Семінарське заняття №3

ТЕМА 7. ОСНОВИ ФІЗІОЛОГІЇ ТА ГІГІЄНИ ПРАЦІ

План заняття

1. Загальні положення.

2. Вентиляція виробничих приміщень.

3. Освітлення.

4. Вібрація.

5. Шум, ультразвук та інфразвук.

6. Іонізуючі випромінювання.

7. Електромагнітні поля та електромагнітні випромінювання радіочастотного діапазону.

Навчальні цілі:

поглибити, узагальнити та систематизувати знання студентів про:

• вентиляцію виробничих приміщень;

• освітлення виробничих приміщень;

• вібрацію;

• шум, ультразвук та інфразвук;

• іонізуючі випромінювання;

• електромагнітні поля та електромагнітні випромінювання радіочастотного діапазону.

Проблемні питання для обговорення

1. Дайте роз’яснення термінам “виробнича санітарія”, “гігієна праці”.

2. Назвіть організаційні, технічні та санітарно-гігієнічні заходи.

3. Назвіть шкідливі виробничі фактори.

4. Що таке вібрація? Які її основні характеристики?

5. Дайте характеристику понять “шум”, “ультразвук”, “інфразвук”.

6. Який вплив шуму та вібрації на людину та які існують засоби захисту проти їхньої дії?

7. Що таке іонізуючі випромінювання? Який їх вплив на організм людини?

8. Назвіть засоби захисту від іонізуючих випромінювань.

9. Які основні групи шкідливих речовин та який їх вплив на організм людини?

10. Назвіть види вентиляції та основні правила її експлуатації.

11. Які вимоги ставляться до вентиляції виробничих приміщень?

12. Назвіть види освітлення та основні правила його експлуатації.

13. Дайте характеристику поняттю “освітлення виробничих приміщень“.

14. Електромагнітні поля як негативний фактор приміщень та їх вплив на здоров’я населення.

15. Якими показниками характеризуються електромагнітні випромінювання?

16. Назвіть засоби захисту працюючих від шкідливого впливу електромагнітних випромінювань.

17. Дайте характеристику впливу на організм електричного поля струму виробничої частоти.

18. Які існують засоби захисту людини від електричного поля?

19. У чому проявляються шкідливі дії лазерного, ультрафіолетового випромінювань?

Завдання

1. Підготувати презентацію згідно плану заняття, а також за нижче наведеними темами:

• Виробничий шум як фактор шкідливої дії на організм людини.

• Дія механічних коливань на людину.

• Методи захисту людини від дії шкідливих домішок.

• Умови праці. Реальна і потенційна небезпека. Аксіома про потенційну небезпеку.

2. Дати оцінку умовам праці користувачів ПК. Назвати виробничі фактори, з якими вони стискаються у своїй діяльності. Розглянути нормативні документи щодо забезпечення охорони праці осіб, що працюють з візуальними дисплейними терміналами (ВДТ) електронно-обчислювальних машин. Запропонувати засоби та методи захисту користувачів ПК, а також напрями поліпшення умов праці від небезпечних та шкідливих виробничих факторів.

Методичні рекомендації до семінарського заняття

При підготовці до першого питання насамперед необхідно зазначити, що під час роботи на працюючих впливають різні шкідливі фактори виробничого середовища, які за характером свого впливу поділяються на фізичні, хімічні, біологічні та психофізіологічні.

Кожен з цих факторів впливає на організм людини, викликає у ньому функціональні зміни, професійні захворювання або отруювання.

Гігієна праці – це наука, що вивчає вплив виробничого процесу та навколишнього середовища на організм працюючих з метою розробки санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних засобів, які направлені на створення найбільш сприятливих умов праці, забезпечення здоров’я та високого рівня працездатності людини.

Виробнича санітарія – це система організаційних та технічних заходів, які направлені на усунення потенційно небезпечних факторів, запобігання професійних захворювань та отруєнь.

Засвоївши це питання студенти повинні знати та уміти характеризувати такі суттєві поняття як:

• шкідливі фактори;

• хімічні фактори;

• біологічні фактори;

• психофізіологічні фактори;

• виробнича санітарія;

• гігієна праці.

При розгляданні другого питання необхідно зазначити, що призначення вентиляції – забезпечити чистоту повітря і певні метеорологічні умови у приміщеннях. За допомогою вентиляції видаляється забруднене або нагріте повітря із приміщення та подається свіже. Залежно від способу переміщення повітря вентиляція може бути природною, механічною або змішаною.

Кондиціонування повітря – це створення і автоматична підтримка у приміщеннях незалежно від зовнішніх умов постійних або змінних за відповідною програмою температури, вологості, найбільш придатних для людини та нормального проходження технологічного процесу.

Ефективність роботи вентиляційних систем повинна регулярно перевірятися так, як і повітряне середовище приміщень на вміст у них пилу, газів тощо.

Вентиляційні системи, що не використовуються внаслідок змін у технологічних схемах та обладнанні, повинні демонтуватись.

Засвоївши суть цього питання студенти повинні вміти характеризувати такі поняття як:

• природна вентиляція;

• механічна вентиляція;

• змішана вентиляція;

• кондиціонування повітря;

• правила експлуатації систем вентиляції.

При розгляданні третього питання насамперед необхідно зазначити, що за функціональним призначенням штучне освітлення поділяють на робоче, аварійне, евакуаційне, охоронне та чергове. Робоче освітлення обов’язкове у всіх приміщеннях для забезпечення нормальної роботи, проходу людей та руху транспорту. Штучне освітлення може бути загальним і комбінованим (до загального додається місцеве). Використовувати лише місцеве освітлення забороняється.

Штучне та природне освітлення може бути ефективним тільки при старанному обслуговуванні всього обладнання.

Засвоївши суть третього питання студенти повинні вміти давати характеристику таких понять як:

• освітлення;

• природне освітлення;

• штучне освітлення: робоче та аварійне;

• правила експлуатації освітлення.

Розглядаючи четверте питання необхідно зазначити, що вібрація - це механічні коливання твердих тіл. Джерелом вібрації є механічні, пневматичні та електричні інструменти ударної або обертальної дії, обладнання, яке встановлено без достатньої амортизації та віброізоляції, а також транспортні та сільськогосподарські машини. З фізичної точки зору між шумом і вібрацією принципової відмінності немає, але сприймання їх людиною відрізняється: вібрація сприймається вестибулярним апаратом та дотиком, а шум – органом слуху.

Дія вібрації залежить від її частоти.

Засвоївши суть цього питання студенти повинні вміти характеризувати такі поняття як:

• вібрація;

• місцева вібрація;

• частота вібрації;

• засоби віброзахисту;

• вібропоглинання.

При розгляданні п’ятого питання насамперед треба зазначити, що шум - це хаотична сукупність різних за силою і частою звуків, що заважають сприйняттю корисних сигналів. Шум несприятливо впливає на людину і може спричинити хворобливий стан, у тому числі глухуватість і глухоту. Під впливом шуму у людини прискорюється пульс і дихання. Тривалий шум впливає на центральну нервову та серцево-судинну систему: з’являються симптоми перевтоми, послаблюється увага, підвищується нервова збудливість, знижується працездатність, порушується робота шлунково-кишечного тракту.

За частотою звукові коливання поділяються на три діапазони: інфразвукові з частотою менше 20 Гц, звукові від 20 до 20000 Гц та ультразвукові – більше 20000 Гц.

Органи слуху людини сприймають звукові коливання в інтервалі частоти від 20 до 20000 Гц та відчувають зміни гучності в 1 дБ. Вухо людини сприймає шум до 130 дБ. При 150 дБ шум для людини нестерпний. При 180 дБ настає втома металу, внаслідок чого із конструкції можуть вискочити заклепки.

Нормою виробничого шуму є рівень звуку до 85 дБ. Якщо рівень перешкод становить до 20 дБ, то такий шум не заважає розбірливості мови. З підвищенням рівня перешкод до 70 дБ та вище мова стає нерозбірливою.

Шум створюють машини, механізми, інструменти незадовільної конструкції зі спрацьованими деталями.

Студенти повинні знати, що найбільш ефективний засіб боротьби з шумом – зниження його в джерелі створення та зміна і заміна шумних технологічних процесів або обладнання малошумними: звуковбирання та звукоізоляція; екранування, використання глушителів шуму; індивідуальні засоби захисту від шуму.

Ультразвук – це механічні коливання пружної середи, які мають однакову із звуком фізичну природу, але відрізняються більш високою частотою, яка перевищує прийняту верхню межу чутливості – вище 20 кГц , хоча при великих інтенсивностях (120 … 145дБ) чутливими можуть бути і звуки більш високої частоти.

Ультразвуковий діапазон частот поділяється на низькочастотні коливання (від 1,12*10⁴ до 1,0 *10⁵ Гц), які поширюються повітряним та контактним шляхом, і високочастотні коливання (від 1,0 * 10⁵ до 1,0 * 10⁹ Гц), які поширюються тільки контактним шляхом.

Ультразвук, як і звук характеризується ультразвуковим тиском (Па), інтенсивністю (Вт/м²) та частотою коливань (Гц).

При поширенні у різних середовищах ультразвукові хвилі поглинаються, причому тим більше, чим вище їхня частота. Низькочастотний ультразвук дуже добре поширюється у повітрі, а високочастотний – практично не поширюється. У пружних середовищах (воді, металі та ін.) ультразвук мало поглинається й може поширюватися на великі відстані, практично не втрачає енергії. Поглинання ультразвуку супроводжується нагріванням середи.

Специфічною особливістю ультразвуку, обумовленою великою частотою й малою довжиною хвилі, є можливість поширення ультразвукових коливань спрямованими пучками, які отримали назву ультразвукових променів.

Промислове ультразвукове обладнання працює в основному з частотами від 18 до 30 кГц при інтенсивності до 60…70 кВт/м². Вплив від роботи могутнього обладнання може привести до ураження периферійної нервової та судинної систем людини у місцях контакту (вегетативні поліневрити, м’язова слабкість пальців, кістей та передпліччя).

При тривалій роботі з низькочастотним ультразвуковим обладнанням, яке генерує шум та ультразвук, перевищуючи встановленні ПДУ, можуть статися функціональні зміни центральної та периферійної нервової системи, серцево–судинної системи, слухового й вестибулярного апаратів тощо. У порівнянні з високочастотним шумом ультразвук значно слабкіше діє на слухову функцію, але викликає більш виражені відхилення від норми вестибулярної функції, больової чутливості та терморегуляції. Те, що ультразвук діє на різні органи й системи людини не тільки через слуховий апарат, затверджується неблагоприємною його дією на глухонімих.

Необхідно знати, що для захисту від дії підвищених рівнів ультразвуку можна використовувати такі напрямки: зменшення небезпечного випромінювання ультразвукової енергії у джерелі її виникнення; локалізація дії ультразвуку конструктивними та планованими рішеннями; проведення організаціонно-профілактичних заходів.

Для зменшення небезпечного випромінювання звукової енергії у джерелі рекомендується підвищувати робочі частоти джерела ультразвуку, що забезпечує зменшення інтенсивності ультразвуку, а також виключати паразитні випромінювання звукової енергії.

Для локалізації ультразвуку обов’язковим є застосування звукоізолюючих кожухів, полукожухів, екранів. Якщо ці заходи не дають позитивного ефекту, то ультразвукове обладнання треба розміщувати в окремих приміщеннях і кабінах, які обліковані звукопоглинаючими матеріалами.

Організаційно-профілактичні заходи заключаються у проведенні інструктажів працюючих і встановлені раціональних режимів праці та відпочинку.

У якості засобів індивідуального захисту застосовуються протишуми. Інфразвук – це механічні коливання пружної середи, які мають однакову з шумом фізичну природу, але поширюються з частотами менше 20 Гц. У повітрі інфразвук мало поглинається і тому може поширюватися на великі відстані. Інфразвук характеризується інфразвуковим тиском (Па), інтенсивністю (Вт/м²), частотою коливань (Гц). Рівні інтенсивності інфразвуку та інфразвукового тиску виражаються у децибелах (дБ).

Інфразвук небезпечно діє на весь організм людини, у тому числі й на орган слуху, знижуючи слухову чутливість на всіх частотах. Інфразвукові коливання приймаються як фізичне навантаження: виникає втома, головний біль, головокружіння, вестибулярні порушення, знижується гострота зору й слуху, порушується кровообіг, з’являється почуття страху тощо. Тяжкість дії залежить від діапазону частот, рівня звукового тиску та тривалості.

Особливо небезпечні наслідки викликають інфразвукові коливання із частотою 2-15Гц у зв’язку з виникненням резонансних явищ в організмі людини, причому найбільш небезпечна частота 7Гц, тому що можливе його співпадіння з альфа-ритмом біотоків мозку.

Боротьба із небезпечним впливом інфразвуку повинна проводитись в тих же напрямках, що і боротьба з шумом. Найбільш ефективно зменшувати інтенсивність інфразвукових коливань на стадії проектування машин або агрегатів.

Засвоївши суть п’ятого питання студенти повинні вміти характеризувати такі поняття як:

• шум;

• ультразвук;

• інфразвук.

При розгляданні шостого питання необхідно зазначити, що іонізуючим є будь-який вид випромінювання, взаємодія якого з середовищем призводить до виникнення електричних зарядів різних знаків.

Іонізуючі випромінювання, проникаючи до організму людини та проходячи через біологічну тканину, викликають в ній появу заряджених часток вільних електронів. Вільні електрони, які діють із сусідніми атомами, іонізують їх, що супроводжується змінами структури молекул: порушеннями міжмолекулярних зв’язків і веде до загибелі клітин.

Зміни у біохімічному складі клітини та обміні речовин порушують функції центральної нервової системи, що, в свою чергу, викликає порушення функції залоз внутрішньої секреції, зміни судинної проникності.

Засвоївши суть цього питання студенти повинні знати і вміти характеризувати такі поняття як:

• іонізуючі випромінювання;

• вплив іонізуючого випромінювання на організм людини.

При розгляданні сьомого питання насамперед треба зазначити, що джерелами електромагнітних випромінювань є потужні телевізійні та радіомовні станції, промислові установки високочастотного нагріву, вимірювальні прилади, а також будь-які елементи, що включені до високочастотної мережі. Дія електромагнітних полів на організм людини виявляється у функціональному розладі центральної нервової системи. Суб’єктивні почуття при цьому – підвищена втома, головний біль, зниження точності робочих рухів, млявість.

Основні види захисту:

• зменшення випромінювань безпосередню біля джерела;

• дистанційний контроль і керування в екранованому приміщенні;

• організаційні заходи (проведення дозиметричного контролю, медичні огляди, додаткова відпустка, скорочені робочі дні);

• застосування засобів індивідуального захисту (спецодяг, захисні окуляри).

Засвоївши це питання студенти повинні знати і вміти давати характеристику таких понять як:

• електромагнітні поля;

• електромагнітні випромінювання радіочастотного діапазону.