здійснює затримання.
- •Тема 10. Практичне заняття. Рольова гра
- •Тема 11. Загальні положення досудового розслідування.
- •1. Початок досудового розслідування
- •2. Підстави внесення відомостей до єрдр
- •3.Приватне обвинувачення
- •4. Підслідність. Строки досудового розслідування
- •6. Повідомлення про підозру
- •7. Показання патрульного у кримінальному провадженні
Тема № 2. Обставини, що виключають злочинність діяння: поняття, ознаки та види
Обставини, що виключають злочинність діяння – це поведінка людей, яка зовнішньо схожа на ознаки певних злочинів, передбачених Особливою частиною КК, але за підставами, вказаними в законі, є суспільно корисною, прийнятною або вибачальною з позиції кримінального права, правомірною, такою, що виключає кримінальну відповідальність особи за завдану шкоду.
Загальні ознаки діяння:
свідома вольова поведінка особи;
мають зовнішню подібність до об’єктивних ознак злочину (за характером діяння, за наслідками);
вчинені для захисту правоохоронюваних інтересів або досягнення суспільно-корисної мети;
вчиняються при передбачених в КК або інших нормативних актах умовах;
не тягнуть за собою кримінальної відповідальності - не утворюють злочину.
Види обставин, що виключають злочинність діяння (розділ VІІІ Загальної частини КК):
1) необхідна оборона (ст. 36);
2) уявна оборона (ст. 37);
3) затримання особи, що вчинила злочин (ст. 38);
4) крайня необхідність (ст. 39);
5) фізичний або психічний примус (ст. 40);
6) виконання наказу або розпорядження (ст. 41);
7) діяння, пов’язане з ризиком (ст. 42);
8) виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації (ст. 43).
Щодо діяльності працівників ОВС - застосування правоохоронцями вогнепальної зброї, спеціальних засобів та заходів фізичного впливу:
1) регламентується КК, КпАП та іншими нормативно-правовими актами з урахуванням правових положень щодо обставин, що виключають злочинність діяння;
2) буде законним за умови дотримання правоохоронцями конкретних вимог нормативно-правових актів, які регламентують таке застосування.
Необхідна оборона (ст. 36 кк)
Дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.
Умови правомірності необхідної оборони:
Ті, що відносяться до нападу
Посягання повинно бути суспільно-небезпечним - спричиняти суттєву шкоду або створювати безпосередньо загрозу спричинення такої шкоди.
Посягання повинно бути наявним - таким, що вже почалося, але ще не закінчилось, або є реальна загроза такого посягання.
Посягання повинно бути реальним (дійсним) – тобто небезпека повинна виходити від об’єктивно існуючого посягання, а не умовного.
Ті, що відносяться до захисту
Захищати можна права та інтереси, особи яка захищається, іншої особи, суспільства та держави.
При захисті шкода повинна завдаватись тільки особі, яка посягає, а не третім особам.
Захист не повинен перевищувати меж необхідної оборони, тобто повинен відповідати необережності посягання або обстановці захисту.
Так, потерпілий Ч., який знаходився в стані алкогольного сп'яніння, вибив двері і заскочив у кімнату Т. з погрозами застосування фізичного насильства. З метою захисту себе та вагітної дружини, яка стояла за його спиною, Т. схопив бейсбольну биту та заподіяв Ч. легкі тілесні ушкодження. Суд визнав, що поведінка потерпілого: нетверезий стан, його попередня агресивна поведінка, вибивання дверей та погрози з його боку, час та обставини події дають підстави вважати що Т. діяв у межах необхідної оборони без їх перевищення.
Перевищенням меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту.
Перевищення меж необхідної оборони тягне кримінальну відповідальність лише у випадках, спеціально передбачених у ст. 118 і 124 КК.
Так, вироком Олександрівського районного суду Кіровоградської області К. визнано винним та засуджено за ст. 124 ККза те, що він на грунті неприязних відносин, у відповідь на неправомірні дії потерпілого, який намагався нанести йому удари кулаками в обличчя, заподіяв тілесні ушкодження, які згідно висновку судово-медичної експертизи відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних в момент заподіяння.
Особа не підлягає кримінальній відповідальності, якщо через сильне душевне хвилювання, викликане суспільно небезпечним посяганням, вона не могла оцінити відповідність заподіяної нею шкоди небезпечності посягання чи обстановці захисту.
Не є перевищенням меж необхідної оборони і не має наслідком кримінальну відповідальність застосування зброї або будь-яких інших засобів чи предметів для захисту:
від нападу озброєної особи;
нападу групи осіб;
для відвернення протиправного насильницького вторгнення у житло чи інше приміщення
- незалежно від тяжкості шкоди, яку заподіяно тому, хто посягає.