1. Методика розрахунку страхових виплат з твп

Для розрахунку суми лікарняних необхідно визначити:  

• середньоденну  (середньогодинну) заробітну плату;  

• розмір страхового стажу;  

• дні (години) непрацездатності, що підлягають оплаті.

Загальна формула розрахунку лікарняних:

Л = З.П.с.д. × Кс.с. × Кд.н.,

де З.П.с.д. – середньоденна заробітна плата;

Кс.с. – коефіцієнт страхового стажу робітника;

Кд.н. – кількість днів тимчасової непрацездатності, згідно із листком непрацездатності, виданим у встановленому порядку.

Особливої уваги заслуговує показник середньоденної заробітної плати. Він розраховується так:

З.П.с.д. = З.П.р.п. / Кр.д.,

де З.П.р.п. – заробітна плата за розрахунковий період;

Кр.д. – кількість робочих днів за розрахунковий період.

Визначення розрахункового періоду для розрахунку середньої заробітної плати. Він визначається згідно із пп. 3, 4, 5, 6 Порядку №1266:

п.4 – якщо робітник працював більше 6-ти місяців, то розрахунковим періодом є останні 6 календарних місяців(з 1-го по 1-ше число), що передують місяцю, у якому настав страховий випадок;

п.5 – якщо робітник працював менше 6 місяців, то розрахунковим періодом є фактично відпрацьовані календарні місяці (з 1-го по 1-ше число);

п.6 – якщо робітник працював менше 1 календарного місяця, то розрахунковим періодом є фактично відпрацьований час перед настанням страхового випадку.

Визначення суми заробітної плати за розрахунковий період

п. 7 Порядку №1266 зарплата, для включення до розрахунку, має відповідати наступним умовам:

• вона повинна включатися до фонду оплати праці. До нього включається основна, додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які визначаються Інструкцією №5.

• з цих виплат сплачувалися страхові внески;

• ці виплати обкладалися податком з доходів фізичних осіб;

• ці виплати здійснено за відпрацьований час (звідси проблема обліку відпускних при визначенні серед. зарплати)

• виплати не повинні перевищувати граничної суми заробітної плати з якої сплачувалися страхові внески до фондів СС. Розмір граничної суми складає з 1.10.11=985×17=16745 грн; з 1.12.11=17068 грн.

п. 4 ч. 1 ст. 1 и ч. 3 ст. 7 ЗУ «Про збір та облік ЄВ на ЗДСС» від 8 липня 2010 № 2464-VІ максимальна величина бази нарахування єдиного соціального внеску (ЄСВ) - максимальна сума доходу застрахованої особи, яка дорівнює 15 (з 1.10.2011 - 17) розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Якщо перед настанням страхового випадку застрахована особа не мала заробітку або якщо страховий випадок настав у перший день роботи, середня заробітна плата визначається, виходячи із місячної тарифної ставки (посадового окладу), встановленої на момент настання страхового випадку.

Коли на підприємстві встановлено неповний робочий день (робочий тиждень), середня заробітна плата обчислюється, виходячи з частини місячної тарифної ставки (посадового окладу), встановленої працівникові на момент настання страхового випадку.

Середній доход добровільно застрахованої особи обчислюється так:

Середньоденна заробітна плата (доход) =	Оподаткований доход (прибуток) за розрахунковий період, з якого сплачувалися страхові внески
	Кількість календарних днів за розрахунковий період (без урахування святкових і неробочих днів, встановлених законодавством)

Для застрахованої особи, якій встановлено підсумований облік робочого часу, застосовується:

Середньогодинна заробітна плата =	Нарахована за розрахунковий період заробітна плата
	Кількість відпрацьованих годин за певний період

Якщо застрахованій особі виплати призначаються у робочих органах виконавчих дирекцій ФСС ТВП і видаються довідки про середню заробітну плату за основним місцем роботи та за сумісництвом, середня заробітна плата (доход) обчислюється цими робочими органами сумарно.

Особам, які працюють за сумісництвом, середній заробіток для надання допомоги на період тимчасової непрацездатності обчислюється окремо за основним місцем роботи і окремо – за сумісництвом.