- •1.Поняття про міф, міфологію, категорії міфів.
- •2.Антична міфологія. Міфи про богів та героїв Греції.
- •3. Жанр байки у світові літературі
- •4.Жанр “високої комедії” у творчості Мольєра
- •5. Епоси Гомера «Ілліада» та «Одіссея». Міфологічна основа та зміст.
- •6. Герої та поетика епосів Гомера
- •7. Трагедія в.Шекспіра “Гамлет”. Суть конфлікту
- •8.Жанр сонету в літературі доби Відродження.
- •9.Проблематика трагедії “Фауст” в.Гете
- •10. Просвітництво, його ідейно-естетичні засади та представники
- •11. “Робінзон Крузо”д.Дефо як просвітницька апологія людини
- •12. Образ Робінзона Крузо (за романом д.Дефо «Робінзон Крузо»).
- •13. Романтизм як художня система.
- •14. «Малюк Цахес» е.Т.А.Гофмана. Жанрова своєрідність твору.
- •15. Моральна проблематика «Малюка Цахеса» е.Т.А.Гофмана.
- •16. Лірика г. Гейне.
- •17. Поезія а. Міцкевича
- •18. Роль в.Скотта у створенні жанру історичного роману.
- •19. Роман “Червоне і чорне” ф.Стендаля як “хроніка хіх століття”
- •20. Образ ж.Сореля (за романом ф.Стендаля “Червоне і чорне”).
- •21. ”Батько Горіо”о.Бальзака як драма повсякденного життя.
- •22. Тема грошей у романі о. Бальзака ”Батько Горіо”
- •23 Особливості лірики Лермонтова
- •24. Принципи створення національного характеру у новелістиці п.Меріме.
- •25. Аналіз однієї з новел п.Меріме (за вибором)
- •26. ”Пані Боварі” г.Флобера як втілення “об’єктивного методу” французького реаліста.
- •27. Образ е.Боварі, засоби його створення.
- •28. Порівняльний аналіз образів б.Шарп та е.Седлі в романі у. Теккерея «Ярмарок марнославства».
- •29. ”Ярмарок марнославства” в.Теккерея. Розкриття снобізму як головної “хвороби” англійського суспільства.
- •30. Новелістика Мопассана
- •31. Натуралізм у французькій літературі.
- •32. Цикл романів е.Золя «Ругон-Макари». Склад і задум.
- •33. Тематика, проблематика та жанрова своєрідність новелістики е.По.
- •34. Аналіз однієї з новел е.По «Падіння дому Ашерів».
- •35. Розвиток особистості в п’єсі г.Ібсена “Ляльковий дім”.
- •36. Сутність конфлікту в романі о.Уайльда “Портрет Доріана Грея”, його моральний аспект.
- •37 Самотність і відчуження людини в новелі ф.Кафки „Перевтілення”
- •38.Образ нескореної людини у повісті е.Хемінгуея “ Старий і море ”
- •39. Символіка повісті е.Хемінгуея “ Старий і море ”.
- •40. Постмодернізм в літературі.
- •41. Роман "Євгеній Онєгін" - "енциклопедія російського життя"
- •42. Жіночі образи в романі о.Пушкіна “Євгеній Онєгін”.
- •43. Ліричні відступи в романі о. Пушкіна "Євгеній Онєгін"
- •44. Роман м.Лермонтова “Герой наш о го часу ” як філософський та психологічний роман.
- •45. Образ Печорiна у романi Михайла Лермонтова "Герой нашого часу"
- •46. Національно-фольклорна основа збірки м.В.Гоголя “Вечори на хуторі поблизу Диканьки”.(1831-1832 р).
- •47. “Вечори на хуторі поблизу Диканьки” як зразок романтичної літератури.
- •48. Тема маленької людини в повісті Гоголя Шинель
- •49. Проблема російського народного характеру в «Записках мисливця» і.Тургенєва
- •50. Злочин і кара» ф.Достоєвського як філософський роман.
- •51.Особливості психологічного дослідження особистості в романі ф.Достоєвського «Злочин і кара».
- •52.Зображення життя знедолених в романі ф.Достоєвського «Злочин і кара».
- •53. Проблема вибору в оповіданні Толстого «Після балу»
- •54.Художні особливості ранніх оповідань а.Чехова.
- •56. Лірика с. О. Єсеніна: основні мотиви, зв'язок з фольклором.
- •57.Морально-філософська проблематика роману м.Булгакова «Майстер і Маргарита».
- •58. Поема а.Ахматової «Реквієм»: проблематика та художні особливості.
- •59. Тема Великої Вітчизняної війни в російській літературі хх ст. (Аналіз одного з творів на вибір).
- •60.Естетичні пошуки сучасної зарубіжної літератури на прикладі аналізу одного твору (за вибором студента).
46. Національно-фольклорна основа збірки м.В.Гоголя “Вечори на хуторі поблизу Диканьки”.(1831-1832 р).
На початку 1830 рр. (перша частина - у 1831, друга - у 1832) виходять знамениті “Вечера на хуторе близ Диканьки”.
Вечори на хуторі…розкривають матеріально-побутове життя українського народу,а також духовні і моральні основи народної душі. Національно-фолькльорна основа дає можливість уявити життя укр.народу в широкому спектрі: використовуються пісні, прислів'я, приказки, легенди,які слугують розкриттям душі українців їх понять про добро і зло, любов і ненависть, совість і зраду. Гоголь розкриває здоровий народний дух і високі моральні якості своїх співвітчизників, не приховуючи при цьому негативних моментів.
*зображення народних свят, гулянь, національних костюмів, звичаїв, страв національної кухні – розкриває особливості індивідуальної народної культури і побуту;
*важливим поетичним елементом повісті в збірці являється магічно-казкова фантастика, яка в більшості випадків не характерна містиці. З одного боку укр. демонологія свідчить про гострий розум і здоровий сенс її авторів. З іншого вона дає можливість в поєднанні реального і ірреального відчути філософський підтекст в пізнанні українцями потойбічного життя;
*дійсно національну основу має і жанр гумору в «Вечорах…», його різноманітність відтінків;
Створення Гоголем повісті відрізняється оригінальністю: поетизуючи життя укр.народу йому вдалося уникнути його ідеалізації, представлений автором багатообразний романтичний світ, наповнений морально-філософською проблематикою, національно-фолькльорна основа дала можливість проникнути в початкові основи народної душі.
47. “Вечори на хуторі поблизу Диканьки” як зразок романтичної літератури.
На початку 1830 рр. (перша частина - у 1831, друга - у 1832) виходять знамениті “Вечера на хуторе близ Диканьки”. Гоголь відмежовував свій художній світ від примітивного українофільства, яке носило лише етнографічний характер. Відтак центром такого необарокового світу Гоголя стає дуалізм божественного і диявольського. Біс, чорт — чи не головний персонаж "Вечорів на хуторі біля Диканьки". Цей образ Гоголь брав із народних повір'їв. Демонізм перетворює ці твори на лабіринти й провалля, де зіштовхуються безкінечні знаки диявола і Бога, де розгортаються опозиції — "дві душі", українська та імперська, жіноча й чоловіча природа, краса і смерть, творчість і безум, віра і зрада.
Створення Гоголем повісті відрізняється оригінальністю: поетизуючи життя укр.народу йому вдалося уникнути його ідеалізації, представлений автором багатообразний романтичний світ, наповнений морально-філософською проблематикою, національно-фолькльорна основа дала можливість проникнути в початкові основи народної душі.
Україна, як вона постає зі сторінок "Вечорів", зовсім не реально-історична, та й годі шукати в творах Гоголя реалізму. Якщо вже реалізм, то гротескний, скроєний із фантастики, бароковий, заснований на поєднанні непоєднуваного.
Отож, і Україна його "Вечорів на хуторі біля Диканьки" — гротесковий край, де зібрані майже опереточні любовні пари, персонажі народного анекдоту, вертепу, нечиста сила, романтично-містичні й фантастичні образи-символи.Близькість і взаємну проникність бісівського й людського, що властиві українському фольклорові, Гоголь трактує як ствердження постійної і довічної боротьби двох сил — Бога і диявола. Отож, вже у "Вечорах" геніальність і природжена моральність та богобоязливість Гоголя спонукають його "викуповувати" свою Малоросію, яку він по-справжньому любив, разом з її поетичністю й історією. І не лише текстуально, а й життєво Гоголь повертається знову до України після виходу "Вечорів".Романтична ідеалізація України немовби компенсувала прагматичний підтекст виходу "Вечорів".