Завдання до самостійної роботи

1. Скласти кросворди на запропоновані нижче теми:

• Стандартизація в сфері безпеки праці. Класифікація стандартів.

• Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці.

• Права робітників на пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці.

• Колективний договір. Сфера його дії. Відповідальність за його виконання.

• Соціально-економічне значення охорони праці.

• Стимулювання робіт з охорони праці.

• Економічне значення заходів щодо покращення умов та охорони праці.

• Витрати на заходи щодо покращення умов і охорони праці.

2. Використовуючи спрощену методику визначення ефективності витрат на охорону праці змоделювати ситуацію на «Х» підприємстві та розрахувати розмір матеріальних збитків, що їх зазнає підприємство через виробничий травматизм; розмір річних втрат, що обумовлені річним травматизмом;розмір збитків, яких зазнає підприємство від загальних захворювань працівників; розмір річних втрат, які обумовлені загальними захворюваннями працівників підприємства та узагальнений показник, який характеризує сумарні втрати підприємства від травматизму та загальних захворювань працівників.

3. Проаналізувати наведені нижче ситуації:

Ситуація №1

Ви – посадова особа органу державного пожежного нагляду. При проведенні планової перевірки на підприємстві КП "Тернопільелектротрас" Ви виявили порушення, зокрема у виробничих приміщеннях немає необхідної кількості вогнегасників, деякі з них не пройшли технічного огляду, а евакуаційні шляхи, що повинні використовуватись у випадку пожежі, захаращені різними запчастинами та сміттям.

Що Ви можете зробити в цій ситуації, виходячи із власних повноважень?

Ситуація №2

Ви – посадова особа органу санітарно-епідеміологічної служби. При проведенні планової перевірки на приватному підприємстві "Молокія" Ви виявили грубі порушення, зокрема наявність у готовій продукції кишкової палички.

Що Ви можете зробити в цій ситуації, виходячи із власних повноважень?

Рекомендована література

Основна

[1; 2; 3; 4; 6; 44; 47; 48].

Додаткова

[1; 4; 9; 18;21;22; 23;26].

Тема 3. Державне управління охороною праці, державний нагляд і громадський контроль за охороною праці План вивчення теми

1. Принципи державної політики в галузі охорони праці.

2. Органи державного управління охороною праці.

3. Система управління охороною праці.

4. Функції управління охороною праці.

5.Органи державного нагляду за станом охорони праці.

6. Повноваження й права органів державного нагляду за станом охорони праці.

7. Громадський контроль з охорони праці.

Навчальні цілі:

засвоєння, закріплення, поглиблення і систематизація знань про:

- державне управління охороною праці;

- органи державного нагляду за охороною праці, їх основні повноваження і права;

- громадський контроль за дотриманням законодавства про охорону праці.

Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми

При розгляданні першого питання необхідно звернуть увагу, що чинне законодавство про охорону праці спрямоване на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійних захворюванням.

Державна політика в галузі охорони праці базується на принципах:

• пріоритету життя і здоров’я працівників та повної відповідальності роботодавця за створення безпечних й здорових умов праці. Цей принцип зобов’язує підприємців дотримуватися вимог нормативних актів, здійснювати атестацію робочих місць, щоб не погіршувався стан здоров’я працюючих та не знижувався рівень їх працездатності;

• підвищення рівня промислової безпеки шляхом введення суцільного контролю за станом виробничої діяльності, створенням безпечних та нешкідливих умов праці. Для цього роботодавець має впроваджувати сучасні засоби безпеки, новітні технології механізацію та автоматизацію виробничих процесів контролювати трудову та технологічну дисципліну й нести повну відповідальність за створення таких умов праці, які б відповідали вимогам чинного санітарно – гігієнічного законодавства;

• комплексного розв’язування завдань охорони праці на підставі загальнодержавних та регіональних програм, розроблених відповідно до економічної та соціальної політики держави та новітніх досягнень науки й техніки в галузі безпеки, гігієни праці та виробничої санітарії на п’ять років та на кожний поточний рік;

• соціального захисту працівників, відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві, збереження місця роботи та середнього заробітку при витраті ними працездатності на весь період її відновлення або визнання їх інвалідами.

Принципи державної політики з охорони праці встановлюють єдині вимоги для всіх підприємств незалежно від форми власності та виду діяльності, єдине правове поле й єдину нормативну базу, оскільки всі працюючі мають однакові права на охорону свого життя і здоров’я.

Під час прийняття рішень з охорони праці на місцевому та державному рівнях забезпечується координація діяльності всіх гілок влади, що розв’язують проблеми охорони здоров’я, гігієни та безпеки праці.

Держава фінансує дослідження з охорони праці передбачені національною програмою, утримує національний науково – дослідний інститут охорони праці та мережу органів державного нагляду.

Для реалізації принципів державної політики в галузі охорони праці при Кабміні створено Національну раду з питань безпечної життєдіяльності, Фонд соціального страхування від нещасних випадків та інші структури.

Міжнародне співробітництво передбачає вивчення та узагальнення зарубіжного досвіду щодо проблемних питань з охорони праці, активну участь у діяльності Міжнародної організації праці (МОП), Міжнародної асоціації соціального Забезпечення (МАСЗ), Європейського форуму організацій страхування від нещасних випадків на виробництві й професійних захворювань.

При розгляданні другого питання необхідно звернуть увагу, що державне управління охороною праці здійснюють:

• Кабінет Міністрів;

• Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці;

• Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади;

• Місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування.

Головною метою органів державного управління є комплексне розв’язування завдань на основі Загальнодержавної національної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, що сприятиме вирішенню питань правового, організаційного, матеріально-технічного, наукового та економічного забезпечення робіт у сфері охорони праці.

Органи управління охороною праці спрямовують свою діяльність на формування безпечних і нешкідливих умов праці, розробляють відповідні заходи та рішення щодо реалізації реальних можливостей і термінів виконання загальнодержавної національної програми.

В міністерствах та органах центральної виконавчої влади створені структурні підрозділи з охорони праці, які мають такі функції:

• здійснюють, реалізують управління охороною праці на державному рівні;

• контролюють виконання управлінських рішень;

• здійснюють нормативну діяльність, розробляють та затверджують нормативно-правові акти та зміни до них і т. ін.

Місцеві державні адміністрації в межах відповідних територій формують фонд соціального страхування від нещасних випадків і забезпечують виконання цільових регіональних програм поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища.

У складі місцевих державних організацій є підрозділи з охорони праці, які здійснюють контроль за дотриманням суб’єктами підприємницької діяльності нормативно-правових актів про охорону праці, забезпечують соціальний захист працівників, зайнятих на роботах зі шкідливими та небезпечними умовами праці та ін.

Органи місцевого самоврядування в межах міських, селищних і сільських територій для виконання своїх функцій у сфері охорони праці також створюють відповідні підрозділи або призначають спеціалістів з охорони праці. У межах своєї компетенції вони забезпечують належне утримання й безпечну експлуатацію об’єктів житлово-комунального господарства та дотримання вимог охорони праці працівниками цих об’єктів.

Регіональні програми поліпшення стану безпеки, умов праці та виробничого середовища, а також заходи з охорони праці у складі програм соціально-економічного з культурного розвитку регіонів забезпечуються державним фінансуванням.

При розгляданні третього питання необхідно звернуть увагу, що управління охороною праці здійснює цілеспрямовану дію на систему «людина-виробництво», що являє собою всю сукупність елементів з якими людина взаємодіє в процесі праці і які можуть чинити на неї відповідний вплив.

Об’єктами управління охороною праці є діяльність функціональних служб і структурних підрозділів підприємств по забезпеченню безпечних і здорових умов праці на робочих місцях, виробничих дільницях та на об’єктах у цілому.

Управління охороною праці в цілому на підприємстві здійснюють керівники (роботодавці), їх замісники, головні спеціалісти та керівники дільниць і інших структурних підрозділів.

При розгляданні четвертого питання необхідно звернуть увагу, що управління охороною праці має забезпечувати виконання таких основних функцій:

• організація планування та координація робіт у галузі охорони праці;

• контроль за станом охорони праці та функціонуванням системи;

• аналіз, оцінка, облік показників стану охорони праці;

• стимулювання діяльності в галузі охорони праці.

Організація робіт з охорони праці передбачає формування органів управління, визначення обов’язків й порядок взаємодії осіб, які беруть участь в управлінні, а також реалізацію управлінських рішень (наказів, розпоряджень та ін.).

Планування має вирішальну функцію в управлінні охороною праці так як визначає завдання структурним службам підприємства в поточних, оперативних і перспективних планах.

Контроль за станом охорони праці, передбачає перевірку стану умов праці з метою виявлення можливих відхилень від нормативних вимог та чинного законодавства.

Облік, аналіз та оцінка показників стану охорони праці спрямовані на розробку й прийняття відповідних рішень на підставі даних про нещасні випадки й професійні захворювання, паспортів про санітарно-технічний стан умов праці та розпоряджень державних органів нагляду.

Стимулювання охорони праці може передбачати будь які види морального та матеріального заохочення за активну працю та ініціативу в здійсненні заходів щодо підвищення рівня безпеки та поліпшення умов праці.

При розгляданні п’ятого питання необхідно звернуть увагу, що державний нагляд за дотриманням законодавства правил і норм з охорони праці здійснюють спеціальні інспекції, комітети та інші органи в які входять:

• Державний комітет України по нагляду за безпечним веденням гірничо - промислових робіт (Держгірпромтехнагляд України);

• Державні органи санітарно-епідеміологічного нагляду в системі Міністерства охорони здоров’я;

• Державний пожежний нагляд в системі Міністерства надзвичайних ситуацій;

• Державний комітет з ядерної та радіаційної безпеки Міністерства екології та природних ресурсів.

Усі наведені органи діють незалежно один від одного в межах своєї компетенції на підставі відповідних Положень, затверджених Кабінетом Міністрів. Однак координація роботи вище зазначених органів покладається на Держгірпромтехнагляд (Положення №29/2003 ввід 16.01.2003)\

При розгляданні шостого питання необхідно звернуть увагу, що державний комітет нагляду за безпечним веденням промислових і гірничих робіт, здійснює контроль відповідно до своїх повноважень за:

• станом безпеки виконання робіт у вугільній, гірничорудній, гірничо-хімічній, металургійній, нафто- і газодобувній промисловості, промисловості мінеральних добрив, при проведенні геологорозвідувальних та інших гірничих робіт, підконтрольних комітету;

• будівництвом та експлуатацією систем газопостачання, проведенням робіт, пов’язаних з транспортуванням, зберіганням і використанням природного і зрідженого газу, а також на усіх вибухо- і пожежо-небезпечних , хімічних та нафтохімічних виробництвах;

• зберіганням, використанням і обліком вибухових речовин;

• виготовленням, монтажем і безпечною експлуатацією підйомних споруд, котельних установок і посудин, що працюють під тиском, трубопроводів для пари і гарячої води;

• будівництвом, реконструкцією та експлуатацією будівель і споруд, об’єктів підвищеної і потенційної небезпеки, і.т.ін.

Основним завданням комітету є підготовка пропозицій щодо формування та забезпечення державної політики у сфері охорони праці, промислової безпеки й страхування ризиків виробничої безпеки. Комітет реєструє об’єкти підвищеної небезпеки, великотоннажні автомобілі та інші технологічні транспортні засоби, що не підлягають експлуатації на дорожній мережі загального користування.

Державний санітарний нагляд Міністерства охорони здоров’я відповідно до Положення, здійснюють нагляд за:

• умовами праці на об’єктах господарювання;

• дотриманням санітарного законодавства під час проектування, будівництва та експлуатації промислових підприємств;

• дотриманням гігієнічних норм, санітарно-технічних і санітарно-протиепідеміологічних правил при використанні шкідливих та небезпечних речовин;

• дотриманням заходів, що запобігають забрудненню грунтів, водойм та атмосферного повітря хімічними речовинами, шкідливими відходами виробництва і побуту.

Органи санітарного нагляду визначають пріоритетні заходи щодо профілактики захворювань та охорони здоров’я населення від шкідливого впливу чинників навколишнього середовища, здійснюють розслідування та облік професійних захворювань та отруєнь. Органи державного пожежного нагляду в системі МНС контролюють дотримання правил пожежної безпеки на підприємствах, при експлуатації приміщень, зберіганні і застосуванні пожежонебезпечних речовин; стежать за наявністю та станом засобів пожежогасіння; проведення протипожежних заходів; діяльність пожежних служб та формувань; проводять роз’яснювальну роботу та навчання.

Посадові особи наведених органів нагляду беруть участь у прийнятті в експлуатацію виробничих об’єктів та об’єктів соціально-культурного призначення.

Посадові особи органів нагляду відповідно до своїх повноважень мають право:

• безперешкодно відвідувати підконтрольні підприємства з метою перевірки дотримання законодавчих актів з питань, віднесених до їх компетенції, отримувати на них усні чи письмові пояснення від роботодавця;

• призупиняти або обмежувати експлуатацію окремих виробництв, дільниць, цехів, які створюють загрозу життю працюючих до їх усунення;

• видавати роботодавцям обов’язкові до виконання приписи про усунення порушень та недоліків у справі охорони праці;

• винних працівників у порушенні чинного законодавства з охорони праці притягати до адміністративної відповідальності;

• надсилати роботодавцям подання про невідповідність окремих посадових осіб займаним посадам або передавати ці матеріали в органи прокуратури для притягнення їх до відповідальності, згідно із законом.

Рішення органів державного нагляду є обов’язковим для виконання центральними й місцевими органами влади місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та громадянами.

Вони мають право направляти адміністрації подання про звільнення з посади або накладання дисциплінарного стягнення на службових осіб, що порушили правила охорони праці або допустили самовільний пуск зупинених дільниць, машин, цехів, обладнання і.т.ін.

Органи державного нагляду можуть притягати службових осіб за порушення законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці або створення перешкод у їх діяльності можуть притягати службових осіб до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної та кримінальної відповідальності відповідно до діючого законодавства.

При розгляданні сьомого питання необхідно звернуть увагу, що громадський контроль з охорони праці здійснюють професійні спілки, виконавцем яких є профспілковий комітет. Право комітетів профспілок контролювати виконання адміністрацією встановлених вимог з охорони праці закріплено у законі “Про охорону праці”і в Положенні про права профспілок.

Відповідно до цих актів профкоми здійснюють громадський контроль за дотриманням адміністрацією законодавства про працю, правил і норм з охорони праці. Вони контролюють забезпечення працюючих засобами індивідуального захисту, спецвзуттям, спецодягом та ін.

У разі загрози працюючим, профспілки мають право вимагати від роботодавця припинення робіт до усунення цієї загрози.

Профспілки беруть участь у формуванні розділу “Охорона праці” колективного договору, шляхом якого вирішуються важливі соціальні права та гарантії працюючих у сфері трудових правовідносин. Вони можуть проводити незалежну експертизу умов праці на об’єктах, що проектуються, будуються або експлуатуються на відповідність їх нормативно-правовим актам з охорони праці.

Профспілки (в особі громадського інспектора) мають право:

• обстежувати стан робочих місць на відповідність їх умов праці нормативним актом;

• приймати участь у розробці комплексного плану поліпшення умов охорони праці і санітарно-законодавчих актів;

• вносити адміністрації пропозицію про притягнення до адміністративної відповідальності осіб, що порушили правила і норми охорони праці, а також про моральне заохочення осіб, які активно працюють над створенням здорових і безпечних умов праці;

Профспілки беруть участь у розслідуванні нещасних випадків і стежать за своєчасним складанням актів Н-І та контролюють виконання заходів, спрямованих на усунення причин нещасних випадків.

Професійні спілки мають захищати інтереси працівників у будь-яких конфліктних ситуаціях, що стосуються питань охорони праці, мають доступ до інформації про заходи, що вживаються з метою профілактики нещасних випадків і професійних захворювань.

Питання для самоконтролю

1. На яких принципах базується державна політика в галузі охорони праці?

2. Які органи здійснюють державне управління охороною праці?

3.Які основні повноваження та права органів державного нагляду?

4. Що таке громадський контроль за охороною праці, які органи здійснюють його?