Тема 8 аналіз фінансової стійкості підприємства

Питання:

1. Поняття фінансової стійкості і фактори, що її забезпечують.

2. Аналіз абсолютних показників фінансової стійкості.

3. Аналіз відносних показників фінансової стійкості.

1. Поняття фінансової стійкості і фактори, що її забезпечують

Фінансова стійкість підприємства – це такий стан його фінансових ресурсів, їх розподіл та використання, яке забезпечує розвиток підприємства на основі росту прибуткуй капіталу при збереженні платоспроможності й кредитоспроможності в умовах припустимого рівня ризиків.

Фінансова стійкість – це певний стан рахунків підприємства, яке гарантує його постійну платоспроможність.

Фінансова стійкість тісно пов’язана із взаємовідносинами між статтями активу та пасиву балансу. Кожна стаття активу має свої джерела фінансування у пасиві (рис. 8.1).

Джерелом фінансування довгострокових (необоротних) активів, як привило, є власний капітал та довгострокові позикові кошти. В залежності від джерел формування, загальну суму поточних активів прийнято поділяти на:

а) змінну частину (створену за рахунок короткострокових зобов’язань);

б) постійну частину (створену за рахунок перманентного капіталу).

Необоротні активи		Власний основний капітал та довгострокові кредити	Постійний (перманентний) капітал
Поточні активи	Постійна частина	Власний оборотний капітал
	Змінна частина	Короткостроковий позиковий капітал

Рис. 8.1. Взаємозв’язок між статтями активу и пасиву балансу

Доцільно, щоб поточні активи наполовину були сформовані за рахунок власного, а наполовину – за рахунок позикового капіталу. Нестача власного оборотного капіталу веде до збільшення змінної та зменшення постійної частини поточних активів, що свідчить про посилення фінансової залежності та нестійкості його положення.

Фінансова стійкість характеризується різними факторами внутрішнього та зовнішнього походження.

Внутрішні фактори фінансової стійкості:

1. галузева приналежність підприємства;

2. склад та структура продукції, послуг;

3. технічна організація виробництва й управління;

4. структура й динаміка витрат підприємства;

5. склад та структура активів підприємства і стратегія управління ними;

6. склад і структура прибутку, його розподіл;

7. кошти, що мобілізуються на ринку позикового капіталу (чим більше коштів може залучити підприємство, тим більше його фінансові можливості, а одночасно й ризик).

Зовнішні фактори фінансової стійкості:

1. фаза економічного циклу національної економіки;

2. загальна політична та економічна стабільність;

3. платоспроможний попит населення;

4. пануюча в суспільстві техніка й технологія;

5. конкурентна боротьба;

6. податкова й кредитна політика держави;

7. інфляція та зміни курсів валют;

8. ступінь розвитку фінансового й страхового ринків;

9. налагодженість економічних зв’язків з контрагентами.

2. Аналіз абсолютних показників фінансової стійкості

Важливим показником фінансової стійкості підприємства є забезпеченість матеріальних оборотних активів (запасів) джерелами їхнього фінансування.

Для проведення оцінки фінансової стійкості можна скористатися балансовою моделлю:

F + Z + R^а = C^c + K^Т + K^t + K^o + R^p,

де F – необоротні фонди;

Z – запаси та витрати;

R^а – грошові кошти та їх еквіваленти, дебіторська заборгованість та інші активи;

C^c – власний капітал;

K^Т – довгострокові кредити й позики;

K^t – короткострокові кредити й позики;

K^o – позички, не погашені в строк;

R^p – кредиторська заборгованість та інші пасиви.

Враховуючи, що довгострокові кредити й позики спрямовуються переважно на фінансування основних засобів та капіталовкладень, перетворимо вихідну балансову формулу:

Z + R^а = C^c + K^Т + K^t + K^o + R^p – F ;

Z + R^а = [(C^c + K^Т) – F] + [K^t + K^o + R^p].

Звідси можна зробити висновок, що при умові обмеження запасів і витрат Z величиною власних оборотних засобів Z ≤ (C^c + K^Т) – F, буде виконуватися умова платоспроможності підприємства, тобто грошові кошти, їх еквіваленти та активні розрахунки (дебіторська заборгованість) покриють короткострокову заборгованість підприємства: R^а ≥ K^t + K^o + R^p.

Таким чином, співвідношення вартості матеріальних оборотних засобів і величин власних та позикових джерел їхнього формування визначає фінансову стійкість підприємства.

Показники, що характеризують джерела формування запасів:

1. наявність власних джерел формування запасів (E^c):

E^c = C^c – F;

2) наявність власних та довгострокових джерел формування запасів (E^Т):

E^Т = (C^c + К^Т) – F;

3) загальна величина джерел формування запасів (E^Σ):

E^Σ = (C^c + К^Т) – F + K^t;

На основі цих показників розраховуються показники забезпеченості запасів джерелами фінансування:

1) надлишок (+) або нестача (–) власних джерел формування запасів (±E^c):

±Е^с = Е^с – Z;

2) надлишок (+) або нестача (–) власних та довгострокових джерел формування запасів (±E^Т):

±Е^Т = Е^Т – Z;

3) надлишок (+) або нестача (–) загальної величини джерел формування запасів(±E^Σ):

±E^Σ = E^Σ – Z.

Для визначення типу фінансової стійкості використовується трьохвимірний показник:

,

х₁=±Е^с,

х₂=±Е^Т,

х₃=±E^Σ.

Функція S(x) визначається наступним чином:

.

У відповідності з забезпеченням запасів певними джерелами фінансування їхнього фінансування виділяють чотири типи фінансової стійкості.

Типи фінансової стійкості:

1. абсолютна стійкість: – для забезпечення запасів достатньо власних джерел коштів, платоспроможність гарантована (крайній тип);

2. нормальна стійкість: – для забезпечення запасів достатньо власних та довгострокових позикових джерел коштів, платоспроможність гарантована;

3. нестійкий стан: – для забезпечення запасів використовуються власні, довгострокові та короткострокові позикові джерела коштів, платоспроможність порушена, але може бути відновлена;

4. кризовий стан: – для забезпечення запасів недостатньо джерел їхнього формування, платоспроможність порушена, мають місце прострочені кредити, кредиторська заборгованість.

Додатково можна розрахувати запас стійкості фінансового стану підприємства (днів):

,

де ВР– виручка від реалізації продукції (чиста).

Знання меж зміни джерел коштів для покриття вкладень капіталу у основні фонди чи запаси дозволяє генерувати такі потоки господарських операцій, які ведуть до покращення фінансового стану підприємства, до підвищення його фінансової стійкості.