- •Кваліфікація злочинів та початкові процесуальні дії
- •Тема №1. Кримінальний кодекс України. Злочин і склад злочину. Основи кваліфікації злочинів
- •Злочин: поняття, ознаки, класифікація. Відмінність від адміністративного правопорушення. Стадії вчинення злочину
- •Склад злочину: поняття, елементи, ознаки та види
- •Приклади кваліфікації незакінченого злочину та дій співучасників
- •Тема № 2. Обставини, що виключають злочинність діяння: поняття, ознаки та види
- •Необхідна оборона (ст. 36 кк)
- •Умови правомірності необхідної оборони:
- •2. Уявна оборона (ст. 37 кк)
- •3. Затримання особи, яка вчинила злочин (ст. 38 кк)
- •4. Крайня необхідність (ст. 39 кк)
- •5. Фізичний або психічний примус (ст. 40 кк)
- •6. Виконання наказу або розпорядження (ст. 41 кк)
- •7. Діяння, пов’язане з ризиком (ст. 42 кк)
- •8. Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації (ст. 43 кк)
- •Не є правомірним вчинення:
- •Тема №3 Злочини проти особи
- •1. Злочини проти життя
- •Умисне вбивство (ст. 115 кк)
- •Привілейовані види умисних вбивств (ст. 116–118 кк)
- •Умисне вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини (ст. 117 кк)
- •Умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця (ст. 118 кк)
- •Вбивство через необережність (ст. 119 кк)
- •2. Злочини проти здоров’я особи
- •3. Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканності особи
- •Статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості (ст. 155 кк)
- •Тема №4. Злочини проти власності
- •Типові кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки злочинів проти власності:
- •Грабіж (ст. 186 кк)
- •Розбій (ст. 187 кк)
- •Вимагання (ст. 189 кк)
- •Шахрайство (ст. 190 кк)
- •Умисне знищення або пошкодження майна (ст. 194 кк)
- •Тема №5. Злочини проти громадської безпеки. Злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту
- •1. Терористичний акт (ст. 258 кк) Основним об’єктом злочину є громадська безпека; додатковим – життя, здоров’я особи, власність, довкілля, тощо.
- •2. Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами (ст. 263 кк). Відмінність від злочинів, передбачених ст. 262, 263-1 і 264 кк
- •3. Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами(ст. 286 кк)
- •4. Незаконне заволодіння транспортним засобом (ст. 289 кк)
- •5. Порушення чинних на транспорті правил (ст. 291 кк)
- •Тема №6 Злочини проти громадського порядку та моральності
- •1. Хуліганство (ст. 296 кк).Відмінність від групового порушення громадського порядку та масових заворушень
- •2. Наруга над могилою, іншим місцем поховання або над тілом померлого (ст. 297 кк)
- •3. Сутенерство або втягнення особи в заняття проституцією (ст. 303 кк)
- •4. Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність (ст. 304 кк)
- •Тема №7. Злочини у сфері обігу наркотичних засобів. Злочини проти авторитету органів державної влади
- •1. Злочини, пов’язані з незаконним обігом (включаючи збут) наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів
- •Наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори (класифікація за видами та розмірами)
- •2. Схиляння до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (стаття 315 кк)
- •Особливості кваліфікації – розмежування злочинів за ознаками об’єктивної сторони
- •3. Незаконне публічне вживання наркотичних засобів (стаття 316 кк)
- •4. Організація або утримання місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (стаття 317 кк)
- •5. Злочини проти авторитету органів державної влади
- •6. Опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцеві(Стаття 342 кк)
- •7. Втручання в діяльність працівника правоохоронного органу, працівника державної виконавчої служби (Стаття 343 кк)
- •8. Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу (стаття 345 кк)
- •9. Умисне знищення або пошкодження майна працівника правоохоронного органу(Стаття 347 кк)
- •10. Посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця (стаття 348 кк)
- •Тема №8 Злочини у сфері службової діяльності. Злочини проти правосуддя Злочини у сфері службової діяльності
- •1. Зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 кк)
- •2. Перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу (ст. 365 кк)
- •3. Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою (ст. 368 кк)
- •Злочини проти правосуддя
- •Завідомо незаконні затримання, привід, домашній арешт або тримання під вартою(ст. 371 кк) Потерпілі від злочину – підозрюваний, обвинувачений або свідок.
- •2. Завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину (ст. 383 кк)
- •3. Завідомо неправдиве показання (ст. 384 кк)
- •Тема 9. Загальні засади кримінального провадження.
- •2. Докази і доказування
- •3. Заходи забезпечення кримінального провадження. Запобіжні заходи.
- •4. Затримання особи. Підстави для затримання, обов’язки особи, яка здійснює затримання.
- •Тема 10. Практичне заняття. Рольова гра
- •Тема 11. Загальні положення досудового розслідування.
- •1. Початок досудового розслідування
- •2. Підстави внесення відомостей до єрдр
- •3.Приватне обвинувачення
- •4. Підслідність. Строки досудового розслідування
- •6. Повідомлення про підозру
- •7. Показання патрульного у кримінальному провадженні
6. Повідомлення про підозру
Повідомлення особи про підозру є процесуальною дією за рішенням прокурора або слідчого за погодженням з прокурором, внаслідок якої конкретна особа стає підозрюваною у вчиненні кримінального правопорушення. Повідомлення про підозру зазвичай вручається письмово, однак може бути здійснено й усно. Письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання21. Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) Кримінального кодексу невідкладно вносяться слідчим, прокурором до ЄРДР. Після повідомлення особі про підозру, до підозрюваного можуть бути застосовані заходи забезпечення кримінального провадження. Пред’явлення підозри вважається початком притягнення особи до кримінальної відповідальності.
ВАЖЛИВО
Не плутати повідомлення про підозру-стадію досудового розслідування із підозрою у вчиненні злочину-підставою для затримання.
Закінчення кримінального провадження полягає у прийнятті уповноваженим органом рішення про припинення кримінального провадження. Кримінальне провадження може закінчитись за одним із наступних сценаріїв:
закриття кримінального провадження22; звернення до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності23 (наприклад, у зв’язку з встановленням обставини, що виключає злочинність діяння); звернення до суду з обвинувальним актом24, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. У випадку досягнення Угоди про визнання винуватості25, така угода затверджується судом.
7. Показання патрульного у кримінальному провадженні
Часто саме патрульні можуть повідомити багато відомостей щодо обставин події кримінального правопорушення. Вони можуть бути першими прибулими працівниками правоохоронних органів, можуть бути безпосередніми учасниками чи свідками події. Таким чинном, патрульні є цінними свідками для кримінального провадження.26
Загалом, патрульний як свідок у кримінальному провадженні користується звичайним обсягом прав і обов’язків свідка.27 При цьому, статус особи як патрульного не повинен впливати на його роль, як свідка.
ЦІКАВО
Правозахисники відзначають, що нині працівники правоохоронних органів зазвичай перебувають у певній залежності від колег-слідчих, тому можуть зазнавати певного впливу як свідки. Важливо запобігати таким випадкам.
В той же час, саме від патрульного можна очікувати якнайретельнішого виконання обов’язків свідка:
1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду;
2) давати правдиві показання під час досудового розслідування та судового розгляду;
3) не розголошувати без дозволу слідчого, прокурора, суду відомості, які безпосередньо стосуються суті кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього, і які стали відомі свідку у зв’язку з виконанням його обов’язків.
Допит проводиться за місцем проведення досудового розслідування або в іншому місці за погодженням із особою, яку мають намір допитати. Кожний свідок допитується окремо, без присутності інших свідків.
Перед допитом встановлюється особа, роз’яснюються її права, а також порядок проведення допиту. У разі допиту свідка він попереджається про кримінальну відповідальність за відмову давати показання і за давання завідомо неправдивих показань.
ВАЖЛИВО
Особа має право не відповідати на запитання щодо службових осіб, які виконують негласні слідчі (розшукові) дії, та осіб, які конфіденційно співпрацюють із органами досудового розслідування. При цьому, на таких осіб відповідними підрозділами МВС чи СБУ зазвичай ведуться конфіденційні записи. Одним із видів показань є показання з чужих слів. Тобто, патрульний під час допиту може переказувати відомості, отримані від відомих йому осіб, які співпрацюють із правоохоронцями.
Кримінальний процесуальний кодекс передбачає принцип безпосереднього дослідження доказів судом. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Тому всі свідки кримінального провадження повинні бути допитані під час судового розгляду. Як і під час досудового слідства, патрульний може стати одним з найважливіших свідків по справі.
1ст. 7,ст. 8КПК України
2ст. 22КПК України
3ст. 84КПК
4ст. 91КПК
5ст. 131КПК
6ст. 148КПК
7ст. 176КПК
8ст. 177КПК
9ст. 207КПК
10ст. 208КПК
11ст. 209КПК
12 ст. 298 КПК України
13 деякі документи тут http://www.gp.gov.ua/ua/pd.html?_m=publications&_t=rec&id=110522
14 http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0571-04
15 п. 1 ч. 1 ст. 477 КПК України
16 п. 2 ч. 1 ст. 477 КПК України
17 п. 3 ч. 1 ст. 477 КПК України
18 ст. 216 КПК України
19 ст. 237 КПК
20 п.п. 6-7 ст. 11
21 ст. 278 КПК України
22 ст. 284 КПК України
23 ст. 285 КПК України
24 ст. 291 КПК України
25 ст. 468 КПК України
26 Наприклад, у справі Гонгадзе, допит як свідка оперативного співробітника
http://www.pravda.com.ua/news/2004/06/26/3000779/
27 ст. ст. 65, 66 КПК України