- •Кваліфікація злочинів та початкові процесуальні дії
- •Тема №1. Кримінальний кодекс України. Злочин і склад злочину. Основи кваліфікації злочинів
- •Злочин: поняття, ознаки, класифікація. Відмінність від адміністративного правопорушення. Стадії вчинення злочину
- •Склад злочину: поняття, елементи, ознаки та види
- •Приклади кваліфікації незакінченого злочину та дій співучасників
- •Тема № 2. Обставини, що виключають злочинність діяння: поняття, ознаки та види
- •Необхідна оборона (ст. 36 кк)
- •Умови правомірності необхідної оборони:
- •2. Уявна оборона (ст. 37 кк)
- •3. Затримання особи, яка вчинила злочин (ст. 38 кк)
- •4. Крайня необхідність (ст. 39 кк)
- •5. Фізичний або психічний примус (ст. 40 кк)
- •6. Виконання наказу або розпорядження (ст. 41 кк)
- •7. Діяння, пов’язане з ризиком (ст. 42 кк)
- •8. Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації (ст. 43 кк)
- •Не є правомірним вчинення:
- •Тема №3 Злочини проти особи
- •1. Злочини проти життя
- •Умисне вбивство (ст. 115 кк)
- •Привілейовані види умисних вбивств (ст. 116–118 кк)
- •Умисне вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини (ст. 117 кк)
- •Умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця (ст. 118 кк)
- •Вбивство через необережність (ст. 119 кк)
- •2. Злочини проти здоров’я особи
- •3. Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканності особи
- •Статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості (ст. 155 кк)
- •Тема №4. Злочини проти власності
- •Типові кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки злочинів проти власності:
- •Грабіж (ст. 186 кк)
- •Розбій (ст. 187 кк)
- •Вимагання (ст. 189 кк)
- •Шахрайство (ст. 190 кк)
- •Умисне знищення або пошкодження майна (ст. 194 кк)
- •Тема №5. Злочини проти громадської безпеки. Злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту
- •1. Терористичний акт (ст. 258 кк) Основним об’єктом злочину є громадська безпека; додатковим – життя, здоров’я особи, власність, довкілля, тощо.
- •2. Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами (ст. 263 кк). Відмінність від злочинів, передбачених ст. 262, 263-1 і 264 кк
- •3. Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами(ст. 286 кк)
- •4. Незаконне заволодіння транспортним засобом (ст. 289 кк)
- •5. Порушення чинних на транспорті правил (ст. 291 кк)
- •Тема №6 Злочини проти громадського порядку та моральності
- •1. Хуліганство (ст. 296 кк).Відмінність від групового порушення громадського порядку та масових заворушень
- •2. Наруга над могилою, іншим місцем поховання або над тілом померлого (ст. 297 кк)
- •3. Сутенерство або втягнення особи в заняття проституцією (ст. 303 кк)
- •4. Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність (ст. 304 кк)
- •Тема №7. Злочини у сфері обігу наркотичних засобів. Злочини проти авторитету органів державної влади
- •1. Злочини, пов’язані з незаконним обігом (включаючи збут) наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів
- •Наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори (класифікація за видами та розмірами)
- •2. Схиляння до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (стаття 315 кк)
- •Особливості кваліфікації – розмежування злочинів за ознаками об’єктивної сторони
- •3. Незаконне публічне вживання наркотичних засобів (стаття 316 кк)
- •4. Організація або утримання місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (стаття 317 кк)
- •5. Злочини проти авторитету органів державної влади
- •6. Опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцеві(Стаття 342 кк)
- •7. Втручання в діяльність працівника правоохоронного органу, працівника державної виконавчої служби (Стаття 343 кк)
- •8. Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу (стаття 345 кк)
- •9. Умисне знищення або пошкодження майна працівника правоохоронного органу(Стаття 347 кк)
- •10. Посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця (стаття 348 кк)
- •Тема №8 Злочини у сфері службової діяльності. Злочини проти правосуддя Злочини у сфері службової діяльності
- •1. Зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 кк)
- •2. Перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу (ст. 365 кк)
- •3. Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою (ст. 368 кк)
- •Злочини проти правосуддя
- •Завідомо незаконні затримання, привід, домашній арешт або тримання під вартою(ст. 371 кк) Потерпілі від злочину – підозрюваний, обвинувачений або свідок.
- •2. Завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину (ст. 383 кк)
- •3. Завідомо неправдиве показання (ст. 384 кк)
- •Тема 9. Загальні засади кримінального провадження.
- •2. Докази і доказування
- •3. Заходи забезпечення кримінального провадження. Запобіжні заходи.
- •4. Затримання особи. Підстави для затримання, обов’язки особи, яка здійснює затримання.
- •Тема 10. Практичне заняття. Рольова гра
- •Тема 11. Загальні положення досудового розслідування.
- •1. Початок досудового розслідування
- •2. Підстави внесення відомостей до єрдр
- •3.Приватне обвинувачення
- •4. Підслідність. Строки досудового розслідування
- •6. Повідомлення про підозру
- •7. Показання патрульного у кримінальному провадженні
4. Незаконне заволодіння транспортним засобом (ст. 289 кк)
Основний об’єкт злочину – це контрольоване використання автомобільного транспорту, додатковий – життя та здоров’я особи, відносини власності.
Предмет злочину – всі види автомобілів, трактори та інші самохідні машини, трамваї і тролейбуси, а також мотоцикли та інші механічні транспортні засоби, які вказані у примітці до ст. 286 КК.
Об’єктивна сторона злочину: діяння.
Незаконне заволодіння транспортним засобом – це умисне, з будь-якою метою протиправне вилучення будь-яким способом транспортного засобу у власника чи користувача всупереч їх волі (з місця стоянки чи під час руху шляхом запуску двигуна, буксирування, завантажування на інший транспортний засіб, примусового відсторонення зазначених осіб від керування, примушування їх до початку чи продовження руху, тощо).
Таке заволодіння може бути вчинене таємно або відкрито, шляхом обману чи зловживання довірою, а також із застосуванням насильства або його погрозою.
Не є незаконним заволодіння транспортним засобом у стані крайньої необхідності, наприклад, для того, щоб терміново доставити тяжко хвору людину до лікарні, приборкати стихійне лихо, усунути іншу небезпеку, яка загрожує людям, інтересам суспільства чи держави.
Злочин є закінченим з моменту:
коли транспортний засіб почав рухатись унаслідок запуску двигуна чи буксирування;
встановлення контролю над транспортним засобом, якщо заволодіння відбувається під час руху транспортного засобу.
Суб’єкт злочину – фізична осудна особа, що досягла 16-річного віку (ч. 1 ст. 289 КК), 14-річного віку – за частинами 2 і 3 ст. 289 КК.
Не є суб’єктами злочину:
особи, які є співвласниками або законними користувачами транспортного засобу;
працівники підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, котрі без належного дозволу здійснили поїздку на закріпленому за ними транспортному засобі;
службові особи, які наділені повноваженнями щодо використання чи експлуатації транспортних засобів.
Суб’єктивна сторона злочину – вина у формі умислу.
Кваліфікуючими ознаками злочину (ч. 2 ст. 289 КК) є дії, вчинені: 1) повторно (вчинення таких дій особою, яка раніше вчинила незаконне заволодіння транспортним засобом або злочин, передбачений ст. 185, 186, 187, 189–191, 262, 410 КК); 2) за попередньою змовою групою осіб; 3) поєднані з насильством, що не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства; 4) з проникненням у приміщення чи інше сховище; 5) якщо вони завдали значної матеріальної шкоди (у разі заподіяння реальних збитків на суму від 100 до 250 н.м.д.г.).
Особливо кваліфікуючими ознаками злочину (ч. 3 ст. 289 КК) є дії, вчинені: 1) організованою групою; 2) поєднані з насильством, небезпечним для життя або здоров’я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства; 3) якщо вони завдали великої матеріальної шкоди (у разі заподіяння реальних збитків на суму понад 250 н.м.д.г.).
Звільняється від кримінальної відповідальності особа, яка за наявності сукупності умов:
вперше вчинила дії, передбачені цією статтею (за винятком випадків незаконного заволодіння транспортним засобом із застосуванням насильства до потерпілого чи погрозою застосування такого насильства);
добровільно заявила про це правоохоронним органам;
особа повернула транспортний засіб власнику;
повністю відшкодувала завдані збитки.
Покарання за злочин: ч. 1 – штраф від 1000 до 1200 н.м.д.г., обмеження волі або позбавлення волі від 3 до 5 років; ч. 2 – позбавлення волі від 5 до 8 років з конфіскацією майна або без неї; ч. 3 – позбавлення волі від 7 до 12 з конфіскацією майна або без такої.