- •1.Поняття про міф, міфологію, категорії міфів.
- •2.Антична міфологія. Міфи про богів та героїв Греції.
- •3. Жанр байки у світові літературі
- •4.Жанр “високої комедії” у творчості Мольєра
- •5. Епоси Гомера «Ілліада» та «Одіссея». Міфологічна основа та зміст.
- •6. Герої та поетика епосів Гомера
- •7. Трагедія в.Шекспіра “Гамлет”. Суть конфлікту
- •8.Жанр сонету в літературі доби Відродження.
- •9.Проблематика трагедії “Фауст” в.Гете
- •10. Просвітництво, його ідейно-естетичні засади та представники
- •11. “Робінзон Крузо”д.Дефо як просвітницька апологія людини
- •12. Образ Робінзона Крузо (за романом д.Дефо «Робінзон Крузо»).
- •13. Романтизм як художня система.
- •14. «Малюк Цахес» е.Т.А.Гофмана. Жанрова своєрідність твору.
- •15. Моральна проблематика «Малюка Цахеса» е.Т.А.Гофмана.
- •16. Лірика г. Гейне.
- •17. Поезія а. Міцкевича
- •18. Роль в.Скотта у створенні жанру історичного роману.
- •19. Роман “Червоне і чорне” ф.Стендаля як “хроніка хіх століття”
- •20. Образ ж.Сореля (за романом ф.Стендаля “Червоне і чорне”).
- •21. ”Батько Горіо”о.Бальзака як драма повсякденного життя.
- •22. Тема грошей у романі о. Бальзака ”Батько Горіо”
- •23 Особливості лірики Лермонтова
- •24. Принципи створення національного характеру у новелістиці п.Меріме.
- •25. Аналіз однієї з новел п.Меріме (за вибором)
- •26. ”Пані Боварі” г.Флобера як втілення “об’єктивного методу” французького реаліста.
- •27. Образ е.Боварі, засоби його створення.
- •28. Порівняльний аналіз образів б.Шарп та е.Седлі в романі у. Теккерея «Ярмарок марнославства».
- •29. ”Ярмарок марнославства” в.Теккерея. Розкриття снобізму як головної “хвороби” англійського суспільства.
- •30. Новелістика Мопассана
- •31. Натуралізм у французькій літературі.
- •32. Цикл романів е.Золя «Ругон-Макари». Склад і задум.
- •33. Тематика, проблематика та жанрова своєрідність новелістики е.По.
- •34. Аналіз однієї з новел е.По «Падіння дому Ашерів».
- •35. Розвиток особистості в п’єсі г.Ібсена “Ляльковий дім”.
- •36. Сутність конфлікту в романі о.Уайльда “Портрет Доріана Грея”, його моральний аспект.
- •37 Самотність і відчуження людини в новелі ф.Кафки „Перевтілення”
- •38.Образ нескореної людини у повісті е.Хемінгуея “ Старий і море ”
- •39. Символіка повісті е.Хемінгуея “ Старий і море ”.
- •40. Постмодернізм в літературі.
- •41. Роман "Євгеній Онєгін" - "енциклопедія російського життя"
- •42. Жіночі образи в романі о.Пушкіна “Євгеній Онєгін”.
- •43. Ліричні відступи в романі о. Пушкіна "Євгеній Онєгін"
- •44. Роман м.Лермонтова “Герой наш о го часу ” як філософський та психологічний роман.
- •45. Образ Печорiна у романi Михайла Лермонтова "Герой нашого часу"
- •46. Національно-фольклорна основа збірки м.В.Гоголя “Вечори на хуторі поблизу Диканьки”.(1831-1832 р).
- •47. “Вечори на хуторі поблизу Диканьки” як зразок романтичної літератури.
- •48. Тема маленької людини в повісті Гоголя Шинель
- •49. Проблема російського народного характеру в «Записках мисливця» і.Тургенєва
- •50. Злочин і кара» ф.Достоєвського як філософський роман.
- •51.Особливості психологічного дослідження особистості в романі ф.Достоєвського «Злочин і кара».
- •52.Зображення життя знедолених в романі ф.Достоєвського «Злочин і кара».
- •53. Проблема вибору в оповіданні Толстого «Після балу»
- •54.Художні особливості ранніх оповідань а.Чехова.
- •56. Лірика с. О. Єсеніна: основні мотиви, зв'язок з фольклором.
- •57.Морально-філософська проблематика роману м.Булгакова «Майстер і Маргарита».
- •58. Поема а.Ахматової «Реквієм»: проблематика та художні особливості.
- •59. Тема Великої Вітчизняної війни в російській літературі хх ст. (Аналіз одного з творів на вибір).
- •60.Естетичні пошуки сучасної зарубіжної літератури на прикладі аналізу одного твору (за вибором студента).
21. ”Батько Горіо”о.Бальзака як драма повсякденного життя.
Роман був написаний восени 1834 р.
Досліджуючи в романі буденне життя, Бальзак побачив всю його глибину, сповнену напруженості і пристрастей. Роман побудований на сплетінні двох сюжетних ліній: долі молодого Ежена Растіньяка, що приїхав з провінції „вибитися в люди”, та старого комерсанта Горіо, життєва гра якого вже закінчувалась Растіньяк - розумний, цілеспрямований, у нього добре серце, але прихований драматизм ситуації полягає в тому, що ці його позитивні риси поступово втрачаються під натиском безжального життя, в якому все тримається на егоїстичному інтересі та владі грошей. „Диявол розкошів влучив йому саме у серце”, і тому, засвоївши уроки віконтеси де Боссан та каторжника Вотрена, Растіньяк починає боротьбу за свій особистий успіх .
Особливо вражав Растіньяка Вотрен.
Природа наділила його силою характеру. Він мав великий життєвий досвід і добре зрозумів рушійні закони суспільного життя. Вотрен – хижак, і тому із спокійним цинізмом пояснює Растіньяку жахливу істину: щоб розбагатіти, треба забути про честь і совість. А також те, що влада золота все в житті робить предметом купівлі та продажу. Підтвердженням останнього стало зображення в романі долі батька Горіо.
Батько Горіо – типовий обмежений буржуа, що збагатився завдяки застосованим ним колись вправним комерційним махінаціям.
Його зовнішнє життя звичайне, банальне. Але, заглиблюючись у свого героя, автор виявляє страшну життєву драму Горіо. Безмежна любов до дочок поступово стає ним неконтрольованою, він віддає їм все, насамперед гроші, а пізніше і все до останньої крихти, внаслідок чого вони перетворюються на бездумних егоїсток, що не знаходять часу побути біля батька в його останні хвилини. Особливого драматизму додає життєвий висновок Горіо: „За гроші купиш все, навіть дочок. А мої гроші, де вони?” Гроші зруйнували найсвятіше – любов дітей до своїх батьків.
Роман ще був задуманий і розпочатий ним за розробленою моделлю як монороман про сумну долю старого вермішельника, з однією сюжетною лінією і зосередженістю дії в одному місці, в пансіоні мадам Воке. Тут Ежен Растіньяк ще належав до другорядних персонажів з «обслуговуючою» функцією. Оскільки він мав доступ в аристократичні салони, то був ланкою зв'язку між Горіо та його дочками й інформував його про їхнє світське життя. Та в процесі роботи над романом Бальзака захопила історія молодого провінціала, який приїжджає до Парижа робити кар'єру і свій шлях розпочинає з пансіону мадам Воке. В результаті Растіньяк не тільки стає самостійним персонажем, а й урівнюється в правах з батьком Горіо, вносить у роман свою окрему тему, свою соціальну й моральну проблематику. Структура роману ускладнилася, з'явилися пов'язані між собою, але водночас і різні за змістом сюжетні лінії, що відкрило перед письменником нові можливості в дослідженні й зображенні сучасного суспільства.
Тут перед нами постають різні соціальні світи, які є полюсами тогочасного суспільства, причому письменник не лише протиставляє їх, а й прагне розкрити внутрішні зв'язки й співвідношення між ними. Співвіднесені між собою, ці різні світи по-новому освітлюють один одного, розкриваються новими гранями й властивостями.