- •Кваліфікація злочинів та початкові процесуальні дії
- •Тема №1. Кримінальний кодекс України. Злочин і склад злочину. Основи кваліфікації злочинів
- •Злочин: поняття, ознаки, класифікація. Відмінність від адміністративного правопорушення. Стадії вчинення злочину
- •Склад злочину: поняття, елементи, ознаки та види
- •Приклади кваліфікації незакінченого злочину та дій співучасників
- •Тема № 2. Обставини, що виключають злочинність діяння: поняття, ознаки та види
- •Необхідна оборона (ст. 36 кк)
- •Умови правомірності необхідної оборони:
- •2. Уявна оборона (ст. 37 кк)
- •3. Затримання особи, яка вчинила злочин (ст. 38 кк)
- •4. Крайня необхідність (ст. 39 кк)
- •5. Фізичний або психічний примус (ст. 40 кк)
- •6. Виконання наказу або розпорядження (ст. 41 кк)
- •7. Діяння, пов’язане з ризиком (ст. 42 кк)
- •8. Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації (ст. 43 кк)
- •Не є правомірним вчинення:
- •Тема №3 Злочини проти особи
- •1. Злочини проти життя
- •Умисне вбивство (ст. 115 кк)
- •Привілейовані види умисних вбивств (ст. 116–118 кк)
- •Умисне вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини (ст. 117 кк)
- •Умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця (ст. 118 кк)
- •Вбивство через необережність (ст. 119 кк)
- •2. Злочини проти здоров’я особи
- •3. Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканності особи
- •Статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості (ст. 155 кк)
- •Тема №4. Злочини проти власності
- •Типові кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки злочинів проти власності:
- •Грабіж (ст. 186 кк)
- •Розбій (ст. 187 кк)
- •Вимагання (ст. 189 кк)
- •Шахрайство (ст. 190 кк)
- •Умисне знищення або пошкодження майна (ст. 194 кк)
- •Тема №5. Злочини проти громадської безпеки. Злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту
- •1. Терористичний акт (ст. 258 кк) Основним об’єктом злочину є громадська безпека; додатковим – життя, здоров’я особи, власність, довкілля, тощо.
- •2. Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами (ст. 263 кк). Відмінність від злочинів, передбачених ст. 262, 263-1 і 264 кк
- •3. Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами(ст. 286 кк)
- •4. Незаконне заволодіння транспортним засобом (ст. 289 кк)
- •5. Порушення чинних на транспорті правил (ст. 291 кк)
- •Тема №6 Злочини проти громадського порядку та моральності
- •1. Хуліганство (ст. 296 кк).Відмінність від групового порушення громадського порядку та масових заворушень
- •2. Наруга над могилою, іншим місцем поховання або над тілом померлого (ст. 297 кк)
- •3. Сутенерство або втягнення особи в заняття проституцією (ст. 303 кк)
- •4. Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність (ст. 304 кк)
- •Тема №7. Злочини у сфері обігу наркотичних засобів. Злочини проти авторитету органів державної влади
- •1. Злочини, пов’язані з незаконним обігом (включаючи збут) наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів
- •Наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори (класифікація за видами та розмірами)
- •2. Схиляння до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (стаття 315 кк)
- •Особливості кваліфікації – розмежування злочинів за ознаками об’єктивної сторони
- •3. Незаконне публічне вживання наркотичних засобів (стаття 316 кк)
- •4. Організація або утримання місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (стаття 317 кк)
- •5. Злочини проти авторитету органів державної влади
- •6. Опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцеві(Стаття 342 кк)
- •7. Втручання в діяльність працівника правоохоронного органу, працівника державної виконавчої служби (Стаття 343 кк)
- •8. Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу (стаття 345 кк)
- •9. Умисне знищення або пошкодження майна працівника правоохоронного органу(Стаття 347 кк)
- •10. Посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця (стаття 348 кк)
- •Тема №8 Злочини у сфері службової діяльності. Злочини проти правосуддя Злочини у сфері службової діяльності
- •1. Зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 кк)
- •2. Перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу (ст. 365 кк)
- •3. Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою (ст. 368 кк)
- •Злочини проти правосуддя
- •Завідомо незаконні затримання, привід, домашній арешт або тримання під вартою(ст. 371 кк) Потерпілі від злочину – підозрюваний, обвинувачений або свідок.
- •2. Завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину (ст. 383 кк)
- •3. Завідомо неправдиве показання (ст. 384 кк)
- •Тема 9. Загальні засади кримінального провадження.
- •2. Докази і доказування
- •3. Заходи забезпечення кримінального провадження. Запобіжні заходи.
- •4. Затримання особи. Підстави для затримання, обов’язки особи, яка здійснює затримання.
- •Тема 10. Практичне заняття. Рольова гра
- •Тема 11. Загальні положення досудового розслідування.
- •1. Початок досудового розслідування
- •2. Підстави внесення відомостей до єрдр
- •3.Приватне обвинувачення
- •4. Підслідність. Строки досудового розслідування
- •6. Повідомлення про підозру
- •7. Показання патрульного у кримінальному провадженні
3. Сутенерство або втягнення особи в заняття проституцією (ст. 303 кк)
Термін «проституція» (від лат. prostitutio – образа) визначається як продаж особою свого тіла з метою здобути засоби для існування.
Основний об’єкт злочину – це відносини моральності суспільства в частині вільного задоволення статевих потреб, а додатковий – статева свобода, здоров’я, воля і гідність особи.
Об’єктивна сторона злочину – діяння:
втягнення особи в заняття проституцією (обман, шантаж, використання уразливого стану особи);
примушування особи до зайняття проституцією (фізичне насильство (побої, умисне заподіяння тілесних ушкоджень) або погроза застосування фізичного насильства);
сутенерство – дії винної особи по забезпеченню заняття проституцією іншою особою (наприклад, це можуть бути різні дії, спрямовані на організацію проституції іншими особами: надання транспорту, охорони, забезпечення необхідними засобами, підшукування клієнтів надання медичної допомоги, тощо).
Проституція – систематичність випадкових, позашлюбних сексуальних зносин з різними партнерами (клієнтами), що не ґрунтується на особистих уподобаннях і відчуттях, та попередня домовленість про оплату (ціна може попередньо й не називатись).
Злочин є закінченим з моменту вчинення злочинного діяння.
Суб’єкт злочину – фізична осудна особа, яка досягли 16-річного віку; яка досягла 18-річного віку – при вчиненні діяння щодо неповнолітніх. Спеціальний суб’єкт злочину (ч. 2 ст. 303 КК) – службова особа або особа, від якої потерпілий був у матеріальній чи іншій залежності.
Суб’єктивна сторона злочину: вина у формі прямого умислу. До тяжких наслідків (ч. 3 ст. 303 КК) – вина у формі необережності.
Кваліфікуючі ознаки злочину (ч. 2 ст. 303 КК): 1) щодо кількох осіб; 2) повторно; 3) за попередньою змовою групою осіб; 4) службовою особою з використанням службового становища; 5) особою, від якої потерпілий був у матеріальній чи іншій залежності.
Особливо кваліфікуючі ознаки: 1) щодо неповнолітнього; 2) організованою групою (ч. 3 ст. 303 КК); 3) щодо малолітнього; 4) якщо вони спричинили тяжкі наслідки (ч. 4 ст. 303 КК).
Тяжкі наслідки, що сталися внаслідок зайняття проституцією: смерть або самогубство потерпілого, тяжкі тілесні ушкодження, зараження вірусом імунодефіциту людини або іншою невиліковною інфекційною хворобою чи сифілісом.
Особливості кваліфікації: втягнення малолітнього або неповнолітнього в заняття проституцією чи примушування їх до заняття проституцією настає при вчиненні діяння будь-яким способом.
Відповідальність за зайняття проституцією передбачена адміністративним законодавством (ст. 1811 КУпАП).
Покарання за злочин: ч. 1 – позбавлення волі від 3 до 5 років; ч. 2 – позбавлення волі від 4 до 7 років; ч. 3 – позбавлення волі від 5 до 10 років з конфіскацією майна (або без такої); ч. 4 – позбавлення волі від 8 до 15 років з конфіскацією майна (або без такої).
4. Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність (ст. 304 кк)
Об’єкт злочину – відносини моральності, які забезпечують принцип вільного розвитку особистості та умови нормального розвитку і виховання неповнолітніх.
Потерпілий від злочину – неповнолітня або малолітня особи.
Об’єктивна сторона злочину: діяння – втягнення неповнолітніх:
у злочинну діяльність – вплив на неповнолітнього з метою викликати у нього рішучість взяти участь в одному чи декількох злочинах;
у пияцтво – схиляння неповнолітнього у будь-який спосіб до систематичного вживання спиртних напоїв, збудження у нього такого бажання (наприклад, спільне вживання спиртних напоїв, умовляння їх вжити, пригощання ними, дарування, розрахунок ними за виконану неповнолітнім роботу, тощо);
у заняття жебрацтвом – схиляння неповнолітнього у будь-який спосіб до систематичного випрошування грошей, речей, інших матеріальних цінностей у сторонніх осіб як самостійно неповнолітнім, так і спільно з дорослими особами;
у заняття азартними іграми – схиляння неповнолітнього у будь-який спосіб до систематичної гри на гроші чи інші матеріальні цінності, при якій виграш залежить від випадковості (у карти, рулетку, «наперсток» та ін.).
Систематичним є вживання спиртних напоїв, заняття жебрацтвом або азартними іграми, якщо відбуваються не менше трьох разів протягом нетривалого часу.
На кваліфікацію дій винної особи не впливають відмова неповнолітнього від участі у вчиненні злочину, від вживання спиртних напоїв або від вчинення іншого бажаного для винного діяння.
Поодинокий випадок доведення неповнолітнього до стану сп’яніння тягне адміністративну відповідальність за ст. 180 КУпАП.
Злочин є закінченим з моменту здійснення дій.
Суб’єкт злочину – фізична осудна особа, яка на момент вчинення злочину досягла 18-річного віку.
Суб’єктивна сторона злочину: вина у формі умислу.
Кримінальна відповідальність за втягнення настає, коли винний:
знав про неповнолітній вік потерпілого;
повинен був або міг про це знати. Наприклад, винний проживав по сусідству з потерпілими і знав, що останні навчаються у випускному класі школи.
Кваліфікуючі ознаки злочину є вчинення вказаних дій: 1) щодо малолітньої особи; 2) батьком, матір’ю, вітчимом, мачухою, опікуном чи піклувальником, або особою, на яку покладено обов’язки щодо виховання потерпілого чи піклування про нього.
Кваліфікація
за сукупністю злочинів: ст. 304 КК +
Якщо втягнення
неповнолітніх у злочинну чи іншу
антигромадську діяльність супроводжується
заподіянням тілесних ушкоджень, побоями,
погрозами вчинити вбивство або іншими
діями, що утворюють самостійний склад
злочину – ст. 121, 122, 129 КК та ін.
Втягнення
неповнолітнього в заняття злочинною
діяльністю, азартною грою, жебрацтвом
є способом їх експлуатації з метою
отримання наживи - ст. 150, 150-1 КК
Покарання за втягнення: ч. 1 – позбавлення волі від 3 до 7 років; ч. 2 – позбавлення волі від 4 до 10 років.