28. Порівняльний аналіз образів б.Шарп та е.Седлі в романі у. Теккерея «Ярмарок марнославства».

Образ Ярмарку марнославності, що поєднує всі компоненти виповідання, постає як символ, який містить не лише осуд марнотності земного існування, а й звеличення земних утіх. Сюжетним центром книги автор зробив одну з вічних тем світової культури — історію двох жінок, подруг і суперниць.

Ребекка (Беркі) Шарп:

- Вона сирота, момент виходу з пансіону – момент початку боротьби за місце в житті.

- Беккі не зупиняється ні перед чим, аби бути багатою, жити так, як їй хочеться, бути на висоті в суспільстві.

- Відмовившись від позитивних героїв, Теккерей головною героїнею свого твору зробив Беккі Шарп. Беккі – типове явище в буржуазному суспільстві і водночас його результат. Життєві обставини, в які вона з дитинства потрапила, навчили її брехати і лицемірити. Вона рано зрозуміла всесильну владу грошей у людському суспільстві. Її боротьба за місце в житті розпочалася з усвідомлення того, що гроші і суспільне становище – єдина мета її існування, а також того, що багатство скрізь відкриває їй двері

- Вона егоїстична, жорстока, безсердечна; їй притаманне марнославство.

- Вона авантюристка, одна з багатьох, вона не виняток, але вона розумніша за інших.

- На її вчинки гроші дають можливість іншим дивитись поблажливо.

- Але: Беккі позбавлена святенництва, вона відверто судить про себе і про інших, і розуміє, що тільки гроші можуть дати їй бажане, і заради них вона здатна на все.

Змальовуючи долю своєї героїні, письменник весь час підкреслює, що безпринципність Беккі не є проявом індивідуальної хибності характеру: вона є результатом певних суспільних закономірностей. До того ж, Теккерей не намагається засудити свою героїню, адже вважає, що суспільство повною мірою має нести відповідальність за наміри і вчинки людей.

Емілія Седлі - донька лондонського купця, досить заможної людини. Вона була незвичайною дівчиною з добрим серцем, мала багато подруг у пансіоні.

Ребекка Шарп платила за пансіон своєю працею з маленькими дітьми. До неї і директорша міс Пінкертон ставилася не так люб´язно, як до Емілії.

Емілія спочатку ніби позитивна героїня. Вона привітна, добра, хвилювалася за подругу, намагалася компенсувати той недолік домашнього тепла, якого та була позбавлена, залишившись сиротою. Але той факт, що вона забула про батьків, повністю перекреслив репутацію Емілії як "голубої героїні".

Беккі - повна протилежність Емілії. Вона честолюбна, розумна, привітна і красива, її очі та посмішка могли обманути недосвідчену людину. Беккі прагнула вибороти місце серед аристократів.

Опинившись у столиці Франції, Ребекка посіла постійне місце у столичному аристократичному товаристві. Вона народила хлопчика, але дитині приділяла обмаль часу.

Усюди Беккі знаходила коханців. Одним із них був лорд Стайн, з яким вона кохалася за гроші. Родон покинув Беккі і попросив брата піклуватися про сина - молодого Родона.

Емілія, батько якої розорився внаслідок падіння курсу акцій, вийшла заміж за Джорджа Осборна проти волі батьків. Вони теж поїхали до Брюсселю, де чоловік взяв участь у війні. Джордж загинув, Емілія дуже переживала і зберігала пам´ять про нього, не помічаючи благородних вчинків закоханого в неї Доббіна. Зрештою, вона вийшла заміж за нього.

Ребекка ходила до церкви, її прізвище можна було знайти в усіх доброчинних списках, але їй так і не довелося стати леді Кроулі.

Автор не засудив жодної з героїнь. Він вважав, що причиною всьому було суспільство, яке створило такі умови для життя. Герої - лише учасники Ярмарку, де все продавалося і купувалося. Вони були ляльками ярмаркового театру маріонеток, дуже схожі на живих людей. Ці маріонетки рухалися не з власної волі, а відповідно до того, за яку ниточку смикав їх лялькар в образі автора.