3. Аналіз джерел фінансування майна підприємства за допомогою матричного (шахового) балансу

Баланс підприємства можна подати у вигляді матриці, рядки якої – статті активу, графи – статті пасиву. Розмір матриці залежить від кількості статей активу та пасиву балансу, але достатньо обмежитись кількістю статей агрегованого балансу. Загальна структура матричного балансу подана у табл. 5.1.

Таблиця 5.1

Квадранти матричного балансу

Пасив	Власний капітал	Залучений капітал	Баланс
Актив
Необоротні активи
Оборотні активи
Баланс

Матричний баланс може складатися на конкретну дату (початок чи кінець періоду), за змінами за період (різницевий), баланс руху коштів.

Порядок складання матричного балансу:

– вибір розміру матриці на базі агрегованого балансу;

– заповнення підсумкового рядка та підсумкового стовпця матриці за даними агрегованого балансу;

– послідовний вибір джерел фінансування, починаючи з першого рядка активу;

– перевірка усіх балансових підсумків по вертикалі та горизонталі таблиці-матриці.

Джерела фінансування підбирають у послідовності, представленій у табл. 5.2.

Таблиця 5.2

Взаємозв’язок статей активу та пасиву балансу

Актив	Пасив
Необоротні активи	статутний капітал; інші види власного капіталу; прибуток; довгострокові зобов’язання
Запаси	статутний капітал (залишок); інші види власного капіталу (залишок); прибуток (залишок); довгострокові зобов’язання (залишок); поточні кредити та позики; кредиторська заборгованість
Дебіторська заборгованість	кредиторська заборгованість; поточні кредити та позики (залишок)
Поточні фінансові інвестиції	прибуток (залишок); кредиторська заборгованість (залишок)
Грошові кошти та їх еквіваленти	прибуток (залишок); поточні кредити та позики (залишок); кредиторська заборгованість (залишок)

Використання наступного джерела свідчить про певне зниження якості забезпечення джерелами коштів. Якщо виникає необхідність використання джерел, що не ввійшли до списку, це свідчить про неефективне використання (іммобілізацію) коштів.

Лекція 5.2

Аналіз та використання фінансового левериджу

Питання:

1. Аналіз показників структури капіталу підприємства.

2. Поняття левериджу та механізм його формування.

3. Аналіз рівня фінансового левериджу.

1. Аналіз показників структури капіталу підприємства

Структура джерел формування капіталу багато в чому визначає фінансовий стан підприємства. У зв’язку з цим, важливими показниками є показники структури підприємства, що характеризують його фінансову стійкість.

Коефіцієнти структури капіталу:

• коефіцієнт фінансової незалежності (фінансової автономності, концентрації власного капіталу) – відношення власного капіталу (І розділ пасиву балансу) до загальної величини капіталу (підсумок балансу). Цей коефіцієнт показує частку коштів, вкладених власниками у загальну вартість майна підприємства. Теоретично вважається достатньою частка власних коштів 50%, коли шляхом продажу власного капіталу можна погасити усі зобов’язання (тобто нормативне значення коефіцієнту незалежності ≥0,6, критичне значення 0,5);

• коефіцієнт фінансової залежності– відношення загальної величини капіталу до суми власного капіталу. Цей коефіцієнт показує, скільки гривень активів припадає на одну гривню власних засобів, він характеризує ступінь залежності підприємства від позикових коштів (нормативне значення складає ≤2);

• коефіцієнт концентрації позикового капіталу – відношення позикового капіталу (ІІ-V розділи пасиву балансу) до загальної суми капіталу підприємства. Показує частку позикового капіталу у формуванні активів підприємства. Нормативне значення повинно бути ≤0,4, критичне значення складає 0,5;

• коефіцієнт фінансового ризику (заборгованості, плече фінансового важеля) – відношення позикового капіталу підприємства до власного. Він показує ступінь участі позикового капіталу у формуванні активів підприємства, характеризує ступінь ризику непогашення зобов’язань. Нормативне значення ≤0,5, критичне значення дорівнює 1;

• коефіцієнт фінансування – відношення власного капіталу до позикового. Він показує ступінь участі власного капіталу у формуванні активів підприємства. Нормативне значення ≥2, критичне значення дорівнює 1.

Оцінка змін у структурі пасивів може бути різною з позиції інвесторів та з позиції підприємства. Для банків та інвесторів більш прийнятна ситуація, коли у клієнта висока частка власного капіталу, бо це мінімізує фінансовий ризик. Підприємство, як правило, зацікавлене у залученні позикових коштів.

Слід зауважити, що рекомендовані значення показників можуть різнитися для різних галузей економіки. В галузях з високою оборотністю капіталу підприємства зберігатимуть достатньо високу фінансову стійкість навіть при частці власного капіталу, меншій за половину. Водночас у капіталомістких галузях з тривалим оборотом коштів частка позикових коштів 40-50% може бути небезпечною для фінансової стійкості.