- •Кваліфікація злочинів та початкові процесуальні дії
- •Тема №1. Кримінальний кодекс України. Злочин і склад злочину. Основи кваліфікації злочинів
- •Злочин: поняття, ознаки, класифікація. Відмінність від адміністративного правопорушення. Стадії вчинення злочину
- •Склад злочину: поняття, елементи, ознаки та види
- •Приклади кваліфікації незакінченого злочину та дій співучасників
- •Тема № 2. Обставини, що виключають злочинність діяння: поняття, ознаки та види
- •Необхідна оборона (ст. 36 кк)
- •Умови правомірності необхідної оборони:
- •2. Уявна оборона (ст. 37 кк)
- •3. Затримання особи, яка вчинила злочин (ст. 38 кк)
- •4. Крайня необхідність (ст. 39 кк)
- •5. Фізичний або психічний примус (ст. 40 кк)
- •6. Виконання наказу або розпорядження (ст. 41 кк)
- •7. Діяння, пов’язане з ризиком (ст. 42 кк)
- •8. Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації (ст. 43 кк)
- •Не є правомірним вчинення:
- •Тема №3 Злочини проти особи
- •1. Злочини проти життя
- •Умисне вбивство (ст. 115 кк)
- •Привілейовані види умисних вбивств (ст. 116–118 кк)
- •Умисне вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини (ст. 117 кк)
- •Умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця (ст. 118 кк)
- •Вбивство через необережність (ст. 119 кк)
- •2. Злочини проти здоров’я особи
- •3. Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканності особи
- •Статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості (ст. 155 кк)
- •Тема №4. Злочини проти власності
- •Типові кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки злочинів проти власності:
- •Грабіж (ст. 186 кк)
- •Розбій (ст. 187 кк)
- •Вимагання (ст. 189 кк)
- •Шахрайство (ст. 190 кк)
- •Умисне знищення або пошкодження майна (ст. 194 кк)
- •Тема №5. Злочини проти громадської безпеки. Злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту
- •1. Терористичний акт (ст. 258 кк) Основним об’єктом злочину є громадська безпека; додатковим – життя, здоров’я особи, власність, довкілля, тощо.
- •2. Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами (ст. 263 кк). Відмінність від злочинів, передбачених ст. 262, 263-1 і 264 кк
- •3. Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами(ст. 286 кк)
- •4. Незаконне заволодіння транспортним засобом (ст. 289 кк)
- •5. Порушення чинних на транспорті правил (ст. 291 кк)
- •Тема №6 Злочини проти громадського порядку та моральності
- •1. Хуліганство (ст. 296 кк).Відмінність від групового порушення громадського порядку та масових заворушень
- •2. Наруга над могилою, іншим місцем поховання або над тілом померлого (ст. 297 кк)
- •3. Сутенерство або втягнення особи в заняття проституцією (ст. 303 кк)
- •4. Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність (ст. 304 кк)
- •Тема №7. Злочини у сфері обігу наркотичних засобів. Злочини проти авторитету органів державної влади
- •1. Злочини, пов’язані з незаконним обігом (включаючи збут) наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів
- •Наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори (класифікація за видами та розмірами)
- •2. Схиляння до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (стаття 315 кк)
- •Особливості кваліфікації – розмежування злочинів за ознаками об’єктивної сторони
- •3. Незаконне публічне вживання наркотичних засобів (стаття 316 кк)
- •4. Організація або утримання місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (стаття 317 кк)
- •5. Злочини проти авторитету органів державної влади
- •6. Опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцеві(Стаття 342 кк)
- •7. Втручання в діяльність працівника правоохоронного органу, працівника державної виконавчої служби (Стаття 343 кк)
- •8. Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу (стаття 345 кк)
- •9. Умисне знищення або пошкодження майна працівника правоохоронного органу(Стаття 347 кк)
- •10. Посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця (стаття 348 кк)
- •Тема №8 Злочини у сфері службової діяльності. Злочини проти правосуддя Злочини у сфері службової діяльності
- •1. Зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 кк)
- •2. Перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу (ст. 365 кк)
- •3. Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою (ст. 368 кк)
- •Злочини проти правосуддя
- •Завідомо незаконні затримання, привід, домашній арешт або тримання під вартою(ст. 371 кк) Потерпілі від злочину – підозрюваний, обвинувачений або свідок.
- •2. Завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину (ст. 383 кк)
- •3. Завідомо неправдиве показання (ст. 384 кк)
- •Тема 9. Загальні засади кримінального провадження.
- •2. Докази і доказування
- •3. Заходи забезпечення кримінального провадження. Запобіжні заходи.
- •4. Затримання особи. Підстави для затримання, обов’язки особи, яка здійснює затримання.
- •Тема 10. Практичне заняття. Рольова гра
- •Тема 11. Загальні положення досудового розслідування.
- •1. Початок досудового розслідування
- •2. Підстави внесення відомостей до єрдр
- •3.Приватне обвинувачення
- •4. Підслідність. Строки досудового розслідування
- •6. Повідомлення про підозру
- •7. Показання патрульного у кримінальному провадженні
Завідомо незаконні затримання, привід, домашній арешт або тримання під вартою(ст. 371 кк) Потерпілі від злочину – підозрюваний, обвинувачений або свідок.
Об’єктивна сторона злочину:
завідомо незаконне затримання;
незаконний привід;
завідомо незаконний домашній арешт;
тримання під вартою.
Незаконним вважається здійснення вказаних діянь не на підставах або не в порядку, який регламентується Кримінальним процесуальним кодексом України (далі – КПК) та відповідними законами України (наприклад, привід або затримання без складання відповідних процесуальних документів; домашній арешт без ухвали слідчого судді; тримання під вартою після закінчення передбаченого законом строку затримання або арешту).
Види затримання:
затримання в якості заходу забезпечення кримінального провадження;
затримання в якості тимчасового запобіжного заходу.
Привід – процесуальний захід, який означає примусове супроводження співробітниками правоохоронних органів обвинуваченого, підозрюваного та свідка до особи, яка здійснює досудове провадження, або в суд, якщо вони без поважних причин не з’являються у вказаний час та місце за викликом. Підстави, умови та порядок приводу регламентовані ст. 139–143 КПК.
Домашній арешт (ст. 181 КПК) полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби і може бути застосований до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом і полягає в позбавленні підозрюваного або обвинуваченого під час досудового розслідування особистої свободи через поміщення їх до спеціальної установи на максимальний термін до 12 місяців.
Злочини є закінченими: привід – з моменту доставляння особи до правоохоронного органу або суду; домашній арешт – з моменту оголошення особі рішення про обрання запобіжного заходу; затримання – з початку утримання особи у спеціалізованому закладі в умовах ізоляції; тримання під вартою – з моменту початку тримання під вартою особи, яка підлягає негайному звільненню у зв’язку з відсутністю підстав для подальшого тримання під вартою.
Суб’єкт злочину – спеціальний: слідчий, прокурор, інші службові особи правоохоронних органів, які наділені правом застосування запобіжних заходів та інших заходів забезпечення кримінального провадження.
Суб’єктивна сторона злочину – вина у формі прямого умислу.
Кваліфікуючі ознаки злочину (ч. 3 ст. 371 КК):
тяжкі наслідки (самогубство потерпілого, смерть або розлад здоров’я внаслідок тяжкої хвороби, яка розвилася в період тримання особи під вартою тощо);
корисливі мотиви або інші особисті інтереси (позбавлення витрат, необхідності повернути борг, відшкодувати заподіяну шкоду, бажання помсти; через особисту неприязнь, кар’єристські устремління).
Покарання (основний склад): мінімальне (ч. 1) – позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю до 5 р.; максимальне (ч. 3) – до 10 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади.