2. Підстави внесення відомостей до єрдр

Відомості до ЄРДР вносяться на підставі заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. Заява в усній чи письмовій формі може надійти від будь-якої особи, при цьому слід пам’ятати, що в такої особи слідчим обов’язково буде відібрано пояснення і попереджено про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про злочин. Патрульний завжди зобов’язаний прийняти таку заяву, повідомити про це чергового (диспетчера), і запропонувати заявнику (потерпілому) поспілкуватись із працівниками МВС, які мають повноваження на внесення відомостей до ЄРДР, та всіляко цьому сприяти. Слід пам’ятати, що особливості прийняття і реєстрації заяви про злочин регулюються нормативними актами МВС, зокрема відповідною Інструкцією¹⁴, і такі функції належать до інших працівників МВС. Таким чином, патрульний або виступає посередником між заявником і відповідними працівниками МВС, або оперативно реагує на повідомлення про злочин з метою його запобігання чи припинення.

3.Приватне обвинувачення

Із прийняттям КПК 2012 року, було реалізовано інститут приватного обвинувачення у кримінальному процесі. Приватним обвинуваченням є те провадження, яке може бути розпочате слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого, і допускається лише у деяких злочинах, зокрема: побої; легкі тілесні ушкодження; просте згвалтування та інші¹⁵.

Крім того, ще деякі злочини можуть розслідуватись лише за наявності заяви потерпілого, якщо такий потерпілий перебуває у певних відносинах із правопорушником, зокрема: необережене середньої тяжкості чи тяжке тілесне ушкодження; просте хуліганство; некваліфікований злочин-порушення ПДР – якщо вчинені чоловіком (дружиною) потерпілого¹⁶.

Аналогічно, деякі злочини проти власності, зокрема крадіжка, шахрайство, розтрата майна у випадку вчинення найманим працівником чи близьким родичем також будуть преслідуватись виключно на підставі заяви потерпілого (роботодавця, близького родича)¹⁷.

4. Підслідність. Строки досудового розслідування

Підслідність кримінального провадження необхідна для визначення відповідального за досудове розслідування органу чи відділу правоохоронних органів. Предметна підслідність¹⁸ – за кваліфікацією кримінального правопорушення, дозволяє визначити відповідального з-поміж правоохоронних органів. Територіальна підслідність – за місцем вчинення правопорушення, дозволяє конкретизувати підрозділ відповідального органу.

Щодо строків, то досудове розслідування повинно бути закінчено:

1) протягом одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку;

2) протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

Строк може бути продовжено за рішенням прокуратури.

ЦІКАВО

Чимало адвокатів вважають початок відрахування строку досудового розслідування з моменту пред’явлення підозри некоректним, адже значною мірою позбавляє потенційного підозрюваного права на захист.

5. Слідчі дії.

Протягом досудового розслідування, здійснюються слідчі дії. Слідча дія є засобом пізнання, збирання, дослідження та перевірки доказів – тобто, доказування. Також, слідча дія є актом правозастосовної діяльності, тобто створює юридичні наслідки. Процесуальні дії у кримінальному провадженні можуть фіксуватися у: 1) протокол; 2) носій інформації (технічний). Слідчі дії здійснюються слідчими правоохоронних органів.

Основні слідчі дії: Допит (ст.ст. 225, 352, 353, 351, 226); пред’явлення особи для впізнання

(ст.ст. 228, 229, 230); огляд (ст.ст. 237, 238, 239); ексгумація трупа (ст. 239); обшук (ст. 234); слідчий експеримент (ст. 240); освідування особи (ст. 241); проведення експертизи (ст. 242).

Огляд місцевості, приміщення, речей та документів; огляд житла чи іншого володіння¹⁹ слід відрізняти від огляду (поверхневого огляду), передбаченого ЗУ “Про міліцію”²⁰ та ЗУ “Про національну поліцію”. Патрульні мають право на здійснення огляду (поверхневого огляду) виключно в рамках законів, але не наведених положень КПК.

ВАЖЛИВО

Не плутати пояснення очевидця з показаннями свідка. Показання надаються свідком під час допиту, тобто вже в процесі здійснення досудового розслідування по кримінальному провадженню. Патрульні ж зазвичай матимуть справу з поясненнями очевидців, тобто осіб, які були свідками події чи яким щось про неї відомо, однак вони ще не визнані свідками по кримінальному провадженню, і не мають прав і обов’язків свідка.

Огляд місця події полягає у дослідженні території (приміщення або споруди), де відбулася подія, що містить ознаки кримінального правовпорушення, з метою пошуку, виявлення, та фіксації слідів кримінального правопорушення та інших речових доказів. Огляд місця події, обшук особи, огляд трупа може здійснюватись патрульним у виключних випадках необхідності якнайшвидшого виявлення слідів злочину чи для запобігання вчиненню правопорушень, забезпечення безпеки.

Загалом, патрульні не можуть здійснювати слідчі дії, оскільки це належить виключно до повноважень слідчих. В той же час, патрульні повинні враховувати можливі наслідки своїх дій на подальше здійснення досудового розслідування, а також можуть взаємодіяти із слідчими органами.