Тема 2. Правові та організаційні основи охорони праці План вивчення теми

1. Основні принципи державної політики в галузі охорони праці.

2. Нормативні акти про охорону праці, що діють у межах підприємства.

3. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці.

4. Охорона праці як економічний чинник.

5. Стимулювання охорони праці.

6. Фінансування охорони праці

Навчальні цілі:

засвоєння, закріплення, поглиблення і систематизація знань про:

• принципи, на яких базується державна політика в галузі охорони праці;

• порядок опрацювання та затвердження нормативних актів про охорону праці підприємства;

• види відповідальності, порядок їх накладання, передбачених чинним законодавством;

• значення охорони праці як економічного чинника;

• стимулюючі заходи, передбачені Законом України “Про охорону праці”;

• фонди охорони праці.

Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми

При розгляданні першого питання насамперед треба зазначити, що основою законодавства України про охорону праці є Конституція України, яка гарантує громадянам України право на працю і безпеку праці, та система законодавчих актів України, спрямованих на реалізацію цього конституційного права.

Основними законодавчими актами цієї системи є Закони України “Про охорону праці”, “Про пожежну безпеку,” “Про використання ядерної енергії та радіаційний захист”, “Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення”, “Про цивільну оборону”, Кодекс законів про працю України та інші.

З точки зору охорони праці основна роль в цій системі належить Закону України “Про охорону праці”. Мета даного Закону України полягає у регулюванні відносин між роботодавцем і працівником з питань охорони праці. Посередником в регулюванні цих відносин виступають держава, профспілки, інші офіційні об’єднання громадян.

Державна політика в галузі охорони праці базується на принципах, що задекларовані в Законі України “Про охорону праці” (Розділ І, ст. 4).

Розглядаючи друге питання необхідно розкрити поняття “державні нормативні акти про охорону праці” (ДНАОП). Слід також зазначити, що законодавством передбачено, що залежно від сфери дії ДНАОП можуть бути міжгалузевими або галузевими. Саме на основі ДНАОП власники підприємств, установ, організацій або уповноважені ними органи розробляють і затверджують власні положення, інструкції, інші нормативні акти про охорону праці, що діють в межах підприємства, установи, організації.

Нормативні акти про охорону праці підприємства діють тільки на даному підприємстві. Вони спрямовуються на побудову чіткої системи управління охороною праці на підприємстві та створення безпечних і нешкідливих умов праці.

Дані акти разом із міжгалузевими та галузевими державними нормативними актами про охорону праці складають нормативно-технічну базу охорони праці. Використовуючи Рекомендації Держнаглядохоронпраці щодо застосування “Порядку опрацювання і затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві”, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 12.12.1993 року №132 слід навести основні нормативні акти підприємства.

При розгляданні третього питання перш за все треба зазначити, що відповідно до статті 49 Закону України “Про охорону праці” за порушення законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці, створення перешкод для діяльності посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці і представників професійних спілок винні працівники притягаються до відповідальності згідно із законодавством.

Необхідно розкрити суть кожного з видів відповідальності, а саме:

• дисциплінарної;

• адміністративної;

• матеріальної;

• кримінальної.

Показати: хто виступає її суб’єктом, об’єктом та має право накладати стягнення.

Це питання більш повно можна вивчити: за Законом України “Про охорону праці” (Розділ VІІІ, ст. 43-44), за Кодексом законів про працю (Розділ ІХ, ст.130-135; Розділ Х, ст. 147-152), за Цивільним Кодексом України (ст. 450), за Кодексом України про адміністративні правопорушення (ст. 41), за Кримінальним кодексом України (ст. 135, ст. 218-220).

Розкриваючи четверте питання слід звернути увагу, що охорона праці має важливе економічне значення.

Зарубіжний досвід свідчить про те, що розміри коштів, які витрачаються на попередження нещасних випадків в 10 разів дешевше, ніж розміри коштів на їх ліквідацію.

При розгляданні п’яте питання насамперед необхідно зазначити, що Закон України “Про охорону праці ” передбачає стимулювання охорони праці, яке проявляється у вигляді:

• економічного стимулювання;

• відшкодування підприємствам, громадянам і державі збитків, завданих порушенням вимог щодо охорони праці;

• застосування штрафних санкцій до підприємств, установ, організацій;

• відшкодування шкоди у разі ліквідації підприємства.

Слід детальніше зупинитися на кожному із них, а також розглянути існуючі на даному етапі стимулюючі заходи.

Розкриваючи зміст шостого питання треба зазначити, що відповідно до статті 21 Закону України “Про охорону праці” фінансування охорони праці здійснюється власником. Працівник не несе ніяких витрат на заходи щодо охорони праці.

Керуючись Положенням про державний, галузеві, регіональні фонди охорони праці та фонди охорони праці підприємств (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.1999 р. № 335) на підприємствах, в галузях, на регіональному та державному рівні створюються фонди охорони праці.

Необхідно показати механізм управління кожного з них, використовуючи при цьому Закон України “Про охорону праці” (Розділ ІІІ, ст. 19).

Питання для самоконтролю

1. Принципи державної політики в галузі охорони праці. Які організації створенні для реалізації цих принципів?

2. Наведіть основні нормативні акти, що діють в межах підприємства. На підставі чого та ким вони розробляються, затверджуються?

3. Яка відповідальність передбачається за порушення законів про охорону праці? Розкрийте її сутність.

4. Назвіть стимулюючі заходи, передбачені Законом України “Про охорону праці ”.

5. В чому полягає роль охорони праці як економічного чинника?

6. Які існують фонди охорони праці? Хто здійснює їх управління?