Тема 9. Загальні засади кримінального провадження.

1. Кримінальний процесуальний кодекс України. Джерела кримінального процесуального права.

2. Докази і доказування.

3. Заходи забезпечення кримінального провадження. Запобіжні заходи.

4. Затримання особи. Підстави для затримання, обов’язки особи, яка здійснює затримання.

1. Кримінальний процесуальний кодекс України та інші джерела кримінального процесуального права.

Кримінальний процесуальний кодекс прийнято 2012 року, на заміну діючому до того кримінально-процесуальному кодексу радянських часів. Загалом, новий КПК вважається більш гуманним і таким, що дозволяє реалізовувати засади змагальності. Розширено принципи, спрямовані на забезпечення прав людини, зокрема принцип верховенства права¹. Також, значно розширено інститут приватного обвинувачення.

Змагальність означає самостійне обстоювання сторонами (обвинувачення і захист) їхніх правових позицій². Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав. Суддя оцінює позиції сторін, причому сторона обвинувачення своїм завданням має доведення винуватості особи поза розумним сумнівом.

Крім КПК, кримінальний процес регулюється також положеннями Конституції України, рішеннями ЄСПЛ, чинними міжнародними договорами та деякими законами (зокрема, ЗУ “Про міліцію”/ЗУ “Про національну поліцію”, ЗУ “Про оперативно-розшукову діяльність”).

Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями, поваги до людської гідності, і законності, тобто суворого і неухильного додержання законодавства.

НАПРИКЛАД

У справі Савіцький проти України, ЄСПЛ встановив відповідальність правоохоронних органів України у вчиненні нелюдського поводження щодо затриманого. Суд зобов’язав Україну виплатити 140 тисяч євро компенсації, частина з яких може лягти на правоохоронців.

За обставинами кримінального правопорушення, здійснюється кримінальне провадження. Провадження стосується переважно розслідування, і його учасниками зі сторони обвинувачення є слідчі, оперативні співробітники і інші передбачені КПК особи, однак не є патрульні – окрім деяких передбачених КПК випадків.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень; охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження; а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду.

2. Докази і доказування

Найважливішим елементом кримінального провадження є докази, а заданням сторін кримінального провадження – доказування. У процесі доказування, сторони збирають докази, перевіряють їх і надають їм оцінку, з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому КПК порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.³

Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів. Докази повинні бути належними, тобто доводити обставини (склад) кримінального правопорушення і допустимими, тобто отриманими у відповідності до законодавства.

ВАЖЛИВО

Значна частина доказів виникає на початковому етапі реагування на подію кримінального правопорушення, тому під час відповідних дій патрульні повинні дотримуватись законодавства. Недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини: негідне поводження, порушення права на захист, неповідомлення про право не свідчити проти себе.

Патрульні не мають, за кількома винятками, повноважень на збирання і оцінку доказів, однак можуть їх сприймати і фіксувати. Крім того, патрульні можуть взаємодіяти із слідчими підрозділами правоохоронних органів.

Доказуванню підлягають⁴ наступні обставини, що мають значення для кримінального провадження:

• час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення;

• форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення;

• вид і розмір завданої шкоди;

• обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого,

• та деякі інші;

Умовно, доказуванню підлягає наявність у діянні суб’єкта злочину всіх елементів складу злочину.