Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Osnovi_okhoroni_pratsi_Den_2013.doc
Скачиваний:
26
Добавлен:
03.03.2016
Размер:
713.73 Кб
Скачать

Рекомендована література

Основна

[1; 2; 3;47; 48].

Додаткова

[1; 9; 18].

Семінарське заняття №2

ТЕМА 6. ПРОФІЛАКТИКА ТРАВМАТИЗМУ ТА ПРОФЕСІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ

План заняття

  1. Розслідування та облік нещасних випадків.

  2. Розслідування та облік профзахворювань і отруєнь.

  3. Розслідування та облік аварій.

Навчальні цілі:

поглибити, систематизувати та узагальнити знання студентів про:

- розслідування, облік та аналіз нещасних випадків, професійних захворювань і аварій;

- порядок і терміни розслідування нещасних випадків на виробництві;

- спеціальне розслідування нещасних випадків;

- порядок розслідування професійних захворювань на виробництві;

- порядок розслідування аварій.

План заняття

1. Розслідування та облік нещасних випадків.

2. Розслідування та облік профзахворювань і отруєнь.

3. Розслідування та облік аварій.

Проблемні питання для обговорення

  1. З якою метою проводяться розслідування нещасних випадків, професійних захворювань та аварій?

  2. Які фактори можуть призвести до травм?

  3. Як класифікуються нещасні випадки?

  4. Як розподіляються нещасні випадки за тяжкістю?

  5. Ким визначається тяжкість травм?

  6. Яким чином поділяються травми за кількістю потерпілих?

  7. Які нещасні випадки підлягають розслідуванню?

  8. Яким є склад комісії з розслідування одиночного нещасного випадку?

  9. Кого необхідно повідомити про одиночний тяжкий нещасний випадок?

  10. Кому надсилаються акти з розслідування нещасного випадку за формою Н-1?

  11. Який склад комісії з розслідування групового чи смертельного нещасного випадку?

  12. Хто призначає комісію з розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком?

  13. Кому надсилаються акти з розслідування групових нещасних випадків?

  14. Яким є порядок розслідування професійного захворювання?

  15. Як класифікуються аварії?

  16. Як розслідуються аварії I категорії?

  17. Як розслідуються аварії II категорії?

  18. Куди надсилаються акти з розслідування аварій?

Завдання

Підготувати презентацію згідно плану заняття, а також за нижче наведеними темами:

  • Порядок звітування про нещасні випадки.

  • Порядок обліку професійного захворювання.

  • Порядок обліку аварій.

  • Сучасний стан та динаміка аварійності в промисловості. Загальні закономірності залежності масштабів зруйнувань і тяжкості наслідків від виду технологічного процесу.

Семінар проводиться у формі ділової гри (ситуація надається викладачем безпосередньо на занятті)

Методичні рекомендації до семінарського заняття

При розгляданні першого питання насамперед треба зазначити, що відповідно до Закону України “Про охорону праці” (ст. 25) власник зобов’язаний проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій.

Порядок розслідування та облік нещасних випадків регламентується відповідно до Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях.

Нещасний випадок (травма) - це порушення анатомічної цілісності, фізіологічних функцій тканин чи організму людини в цілому, яке спричинене зовнішнім впливом. Травма є наслідком дії на людину небезпечних факторів, котрі можуть бути: механічними, термічними, електричними, хімічними, радіоактивними тощо. Відповідно, механічні фактори можуть призвести до поранення, ушибів, переломів; термічні - до опіків, теплових ударів, обморожень; електричні - загальних пошкоджень, опіків, металізації шкіри, електричних знаків, електроофтальмологічних ушкоджень; хімічні - до опіків, отруєнь; радіоактивні - до опромінення.

Нещасні випадки поділяються: по тяжкості, кількості потерпілих та зв’язку з виробництвом (страховій ознаці).

А. За тяжкістю нещасні випадки поділяються на мікротравми, легкі, тяжкі та смертельні.

Мікротравма - це травма, після якої непрацездатність триває не більше доби. Часто до таких травм відносяться травми шкіри, неглибокі порізи, незначні ушиби. Наприклад, потерпілий отримав поріз долоні, звернувся в медпункт. Лікар (фельдшер) виконав дезинфекцію порізу, наклав лейкопластир, запропонував повернутися на робоче місце або стати до роботи наступної зміни. Якщо потерпілий має можливість приступити до виконання роботи вже наступної зміни, то така травма вважається мікротравмою.

Легка травма - травма, результатом якої є нестійка втрата працездатності за професією більше як на одну добу. Після відповідного лікування стан здоров’я відновлюється повністю.

Тяжка травма призводить до стійкої втрати працездатності за професією (повністю або частково). Процес лікування, як правило, триває довго, при цьому може встановлюватися відповідна група інвалідності.

Смертельною вважається травма, після отримання якої смерть наступила одразу чи під час лікування, ще до встановлення групи інвалідності.

Тяжкість травм визначає лікувальний заклад згідно з Переліком травм, які відносяться до груп тяжкості, затвердженим Міністерством охорони здоров’я України. У процесі лікування тяжкість травми може бути змінена лікувально-технічною експертизою.

Б. За кількістю потерпілих травми поділяються на одиночні та групові.

Груповою вважається травма, що має три ознаки: одночасність, одна причина, кількість потерпілих від двох чоловік і більше.

В. За страховою ознакою (зв’язку з виробництвом) травми поділяються на виробничі та невиробничі.

До виробничих травм належать нещасні випадки, що сталися під час виконання робіт за нарядом, за розпорядженням адміністрації, при виконанні службових обов’язків або інших робіт на виробництві в урочний чи неурочний час, під час дії в інтересах підприємства за ініціативи працівника (попередження аварій, пожеж тощо), на вахті, під час відрядження, при доставці працівників на місце робіт чи з роботи на транспорті підприємства або орендованому ним транспорті, а також при слідуванні працівника на роботу (з роботи) на власному транспорті, якщо на його використання в службових цілях існує письмовий дозвіл адміністрації.

За результатами розслідування виробничих нещасних випадків складається акт за формою Н-1 (за винятком самогубства, природної смерті).

Контроль за правильністю розслідування нещасних випадків надається органам державного управління та нагляду за охороною праці. Громадський контроль здійснюють трудовий колектив через своїх уповноважених та представники профспілки.

Порядок розслідування виробничих нещасних випадків залежно від їх видів ілюструє таблиця 1.

Таблиця 1.

Розслідування та облік нещасних випадків

Найменування

Звичайне розслідування

Спеціальне розслідування

Одиночний нещасний випадок

Груповий або тяжкий нещасний випадок

Смертельний нещасний випадок

1 потерпілий

2-4 потерпілих

5 потерпілих

1

2

3

4

5

Оповіщення

  1. Безпосереднього керівника.

  2. Диспетчера.

  3. Керівника підрозділу.

  4. Керівника підприємства (власника)

1-4

  1. Місцеві органи Держнаглядохоронпраці.

  2. Місцевий орган державної виконавчої влади.

  3. Профорганізацію підприємства.

  4. Вищого рівня профспілкові органи.

  5. Місцеву прокуратуру

1-9

  1. Міністерство або інший вищий господарський орган

Хто призначає комісію

Керівник (власник)

Керівник територіального органу

Держнаглядохоронпраці

Наказом керівника територіального державного нагляду за охороною праці

Рішенням КМУ. Наказ центрального органу Держнаглядохоронпраці

Склад комісії

  1. Керівник (спеціаліст) служби охорони праці (голова).

  2. Керівник підрозділу (служби).

  3. Представник профспілкової організації (уповноважений представник трудового колективу з охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки)

  1. Представник Держнаглядохоронпраці (голова комісії).

  2. Власник.

  3. Представник органу місцевої виконавчої влади.

  4. Представник профспілки підприємства.

  5. Представник вищого рівня профспілкового органу.

  6. Представник вищестоящої господарчої організації

  1. Керівник територіального органу Держнаглядохоронпраці (голова комісії).

  2. Представник міністерства або іншого центрального органу управління.

  3. Власник.

  4. Представник місцевого органу державної виконавчої влади.

  5. Представник профспілки підприємства.

  6. Представник вищого рівня профспілкового органу

  1. Керівні працівники центрального органу державного нагляду за охороною праці (один, голова).

  2. Представник міністерства або іншого центрального органу.

  3. Представник місцевого органу державної виконавчої влади.

  4. Власник підприємства.

  5. Представник Ради профспілок або галузевого профспілкового органу.

  6. Представник штабу цивільної оборони.

  7. Представник правоохоронних органів.

  8. Представник органів охорони здоров’я.

  9. Представник органів соціального захисту населення

Хто затверджує акт за формою Н-1

Власник

Куди надсилаються акти і матеріали з розслідування

  1. Потерпілому або особі, яка представляє його інтерес.

  2. Керівнику підрозділу.

  3. Державному інспектору з охорони праці.

  4. Профспілковій організації.

  5. Службі охорони праці підприємства.

  6. До місця роботи чи навчання.

  7. Місцевому органу державної виконавчої влади

  1. Прокурору.

  2. У відповідний орган державного нагляду за охороною праці.

  3. У відповідний профспілковий орган.

  4. До органу державної виконавчої влади.

  5. У Національний науково-дослідний інститут охорони праці.

  6. Перший примірник залишається на підприємстві

При розгляданні другого питання треба також зазначити, що для успішного вирішення питань зниження виробничого травматизму і профзахворювань на підприємстві велике значення має знання причин їх виникнення, що дозволяє розробляти конкретні плани щодо запобігання нещасних випадків.

Ці причини можна розділити на 2 групи: виробничо-технічні та психофізіологічні (такі, що визначаються психологією та фізіологічними особливостями працюючих). Причини нещасних випадків на виробництві більш наглядно представлені на схемі 1.

Схема 1. Причини нещасних випадків на виробництві

Розглядаючи друге питання необхідно зазначити, що розслідуванню підлягають усі вперше виявленні хронічні професійні захворювання та отруєння. Віднесення захворювання до професійного проводиться спеціальними медичними закладами відповідно до списку професійних захворювань, затвердженого МОЗ.

Зв’язок профзахворювання з умовами праці визначається на підставі клінічних даних і санітарно-гігієнічної характеристики умов праці за даними санепідемстанції.

При підтвердженні факту професійного захворювання спеціальним лікувально-профілактичним закладом останній повідомляє про це керівника (власника) підприємства і органи санітарно-епідеміологічного нагляду за місцем розташування підприємства.

Власник підприємства зобов’язаний організувати розслідування причин кожного випадку профзахворювання протягом семи днів з моменту одержання повідомлення про профзахворювання. Порядок розслідування профзахворюванняприведений в таблиці 2.

Таблиця 2

Розслідування профзахворювань

Вид захворювань

Оповіщення

Хто організує розслідування

Склад комісії

Хто

затверджує акт розслідування

Куди надсилають матеріал розслідування

Хронічне професійне захворювання та професійне отруєння

  1. Підприємству.

  2. Санепідемстанції.

  3. Лікувально-профілактич-

ній установі

Власник підприємства

  1. Представник санепідемстанції (голова).

  2. Представник профспілки.

  3. Представник лікувально-профілактичного закладу.

  4. Представник місцевого органу управління з охорони здоров’я.

  5. Власник підприємства.

  6. Представник трудового колективу

Органи та установи державної санепідслужби МОЗ України

  1. Хворому.

  2. На підприємство, де виявлено захворювання.

  3. У лікувально-профілактичний заклад.

  4. До санепідемстанції.

  5. Профспілко-

вій організації

Розглядаючи третє питання слід зазначити, що на підприємстві згідно з вимогами законодавства і нормативних актів з питань цивільної оборони та охорони праці мають бути опрацьовані і затверджені власником:

  • план попередження надзвичайних ситуацій;

  • план (інструкція) ліквідації аварій (надзвичайних ситуацій).

Аварії, що призвели до руйнування чи пошкодження виробничих будівель, споруд, апаратів, машин поділяють на дві категорії.

До І категорії відносять аварії, внаслідок яких або загинуло п’ять чи травмовано 10 і більше чоловік, або стався викид вражаючих факторів чи біологічно-небезпечних речовин за санітарно-захисну зону підприємства, або збільшилась концентрація забруднюючих речовин, що скидаються, більше ніж у 10 разів, або був перерваний рух транспортних засобів на 12 годин і більше.

До ІІ категорії відносять аварії, внаслідок яких загинули люди чи травмовано 4 і більше чоловік, або створилася загроза життю і здоров’ю працівників підприємства, цеху, дільниці, або був перерваний рух транспортних засобів від 4 до 12 годин.

Власник підприємства або особа, що керує виробництвом, повинна негайно ввести в дію план ліквідації аварій, організувати допомогу потерпілим, запобігти поширенню аварії, негайно повідомити про аварію першої або другої категорії відповідний орган державного нагляду за охороною праці, орган вищого рівня управління, місцевий орган виконавчої влади, органи прокуратури, профспілковий орган, штаб цивільної оборони.

Про аварію свідок повинен негайно повідомити безпосереднього керівника або іншу посадову особу підприємства, які в свою чергу, зобов’язані повідомити власника.

Порядок розслідування аварій приведений в таблиці 3.

Таблиця 3.

Розслідування аварій

Розслідування

Повідомити

Хто призначає комісію

Склад комісії

Хто

затверджує акт

Куди надсилають матеріали розслідування

Аварій

  1. Безпосереднього керівника робіт.

  2. Диспетчера.

Власник підприємства повідомляє: відповідний орган державного нагляду за охороною праці;

орган вищого рівня управління;

місцевий орган державної виконавчої влади;

органи прокуратури;

відповідний профспілко-

вий орган;

штаб цивільної оборони

При аварії І категорії, коли не сталося нещасного випадку: наказом міністерства, розпоряджен-

ням органом державної виконавчої влади з узгодженням органами державного нагляду, штабом цивільної оборони.

При аваріях ІІ категорії: розпоряджен-

ням районного чи міського органу державної виконавчої влади з узгодженням з державною інспекцією охорони праці

Якщо стався нещасний випадок аналогічний як для розслідування нещасних випадків

Комісія

  1. До прокуратури.

  2. Відповідному органу Держнаглядохоронпраці..

  3. Вищого рівня органу управління.

  4. Органу державної виконавчої влади.

  5. Штабу цивільної оборони.

  6. Перший примірник акту залишається на підприємстві

Рекомендована література

Основна

[3; 7; 47 48].

Додаткова

[9; 13; 18].

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]