34. Аналіз однієї з новел е.По «Падіння дому Ашерів».

Одним з класичних прикладів психологічного і "страшного" оповідання Едгара По є "Падіння дому Ашерів" – напівфантастична розповідь про останній візит оповідача в старовинний маєток свого приятеля, про дивну хворобу леді Маделін, і про ще більш дивну психічну хворобу Ашера, про таємничий внутрішній зв'язок між братом і сестрою і надтаємничий зв'язок між будинком і його мешканцями, про передчасні похорони, про смерть брата і сестри, і, нарешті, про падіння дому Ашерів у похмурі води озера і про втечу оповідача, який ледь врятувався у момент катастрофи.

"Падіння дому Ашерів" – порівняно короткий твір, який вирізняється оманливою простотою і ясністю, за якими приховуються глибина і складність. З одного боку, головним предметом зображення в ньому служить хворобливий стан людської психіки, свідомість на межі божевілля, з іншого – тут зображена душа, тремтяча від страху перед грядущим і неминучим жахом.

Дім Ашерів, у його символічному значенні, - своєрідний світ, який перебуває у стані глибокого розладу, згасає, мертвіє, знаходиться на порозі повного зникнення. Колись це був прекрасний світ, де життя людське протікало в атмосфері творчості, де розцвітали живопис, музика, поезія, де законом був Розум, а володарем – Думка. Тепер дім Ашерів знелюднів, став пусткою і набув рис напівреальності. Трагедія останніх мешканців цього світу випливає з непереможної влади, яку дім має над ними, над їх свідомістю, вчинками. Вони не здатні покинути його і приречені померти, ув'язнені у спогадах про ідеал. Будь-яке зіткнення з реальністю для них хворобливе, і живуть вони в страху перед жахом, який може уразити їх при зіткненні з дійсним життям. Як каже Родерік Ашер, його лякає не небезпека, а її "абсолютній результат" – жах. В образі Родеріка Ашера втілений страх перед життям, реальністю. Духовне начало в ньому витіснило матеріальне, що тягне за собою втрату бажання жити, розлад особистості. Він передрікає собі втрату розуму і самого життя у боротьбі з "похмурим фанатизмом – страхом". У фіналі розповіді передчуття його здійснюються: він гине, уражений жахом і божевіллям, і сам дім Ашерів валиться в мертві води чорного озера.

Надзвичайний ефект оповідання полягає в тому, що внутрішня драма Ашерів, ніби "проектується" назовні. Душевному стану Родеріка відповідає безпросвітна внутрішня обстановка будинку, зигзагоподібна тріщина на фасаді, напівмертві дерева, чорне і похмуре озеро, в якому відображаються глухі стіни і сліпі вікна.

"Жах душі", відтворений в "Падінні дому Ашерів", відноситься до тієї сфери людських емоцій, яку прийнято позначати поняттям "страх", і сама новела стоїть у довгому ряді інших оповідань Едгара По, які зображають страх людини перед життям і смертю.

Однак "Падіння дому Ашерів" відрізняється від них особливим синтезом, психологічною сконцентрованістю, трактуванням предмету на більш високому рівні. Ця новела зображує вже не страх перед життям або страх перед смертю, а страх перед страхом життя і смерті, тобто по особливому витончену і смертоносну форму жаху душі.