3. Аналіз грошових потоків за непрямим методом

Непрямий метод передбачає перегрупування даних звіту про фінансові результати з метою перерахунку фінансових потоків уу грошові за звітний період.

Чистий грошовий потік від операційної діяльності:

ЧГП_ОД = ФР_ОД + А_ОЗ + А_НМА ± ΔЗНВП ± П(З)_КР ± П(З)_НД + В_В ± ΔДЗ ±

± ΔЗ ± ΔПЗ ± ΔВМП ± ΔДМП – В_С – П_ПР – РК_НП,

де ФР_ОД – фінансовий результат від операційної діяльності;

А_ОЗ – амортизація основних засобів;

А_НМА – амортизація нематеріальних активів;

ΔЗНВП – зміна забезпечень наступних виплат і платежів;

П(З)_КР – прибуток (збиток) від нереалізованих курсових різниць;

П(З)_НД – прибуток (збиток) від неопераційної діяльності;

В_В – виплати на сплату відсотків;

ΔДЗ – зміна суми дебіторської заборгованості;

ΔЗ – зміна вартості запасів;

ΔПЗ – зміна суми поточних зобов‘язань;

ΔВМП – зміна витрат майбутніх періодів;

ΔДМП – зміна доходів майбутніх періодів;

В_С – сума сплачених відсотків;

П_ПР – податок на прибуток;

РК_НП – рух коштів від надзвичайних подій.

Розрахунок чистого грошового потоку від інвестиційної та фінансової діяльності проводять, як при прямому методі.

Переваги непрямого методу:

• виявляє взаємозв’язок між різними видами діяльності підприємства;

• встановлює зв’язок між фінансовим результатом від звичайної діяльності до оподаткування та змінами в активах і пасивах підприємства за звітний період.

Лекція 6.2

Аналіз ефективності грошових потоків

Питання:

1. Аналіз обсягу і складу грошових активів підприємства.

2. Коефіцієнтний аналіз грошових потоків.

3. Управління грошовими потоками.

1. Аналіз обсягу і складу грошових активів підприємства

Грошові активи підприємства включають:

1. грошові кошти – готівка, кошти на рахунках у банках та депозити до запитання у національній та іноземній валюті;

2. еквіваленти грошових коштів – короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються у певні суми грошей та які характеризуються незначним ризиком зміни їхньої вартості.

Аналіз обсягу та складу грошових активів проводиться за даними балансу.

При цьому розраховуються наступні показники:

• абсолютні значення за статтями грошових коштів, поточних активів, поточних зобов‘язань, загальних активів;

• абсолютні відхилення за статтями грошових коштів;

• питома вага статей грошових коштів у поточних активах підприємства;

• питома вага статей грошових коштів у загальних активах підприємства;

• питома вага статей грошових коштів у поточних активах підприємства;

• темпи зростання грошових коштів;

• темпи зростання поточних зобов‘язань.

Недоліками в роботі підприємства вважається:

• зменшення питомої ваги грошових активів у поточних активах і загальних активах;

• перевищення темпів росту поточних зобов‘язань над темпом росту грошових активів (це приводить до зниження коефіцієнта абсолютної ліквідності).

Доцільно розраховувати мінімальний потрібний залишок грошових коштів:

,

де ГК_од – запланований грошовий оборот від операційної діяльності;

Коб_ГК – коефіцієнт оборотності грошових коштів попереднього періоду.

Розрахована величина порівнюється з фактичними залишками коштів і робиться висновок про достатність їх для ведення операційної діяльності підприємства.

З метою з’ясування впливу чинників на зміну залишку грошових активів підприємства використовується адитивна факторна модель:

ГА = П + (ВК – П) + ЗНВП + ДК + ПК + ДМП – НА – (ОА – ГА) – ВМП,

де ВК – власний капітал;

П – прибуток;

ЗНВП – забезпечення майбутніх витрат і платежів;

ДК – довгострокові зобов‘язання;

ПК – поточні зобов‘язання;

ДМП – доходи майбутніх періодів;

НА – необоротні активи;

ОА – оборотні активи;

ВМП – витрати майбутніх періодів.

Розрахунок впливу факторів можна провести способом абсолютних різниць.

При цьому за позитивними елементами факторної моделі знак впливу певного фактору прирівнюється до відхилення цього показника від базового періоду, а за від‘ємними – змінюється на протилежний.

Показники ефективності використання грошових активів підприємства:

1. Коефіцієнт оборотності грошових коштів (Коб_ГК):

,

де ВР – виручка від реалізації;

ГК – середньорічні залишки грошових коштів та їх еквівалентів.

Коефіцієнт оборотності грошових повинен зростати.

2. Відносна економія (перевитрата) грошових коштів (∆ГК):

,

де пл, ф – позначення планових та фактичних показників відповідно.

Додатне значення даного показника характеризує суму перевитрати коштів, а від’ємне – суму відносної економії.