Тема 1. Вступ. Загальні питання охорони праці

План вивчення теми

1. Нормування виробничих факторів.

2. Гігієнічна класифікація праці.

3. Класифікація небезпечних і шкідливих виробничих факторів за природою їх дії.

Навчальні цілі:

засвоєння, закріплення, поглиблення і систематизація знань про:

- основні нормативні документи, в яких наведені гранично допустимі параметри виробничих факторів; нормовані величини;

- принципи гігієнічної класифікації праці, класи умов праці;

- принципи класифікації небезпечних і шкідливих виробничих факторів.

Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми

Перш ніж перейти до розгляду першого питання необхідно зазначити, що відповідно до ДСТУ 2293-93 “ССБТ. Охорона праці. Терміни та визначення” шкідливий виробничий фактор – це виробничий фактор, вплив якого може призвести до погіршення стану здоров’я, зниження працездатності працівника; небезпечний виробничий фактор - це виробничий фактор, дія якого за певних умов може призвести до травм або іншого раптового погіршення здоров’я працівника.

Один і той же фактор може бути водночас небезпечним та шкідливим.

Розглядаючи питання про нормування параметрів мікроклімату виробничих приміщень слід спиратися на ГОСТ 12.1.005-88. В основу принципів нормування покладена диференційна оцінка оптимальних та допустимих метеорологічних умов у робочій зоні в залежності від теплової характеристики виробничого приміщення, категорії робіт за ступенем важкості та періоду року.

Слід висвітлити також нормування шкідливих речовин в повітрі робочої зони. Адже останні, потрапляючи в організм людини спричиняють порушення здоров’я лише в тому випадку, коли їхня кількість в повітрі перевищує граничну для кожної речовини величину. Гранично допустима концентрація (ГДК) – це така концентрація, яка при щоденній (крім вихідних днів) роботі на протязі 8 годин чи іншої тривалості (але не більше 40 годин на тиждень) за час всього трудового стажу не може викликати професійних захворювань або розладів у стані здоров’я, що визначаються сучасними методами як у процесі праці, так і у віддалені строки життя теперішнього і наступного поколінь.

Необхідно навести класифікацію шкідливих речовин за величиною ГДК у повітрі робочої зони; показати яких слід дотримуватись умов для забезпечення безпеки роботи при вмісті в повітрі робочої зони кількох речовин.

Розкриваючи зміст питання про гігієнічне нормування вібрацій треба зазначити, що остання забезпечує вібробезпеку умов праці.

Загальна вібрація нормується з урахуванням властивостей джерела її виникнення.

Вібрація, яка діє на людину, нормується окремо в кожній стандартній октавній смузі, окремо для загальної та локальної вібрацій відповідно до ГОСТу 12.1.012-90.

При розгляді питання про нормування шуму слід зазначити, що з цією метою використовують два методи:

1) нормування за граничним спектром шуму;

2) нормування рівня звуку в дБА.

В першому випадку нормуються рівні звукових тисків у восьми октавних смугах частот (шум на робочих місцях не повинен перевищувати допустимих рівнів, значення котрих наведені в ГОСТ 12.1.003-83 “ССБТ. Шум. Общие требования безопасности”), а в другому – метод використовується для орієнтовної оцінки постійного та непостійного шуму.

Коливання в повітрі, в рідкому або твердому середовищах з частотою менше 16 Гц називається інфразвуком. Згідно з діючими нормативними документами рівні звукового тиску в октавних смугах із середньогеометричними частотами 2, 4, 8, 16 Гц повинні бути не більш 105 дБ, а для смуг з частотою 32 Гц – не більше 102 дБ.

Ультразвукові коливання поширюються у всіх згаданих вище середовищах, але з частотою понад 16000 Гц.

Допустимі рівні ультразвуку в місцях контакту частин тіла оператора з робочими органами машин не повинні перевищувати 110 дБ.

Допустимі рівні звукового тиску на робочих місцях при дії ультразвуку в 1/3 октавних середньогеометричних частотах не повинні перевищувати деяких значень.

Випромінювання, взаємодія якого з середовищем призводить до утворення в середовищі електричних зарядів різних знаків, тобто до іонізації, називається іонізуючим. Слід також зазначити, що нормування гранично допустимого рівня опромінення та принцип радіаційної безпеки регламентовані “Нормами радиационной безопасности” (НРБ – 76/87) та “Основными санитарными правилами работы с радиоактивными веществами и другими источниками ионизирующих излучений” (ОСП – 72/87).

Необхідно показати:

- на які категорії, згідно з цими нормативними документами, поділяються особи, які були опромінені;

- які встановлені групи за ступенем зниження чутливості до іонізуючого випромінювання.

Приступаючи до розгляду питання про нормування електромагнітних полів необхідно зазначити, що відповідно до ГОСТу 12.1.006-84 параметрами, які нормуються в діапазоні частот від 60 кГц до 300 МГц, є напруженості Е та Н електромагнітного поля.

Обмеження часу перебування людини в електромагнітному полі являє собою так званий “захист часом”.

Розглядаючи друге питання слід зазначити, що гігієнічна класифікація праці необхідна для оцінки конкретних умов та характеру праці на робочих місцях. На основі такої оцінки приймаються рішення, спрямовані на запобігання або максимальне обмеження впливу несприятливих виробничих факторів.

Необхідно показати:

- на підставі чого проводиться оцінка умов праці;

- як останні розподіляються;

- на чому базується визначення загальної оцінки умов праці.

При розкритті третього питання насамперед слід зазначити, що умови праці певною мірою визначаються наявністю небезпечних і шкідливих факторів та їх вагомістю.

Відповідно до ГОСТу 12.0.003-74 небезпечні та шкідливі фактори за природою дії поділяють на чотири групи:

• фізичні;

• хімічні;

• біологічні;

• психофізіологічні.

Питання для самоконтролю

1. Як здійснюється нормування параметрів небезпечних і шкідливих виробничих факторів?

2. Яке значення має гігієнічна класифікація праці? Дайте характеристику кожного з класу умов праці.

3. На які групи за природою дії поділяють небезпечні і шкідливі виробничі фактори?

4. Чи може один і той же фактор бути водночас небезпечним і шкідливим?

Завдання до самостійної роботи

1. Ознайомтеся з основними поняттями, термінами, а також законодавчими, інструктивними документами з охорони праці. Складіть кросворди на задану тему.

2. Ситуація: розгляньте два підприємства "Силует" та "Стиль". Обидва підприємства займаються пошиттям легкого жіночого одягу. На обох підприємствах працює однакова кількість працівників – 25. Проте умови праці на цих підприємствах різні. На підприємстві "Силует" створені оптимальні умови праці для працівників, закуплене нове обладнання, працівники цього підприємства сумлінно дотримуються правил внутрішнього трудового розпорядку і дотримуються вимог інструкцій та інших нормативних документів з охорони праці. На підприємстві "Стиль" роботодавець не намагається покращувати умови праці для своїх працівників, а самі ж працівники недбало ставляться до своїх трудових обов’язків – можуть запізнитися на роботу з неповажних причин, прийти в стані алкогольного сп’яніння тощо, а також не завжди дотримуються вимог інструкцій з безпеки праці.

На якому підприємстві рівень травматизму буде вищий?

Працівники якого підприємства виготовлять більше продукції за один робочий день?

На якому підприємстві собівартість продукції буде нижчою?

Зробіть висновок про соціальне та економічне значення охорони праці.

Рекомендована література

Основна

[ 16; 20; 21; 23; 25; 26; 27; 34; 35; 36; 37; 40; 41; 47; 48].

Додаткова

[ 1; 6; 14; 18; 24; 25].