2. Види та субєкти недержавного пенсійного забезпечення

Суб'єктами недержавного пенсійного забезпечення є:

1. недержавні пенсійні фонди;

2. страхові організації, які уклали договори страхування довічної пенсії, страхування ризику настання інвалідності або смерті;

3. банківські установи, які уклали договори про відкриття пенсійних депозитних рахунків;

4. вкладники та учасники пенсійних фондів; вкладники пенсійних депозитних рахунків;

5. фізичні та юридичні особи, які уклали договори страхування довічної пенсії, страхування ризику настання інвалідності або смерті;

6. засновники пенсійних фондів;

7. роботодавці—платники корпоративних пенсійних фондів;

8. саморегулівні організації суб'єктів, які надають послуги у сфері недержавного пенсійного забезпечення;

9. органи державного нагляду і контролю у сфері недержавного пенсійного забезпечення; адміністратори пенсійних фондів;

10. компанії з управління активами;

11. зберігачі;

12. аудитори;

13. особи, які надають консультаційні та агентські послуги відповідно до цього Закону.

Недержавне пенсійне забезпечення здійснюється:

1. пенсійними фондами шляхом укладення пенсійних контрактів між адміністраторами пенсійних фондів та вкладниками таких фондів відповідно до цього Закону;

2. страховими організаціями шляхом укладення договорів страхування довічної пенсії, страхування ризику настання інвалідності або смерті учасника фонду відповідно до цього Закону та законодавства про страхування;

3. банківськими установами відповідно до цього Закону та законодавства про банківську діяльність шляхом укладення договорів про відкриття пенсійних депозитних рахунків для накопичення пенсійних заощаджень у межах суми, визначеної для відшкодування вкладів Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, що встановлюється згідно із законом.

Питання для самоконтролю

1. Навести визначення системи недержавного пенсійного забезпечення

2. Назвати субєктів недержавного пенсійного забезпечення

3. Які установи здійснюють недержавне пенсійне забезпечення?

4. Розглянути принципи системи недержавного пенсійного забезпечення

Тема 9. Недержавне соціальне страхування

Лекція 9.2

Активи недержавних пенсійних фондів

1. Склад активів пенсійного фонду, пенсійні внески

2. Управління активами недержавних пенсійних фондів

3. Пенсійні виплати

С. р.

4. Пенсійний контракт та пенсійна схема.

Мета: з’ясувати та охарактеризувати активи НПФ; визначити органи управління пенсійними активами; вивчити умови та види пенсійних виплат.

Література

Основна:

3. Про недержавне пенсійне забезпечення: Закон України від 9 липня 2003 року № 1057-ІV // Податки та бухгалтерський облік.—2003.-№75.

4. Внукова Н. М., Кузьминчук Н. В. Соціальне страхування: Навчальний посібник.—К.: Кондор, 2006.—С.17-46.

Додаткова:

5. Юрій С.І., Шаваріна М.П., Шаманська Н.В. Соціальне страхування: Підручник.—К.: Кондор.—2004.—с.13-29

1. Склад активів пенсійного фонду, пенсійні внески

Згідно з Розділом 1 ст.1, Розділом 2 ст. 6 ч. 3 ЗУ «Про недержавне пенсійне забезпечення» Пенсійні активи – активи пенсійного фонду страхової організації, банківської установи за рахунок яких здійснюються пенсійні виплати. Активи пенсійного фонду формуються за рахунок пенсійних внесків до цього фонду та прибутку, збиту, від інвестування пенсійних внесків.

Склад активів пенсійного фонду: (Розділ VІ)

1. активи в грошових коштах;

2. активи в цінних паперах;

3. інші активи згідно із законодавством.

Пенсійні активи у цінних паперах (2) складаються з:

1. цінних паперів, погашення та стримання доходу за якими гарантовано КМУ Радою міністрів АРК, місцевими радами, відповідно до законодавства.

2. акцій та облігацій українських емітентів, що пройшли лістинг та перебувають в обсягу на фондовій біржі або в торгівельно-інформаційній системі, обсяги торгів та яких становлять не менше 25% від загальних обсягів торгів на організаційно оформлених ринках цінних паперів України (крім цінних паперів, на які здійснюється підписка згідно із законодавством);

Лістинг – внески акцій компанії у список акцій, що котируються не певній біржі. Не внесені в цей список акції продаються «з прилавка», на «вуличному» ринку.

3. цінних паперів, погашення та отримання доходу за якими гарантовано урядами іноземних держав, при цьому встановлення вимог до рейтингу зовнішнього боргу та визначення рейтингових компаній здійснюються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку;

4. облігацій іноземних емітентів з інвестиційним рейтингом, який визначається Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку;

5. акцій іноземних емітентів, що перебувають в обігу на організованих фондових ринках та пройшли лістинг на одній з таких фондових бірж, як Нью-йоркська, Лондонська, Токійська, Франкфуртська, або у торгівельно-інформаційній системі НАСДАК (NASDAQ). Емітент цих акцій повинен проводити свою діяльність не менше ніж протягом 10 років і бути резидентом країни, рейтинг зовнішнього боргу якої визначається як у р. 3

Пенсійні активи пенсійного фонду в цінних паперах не можуть включати (Розділ VI ст. 48 ч.3):

1) цінні папери, емітентам яких є зберігач, особи, що здійснюють управління пенсійними активами, адміністратор (крім випадків, передбачених частиною другою ст. 49 ЗУ), аудитор (аудиторська фірма) та особи, що надають консультаційні, агентські або рекламні послуги з якими укладено пенсійним фондом відповідні договори, та їх пов’язані особи, засновники пенсійного фонду (крім випадків, передбачених частиною другою ст. 49 ЗУ)

2) цінні папери, які не пройшли лістинг фондової біржі або торгівельно-інформаційної системи, які зареєстровані у встановленому порядку (крім цінних паперів, погашення та отримання доходу за якими гарантовано відповідно до законодавства державою, органами місцевого самоврядування або третіми особами);

3) цінні папери, емітентами яких є інститути спільного інвестування, якщо інше не встановлено нормативно-правовими актами Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку;

інститути спільного інвестування – корпоративний інвестиційних фонд або пайовий інвестиційний фонд, який проводить діяльність, пов’язану з об’єднанням (залученням) грошових коштів інвесторів з метою отримання прибутку від вкладання їх у цінні папери інших емітентів, корпоративні права та нерухомість (Розділ 1 ст. 3 ЗУ «Про інститути спільного інвестування» від 15.03.2001 р. № 2299 – ІІІ)

4) векселі

5) похідні цінні папери

Пенсійні активи не можуть бути предметом застави і повинні використовуватися виключно для цілей інвестиційної діяльності НФП, виконання зобов’язань фонду перед його учасниками та оплати витрат, пов’язаних із здійсненням недержавного пенсійного забезпечення, а саме:

1) інвестування з метою отримання доходу на користь учасників фонду;

2) виконання договорів виплати пенсії на визначений строк, укладених з учасниками фонду, та для здійснення одноразових пенсійних виплат;

3) оплати договорів страхування ризику настання інвалідності або смерті учасника фонду, укладених із страховою організацією;

4) оплати послуг професійного адміністратора включаючи оплату рекламних та агентських послуг, пов’язаних з функціонуванням пенсійного фонду, та витрат на оприлюднення інформації про його діяльність;

5) сплати винагороди за надання послуг з управління активами пенсійного фонду;

6) оплати послуг зберігача;

7) оплати послуг з проведення планових аудиторських перевірок пенсійного фонду;

8) оплати послуг торговців цінними паперами (посередників), витрат на ведення обліку та перереєстрацію прав власності на активи пенсійного фонду;

9) оплати інших послуг.

На пенсійні активи не може бути звернене будь-яке стягнення або застосована конфіскація, якщо вони сформовані за рахунок коштів, отриманих на підставах, що не суперечать законодавству.

Згідно ст. 49 визначені загальні обмеження інвестиційної діяльності з пенсійними активами пенсійного фонду:

1) особа, що здійснює управління активами пенсійного фонду, під час провадження нею такої діяльності не має права:

- формувати пенсійні активи за рахунок позикових (кредитних) коштів;

- надавати майнові гарантії; забезпечені пенсійними активами, або будь-які кредити (позики) за рахунок пенсійних активів;

- укладати угоди купівлі-продажу або міні пенсійних активів з обов’язковою умовою зворотного викупу;

Згідно ст. 50 пенсійні внески сплачуються у розмірах та у порядку, встановлених пенсійним контрактом, відповідно до умов обраних пенсійних схем і можуть змінюватися.

Мінімальний розмір пенсійних внесків – 10% мінімальної заробітної плати у розрахунку не один місяць. Цей розмір має право встановити Рада пенсійного фонду.